Організація роботи головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської м

МІНІСТЕРСТВО  РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ  МУНЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра управління муніципального розвитку 
 
 
 

Випускна  робота

На тему:

«Організація  роботи головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради(Київської державної адміністрації)» 
 
 

студент V курсу 

юридичного факультету

групи ю-52

____________________                                                                                                                

(підпис) 

Науковий керівник:                                                            

кандидат наук державного управління,                           

____________________                                                                                                                

(підпис)

Робота допущена до захисту на комісії

Завідувач кафедри  управління

муніципальним розвитком

___________________

(підпис) 

Київ  – 2011 

  ЗМІСТ 

  ВСТУП

  І. ОРГАНІЗАЦІЙНО ПРАВОВІ  ФОРМИ ГОЛОВНОГО  УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЇ СЛУЖБИ

1. Організація та система місцевих органів самоврядування.
2. Особливості організації місцевої влади в м. Києві.
3. Методи діяльності органів влади на місцях.

  ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРАКТИКА РОБОТИ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСКІСТЮ

  2.1 Дослідження  структури, завдань та функцій  закріплених за Головним управлінням  засобів масової інформації та  зв’язків з громадськістю.

  2.2 Правова  основа організаційної роботи  Головного управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю.

  2.3 Повноваження  начальника Головного управління  з питань взаємодії засобів  масової інформації та зв’язків  з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради.

  ІІІ. НАПРЯМОК ВДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСКІСТЮ

  3.1. Пропозиції щодо вдосконалення роботи Головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради.

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ДЖЕРЕЛ 
 
 
 

ВСТУП

    Розвитку  законодавства про державну службу приділяється в даний час особлива увага. Це обумовлено насамперед тими змінами, що відбулися і відбуваються в нашому суспільстві і державі. У червні 1996 року була прийнята Конституція - основний закон країни. Кардинально змінилася структура, функції органів державної влади на всіх рівнях. Змінилася роль і самого державного апарата і державних службовців. Постала необхідність підвищення ефективності функцій державного апарата, забезпечення професіоналізму державних службовців, вивчення нових аспектів і проблем державної служби в цілому. Така зміна ситуації призвела до виділення служби в органах державної влади і керувань - як особливого роду державної діяльність.

    Насамперед, маємо знати, що на сьогодні Державні адміністрації роблять дуже багато для суспільства і держави. Перш за все розприділяють правильність збереження і раціональним використанням державного майна, охорони пам’яток історії та архітеркутури, збереженням житлового фонду, додержанням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів, додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів, додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху, а також інформації та преси, що подається в суспільство.

    На  мою думку, відділ ЗМІ може зацікавити людей і зблизити їх з державними органами, чим самим збільшити повагу. Тому, дуже важливою роллю є спеціалісти-працівники, що передають цю інформацію в суспільство.

    Об’єктом є дослідження діяльності Головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради.

    Предметом дослідження даної роботи є  теоретичні та організаційно-правові механізми роботи Головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради.

    Методи  дослідження. В роботі використовувались метод спостереження, узагальнення, порівняння, також діалектичний метод пізнання. Протягом підготовки до написання роботи проводились порівняння теоретичного матеріалу.

    Метою написання даної випускової роботи є прагнення з’ясувати на якому етапі та рівні знаходяться сучасні засоби масової інформації ,яку вони роль відіграють в столиці України міста Києва. Які програми створюються для реалізації виходу міста на світовий рівень і чи є це сприятливим показником для розвитку самої української держави. Розглядаючи роботу, ми будемо,  також акцентувати увагу на дослідженні роботи, функцій головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю, їх напрямок. Також розглянемо дослідження структури, повноваження начальника Головного управління з питань взаємодії засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю. І на при кінець дослідимо пропозиції щодо вдосконалення головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНО ПРАВОВІ ФОРМИ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЇ СЛУЖБИ

1. Організація та система місцевих органів самоврядування.

    Положення вітчизняного законодавства про  здійснення місцевого самоврядування в Україні як безпосередньо територіальними  громадами, так і через органи місцевого самоврядування, тобто шляхом використання інститутів безпосередньої і представницької демократії, погоджується з вимогами Європейської хартії про місцеве самоврядування, адже наявність виборних представницьких органів на місцевому рівні – безумовна організаційна умова реальності й ефективності місцевого самоврядування.

