Шумове забруднення. Вплив шуму на людину та живі організми

    З Акту обстеження коси Пташина від 16 липня 2004 року: “ В результаті фактичного обстеження коси Пташина (біля гирла  Швидке) на місці розташування значних  колоній пестроносого ( 950 кубел і 430 кубел за підсумками обліку 28.06.04 р.) і річкового крячка (120 кубел  – за даними того ж обліку) на великій  площі виявлені залишки багатьох сотень яєць птахів вказаних видів. Характер їх пошкоджень однозначно свідчить про  те, що пташенята з них не вилуплювалися. Розрахунковий час початку вилуплення пташенят цієї колонії очікувався з 20 липня. Найбільш вірогідною причиною зникнення колоній (на їх місці у  даний час відсутні навіть дорослі  птахи) є надмірний чинник неспокою, викликаний днопоглиблювальною технікою, що працює поблизу, а також  обслуговуючими її катерами”.

 
    

2. Чи  може звук вбивати?

    Як  правило, наше вухо сприймає звуки, що мають частоту від 20 до 20 тисяч  герц (коливань в секунду). Звуки, що мають меншу частоту - інфразвуки, і звуки з більшою частотою - ультразвуки, ми не чуємо.

    Але якщо ми їх не чуємо, це ще не означає, що їх немає, або що вони на нас ніяк не впливають.

    Адже  не бачимо ж ми радіації, а всі  знають, як вона нас дістала.

    Існує величезна кількість прямих свідчень впливу інфразвуку на людину, та й на інших живих істот. Достовірність  такого впливу виражена в нормативному документі - "гігієнічних норм інфразвуку на робочих місцях № 2274-80".

    Адже  ми, люди, представляємо собою тіла, що коливаються з Дозвуковий частотою. Справді, наші легені працюють з частотою 0,3-0,5 Гц, серце б'ється трохи частіше, з частотою близько 1 Гц, резонансна частота серця - 5-7 Гц. Резонансні частоти  мозку, шлунка, печінки - 4-9 Гц.

    Наш мозок коливається з кількома різними частотами, що залежать від  виду діяльності в даний момент. Наприклад, дельта-ритм сплячої людини - 0,3-4 Гц, а альфа-ритм спить людина - 9-13 Гц.

    І якщо на коливний мозок накладаються коливання тієї ж або дуже близької частоти, відбувається збій роботи мозку, людині ввижається казна-що.

    Інфразвук може викликати у людей не тільки неприємні відчуття, але й численні зміни в центральній нервовій, серцево-судинної та дихальної системи, вестибулярному аналізаторі. Наприклад, звук з частотою 12 герц може викликати сильні приступи морської хвороби і запаморочення.

    Власне, а що таке морська хвороба, як не наша реакція на качку з резонансною  частотою?

    Іноді виникає так званий страх невизначеності. Чи не звичайний страх, а стан незнаходження  небезпеки, сила страху експоненціально  зростає в часі і закінчується нервовим зривом. Інфразвук частотою 7-12 Гц і інтенсивністю 60-120 дБ викликає таку реакцію у 10% піддослідних. Можлива  й інша реакція - заціпеніння, каталептичній  синдром. На тлі порушеної стану  нервової системи людина легше піддається навіювання.

    Тому-то й посилюється панічний стан людей  під час бомбардування або  канонади.

    Ще  більш сильний інфразвук може викликати міокардіальне синдром. Тони серця приглушається, знижується сила і частота серцевих скорочень. Така дія характерна для інфразвуку інтенсивністю більше 150 дБ, та й  то, якщо звучить досить довго, скажімо, не менше 10 хвилин.

    З проблеми інфразвукового впливу виникло  багато навколонаукових спекуляцій. Кажуть, що якось в Австралії від  впливу інфразвуку, що генерується  обладнанням фабрики, загинули курчата  на найближчій фермі. Якщо гинуть курчата, то можуть гинути і люди? У численних  статтях на цю тему безапеляційно  стверджується, що так, можуть. Чи не так?

    Звукове вплив характеризується двома параметрами: частотою та інтенсивністю. З частотою ми трохи розібралися, тепер спробуємо  з'ясувати, який інтенсивності повинен  бути звук, щоб вплинути на людину.

    Інтенсивність звуку вимірюється в децибелах (дБ). Дійсно небезпечні дії починаються  з 120 дБ, травмують - з 130 дБ. Коливання  такої потужності викликають дзвін  у вухах, нудоту, погіршення зору, страх. Інфразвук сильніше 130 дБ порушує  травлення і розумову діяльність, викликає слабкість, сліпоту і навіть паралізує.

    Більш сильний інфразвук можливо і  зупинить серце, АЛЕ!

    Максимальні рівні низькочастотних акустичних коливань від промислових і транспортних джерел не перевищують 100-110 дБ. Навіть під час руху поїзда метрополітену  в тунелі інтенсивність інфразвуку становить 104-105 дБ. Рев інтенсивністю 130 дБ видає реактивний двигун, а  звук 150 дБ можна порівняти з дією ударної хвилі. Для безперервної генерації таких звуків потрібні воістину величезні потужності. І  робити інфразвукових гармату, щоб  вбивати людей - нераціонально. Є  більш ефективні методи.

    А ось впливати на психіку, залякувати, вселяти, зомбувати - скільки завгодно.

 

    3.Музичні феномени

     

    У даний час уже ні в кого не виникає  сумнівів, що функціональна музика певним чином регулює емоційний  стан, полегшує усвідомлення власних  переживань, підвищує соціальну активність слухачів тощо. [7,15,17,21,23 і ін.]. За обробку  звукової інформації відповідальна  частина скроневої частини мозку, розташована над слуховим каналом. Активність цієї частини в лівій  півкулі найбільш виражена у тих  осіб, що почали займатися музикою  в ранньому віці, а також у людей, що володіють абсолютним слухом (тобто  здатністю визначати висоту окремих  звуків, не зіставляючи їх зі звуками  відомої висоти).

    Мелодії, що доставляють людині радість, сповільнюють пульс, збільшують силу серцевих скорочень, сприяють розширенню судин і нормалізації кров’яного тиску, а дратівлива музика дає прямо протилежний ефект. Деякі симфонічні твори, особливо Моцарта, змінюють кислотність шлункового соку. У зв’язку з цим обід у музичному  супроводі виправданий не тільки з естетичного, але і з утилітарного погляду. Виявлено вплив музики на нейроендокринну  функцію, зокрема, на рівень деяких гормонів у крові, що грають надзвичайно важливу  роль у формуванні емоційних реакцій.

    Вплив музики на стан людини пояснюється  виникненням резонансу музичних хвиль у певних структурах людського  тіла. Звукові сигнали, потрапляючи в резонансну частоту, що відповідає фізичним характеристикам тієї чи іншої структурної одиниці тіла, справляють на неї стимулюючий чи пригнічуючий вплив. Правильно підібрана мелодія впливає на хворих людей і прискорює одужання.

    Музика  діє вибірково - у залежності не тільки від її характеру, але і від  інструмента, на якому вона виконується. Скрипці і фортепіано притаманний  виражений заспокійливий ефект. А музика з перевагою в ній  дисонансів, тобто різких звукових сполучень, викликає психоемоційну  напругу.

    Останнім  часом виявлений цікавий музичний ефект дії несинхронної музики, генерованої  декількома джерелами. Справа в тому, що значне поширення технічних засобів  відтворення інформації, зокрема  музики, сприяє прояву цього ефекту в масового споживача. Уперше це явище  було виявлено при спостереженні  за рухом перехожих повз лотки  з музичними касетами, де рекламують ті чи інші мелодії [26]. Оскільки продавці не погоджують між собою відтворювані мелодії, то в просторі, насиченому найрізноманітнішими музичними  добутками, утворюється дуже своєрідний пульсуючий звук. Було помічено, що в  деяких точках простору перехожі прискорювали рух, а в інших, навпаки, йшли повільніше.

    Коли  автор провів спеціальні дослідження  для вивчення цього феномену, то було встановлено, що формований з допомогою  різних джерел пульсуючий звук значно змінює свідомість слухачів уже через 30 - 60 хвилин його експозиції. Час початку  його дії залежить від програм  джерел звуку. Для проведення експерименту в якості фонових звуків використовувалася  техномузика, важкий рок, мовлення на арабській  і корейській мові, мелодії суфіїв, класична музика, новини російською мовою, електронна музика і несинхронізовані механічні звуки настроювання. Результати дослідження призвели до таких висновків:

    - під впливом пульсуючого шуму, утвореного в результаті інтерференції  звуків з різних джерел, виникає  широкий спектр моделей психопатології  в залежності від схильності до конкретного типу реагування (афективне, пароксизмальне, дисоціативне).

    - використана модель надсенсорного  впливу виявилася подібною із  сенсорною деривацією, при якій  на перших етапах завжди відзначаються  афективні порушення: страх, тривога,  паніка і депресії, потім розвиваються  явища дереалізації у формі  зміненого сприйняття обсягів  простору, порушення рухових навичок  і рухові стереотипії, відчуття  розтягнення часу і зміна свідомості, когнітивні порушення і порушення  схеми тіла, далі ілюзії і галюцинації,  марення, і, нарешті, соматичні  розлади.

    - загальними для всіх переживань  слухачів були тривога і страх  на початку проведеного експерименту, зміна відчуття простору і  часу (дереалізація) і деперсоналізація.

    - аудіальний вплив, імовірно, еквівалентний  психоделічному.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

    Опрацювавши не велику частину матеріалу, я зрозуміла, що для всіх живих організмів шум  є дуже шкідливим, від якого він  ніколи не позбавиться.

    Останнім  часом проблемі шуму надають великої  ваги. Є багато способів боротьби з  ним: використання шумопоглинальних екранів, фільтрів, матеріалів, зміна технології виробництва, запровадження безшумних  механізмів і деталей, зміна режиму, деталей та особливостей транспортних потоків у містах.

    А ось музикальні звуки – це чудо, котре здатне дуже сильно вплинути на всі ограни живих організмів: як рослин так и тварин.

     

 
 

     

 
 
 
 
 
 
 

 

Список використаної літератури

 

1. В.С. Джигирей Екологія та охорона навколишнього  природного середовища: Навч. посіб. – 4-те вид., випр. і доп. – К: Т-во “Знання”, КОО, 2006. – 319 с.
2. www.hram.kiev.ua
3. www.mira-moon.ru