Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках масового ураження

    Дошки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали.

    Людям, які знаходяться  на крижині, подають мотузку, дошки, драбину, жердину і витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонці, необхідно повзком з розкинутими ногами і руками та опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

    Перша медична допомога надається сандружинницями  безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.

      Особовий склад формувань, що  залучається для проведення рятувальних  та інших невідкладних робіт  повинен знати і дотримуватися  правил поведінки на воді, знати  прийоми рятування людей і  уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити-підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями. 
 
 
 
 

Висновки 

     Ознайомивши зі спеціальною літературою,  вивчивши відповідні питання,  можна зробити висновок про  те, що навіть, якщо запобігти  цілком надзвичайне нещастя людству  не можливо, те населенню під  силу зменшити наслідку сили, що руйнує, і полегшити страждання, збитки.

І тільки правильні дії, побудовані на знаннях  можуть полегшити страждання моральні і заподіяний фізичний збиток. Приведемо  деякі тези, які необхідно запам'ятати:

- повені  можна прогнозувати: установити  час, характер, очікувані його  розміри і вчасно організувати запобіжні заходи, що значно знижують збиток, створити сприятливі умови для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт;

- більшість  потенційних зсувів можна запобігти,  якщо вчасно провести й організувати  протизсувний режим: пристрій постійних водостоків, дренажів, тимчасових снігових канав і валів для поверхневого стоку поталих і зливових вод;

- планування  поверхні стоку з вирівнюванням  бугрів, заповненням канав, закладенням  тріщин;

- при  бурах і ураганах проводяться попереджувальні, рятувальні й аварійно-відбудовні роботи. У районах, де найбільше часто виникають урагани, будинки і спорудження будують з найбільш міцних матеріалів, з найменшою парусністю, ставлять найбільш міцні опори електропередач і зв'язку, для укриття людей зводять спорудження.

Таким чином, ціль роботи виконана, розглянуті основні надзвичайні ситуації і  способи захисту населення. 
 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Бедрій  Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності – Львів, Афіша, 1999.
2. Васильчук М.В., Медвідь М.К., Сачков Л.С., Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. Київ – 2000.
3. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц., Безпека життєдіяльності – Львів, Афіша, 2000.
4. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, Київ «Каравела» 2001, Львів, Новий світ, 2000.
5. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності – Київ, КДТЕУ, 1997.
6. Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти – Львів, 1997.
7. Методичний посібник з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, Київ, 1997.