    Згідно  із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», представницький орган  місцевого самоврядування – це виборний орган (рада), який складається з  депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

    Дворівнева  система представницьких органів  місцевого самоврядування закріплена ч.3,4 ст.140 Конституції України і  ст.5 вищевказаного Закону з урахуванням адміністративно-територіального устрою. Перший рівень складають сільські, селищні, міські ради, районні в місті ради (у випадку їх створення), які представляють територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Обласні та районні ради мають іншу природу і виступають як представницькі органи місцевого самоврядування другого рівня, оскільки представляють інтереси не обласних та районних громад (адже законодавство наявності таких громад не визнає), а спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України або переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Як цілком слушно зазначається в науковій літературі, завдяки існуванню обласних і районних рад система місцевого самоврядування, здійснюваного на рівні територіальних громад, має своє продовження і на регіональному рівні.

    Строк повноважень місцевих рад усіх рівнів – 4 роки.

    Вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у місті рад здійснюються за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія села, селища, міста, району в місті. Загальний склад цих представницьких органів місцевого самоврядування залежить від кількості населення адміністративно-територіальної одиниці (від 15 до 120 депутатів). Рішення про загальний склад ради приймається радою поточного скликання не пізніше ніж за 75 днів до дня виборів нової ради. Якщо таке рішення не прийняте, то загальний склад дорівнює мінімальній межі, яка встановлена ст.5 Закону «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів».

    Організацію й проведення місцевих виборів здійснюють територіальні виборчі комісії (сільські, селищні, міські, районні в місті), окружні та дільничні. Виборчі округи утворюються територіальними виборчими комісіями не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів при дотриманні приблизно рівного числа виборців у розрахунку на один виборчий округ. Для проведення голосування і підрахунку голосів територія села, селища, міста, району в місті ділиться місцевою радою або його виконкомом на виборчі дільниці з числом від 20 до 3000 виборців.

    Результати  виборів встановлює окружна (територіальна) виборча комісія на основі протоколів дільничних виборчкомів. Обраним у депутати сільської, селищної, міської, районної в місті ради вважається кандидат, що одержав найбільшу в порівнянні з іншими кандидатами кількість голосів виборців.

    Вибори депутатів районних та обласних рад проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах. Межі виборчих округів по виборах до районної ради збігаються з межами сіл, селищ, міст районного значення, що входять у даний район, а по виборах до обласної ради – з межами районів і міст обласного значення, що входять до складу області.

    Загальний склад районної ради залежить не від  кількості населення, а від числа  територіальних громад, що входять  до складу району. У випадку наявності в районі до 10 територіальних громад, кожна з них повинна бути представлена не менше ніж 4 депутатами, від 11 до 30 – 3 депутатами, понад 30 – 2 депутатами. Ця кількість дорівнює числу депутатських мандатів по округу. Загальний склад районної ради не повинен перевищувати 120 депутатів.

    В обласній раді загальний склад також  визначається, виходячи з кількості  районів, міст обласного значення –  за наявності до 15 районів, міст обласного  значення кожний з них повинен  бути представлений не менше ніж 4 депутатами, від 16 до 30 – 3 депутатами, понад 30 – 2 депутатами. Загальний склад обласної ради не повинен перевищувати 200 депутатів.

    Обраними  в депутати районної, обласної ради вважаються ті кандидати, які одержали на виборах більше, у порівнянні з іншими кандидатами, число голосів виборців. Загальне число обраних кандидатів не може перевищувати числа встановлених депутатських мандатів по даному виборчому округу.

    Депутатом місцевої ради може бути обраний громадянин України, що має право голосу і на день виборів досяг віку 18 років. Суб’єктами права висунення кандидатів у депутати місцевих рад є виключно громадяни України, які реалізують це право шляхом самовисунення, збори виборців (за місцем проживання, трудової діяльності або навчання), місцеві осередки політичних партій, виборчі об’єднання місцевих осередків політичних партій – блоки, громадські організації.

    Рада  вважається правомочною за умови  обрання не менше 2/3 депутатів від  загальної кількості ради. У противному випадку до обрання необхідної кількості депутатів продовжує працювати рада попереднього скликання.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  

2. Особливості організації місцевої влади в м. Києві

    Як  випливає з положень ч. 2 ст. 140 Конституції  України, здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі має свої особливості, що визначаються окремими законами України. Зокрема, особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві визначаються Законом України “про столицю України — місто-герой Київ”. Цей Закон визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України. столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування додаткові обов’язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав. тож здійснення столичних функцій забезпечується органами місцевого самоврядування у місті Києві та гарантується державою. [3; 48]

    Місцеве самоврядування у місті Києві  здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.

    Система місцевого самоврядування у місті Києві включає: