Органы досудебного следствия их полномочия и функции в уголовном деле

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2011 в 18:51, курсовая работа

Описание работы

Приступивши до розгляду справи, слідчий, прокурор або суддя не мають змоги зупинитися, зачекати, перепочити, відійти, відступити. Взявши на себе відповідальність за пошук правди та торжество справедливості, вони відповідають не тільки за свої помилкові дії, а й за неповороткість, непередбачливість, за практичну непридатність до високопрофесійної діяльності. Слід невтомно вдосконалювати свою майстерність, наполегливо опановувати науку встановлення істини, вчитися мистецтву роботи з доказами набувати досвіду, тренувати інтуїцію, розвивати прозорливість.

Содержание работы

ВСТУП


I. Поняття і значення досудового слідства


II. Поняття і значення загальних положень попереднього (судового) слідства


III. Початок провадження досудового слідства

1. Повноваження начальника слідчого відділу

2. Місце провадження досудового слідства

3. Окремі доручення

4. Строки досудового слідства


ВИСНОВОК

Файлы: 1 файл

кУРСОВАЯ.doc

— 214.00 Кб (Скачать файл)

Спроба вирішити цю проблему деякою мірою зроблена при прийнятті нового Кримінального  кодексу України. Але при цьому  вбачається нерішучість і непослідовність. Наприклад, значно пом'якшивши кримінальну  відповідальність за розкрадання в особливо великому розмірі та хабарництво, відмінивши кримінальну відповідальність за наклеп, законодавець встановлює кримінальну відповідальність за проституцію!?  

Особисто я  прибічник більш рішучих і  радикальних кроків у бік гуманізації кримінального законодавства та декриміналізації щодо малозначних злочинних діянь і збереження сурової відповідальності за тяжкі злочини.  

Для розв'язання багатьох проблем розслідування  необхідно вжити заходів як щодо вдосконалення організації і  процесуальної форми діяльності слідчого, так і щодо поліпшення кримінальної політики взагалі, вдосконалення організації слідчих підрозділів та статусу слідчого.  

В юридичній  науці висловлено пропозиції та сформульовано  проекти, що передбачають об'єднання  всіх слідчих підрозділів у єдине відомство, яке іменують або слідчим комітетом, або державним агентством розслідувань. Ці пропозиції виникають у зв'язку з наявністю реальних невирішених проблем у діяльності слідчих підрозділів [9;79-84].  

На нашу думку  і думку багатьох фахівців, на даному етапі розвитку нашої державності слід створити єдиний слідчий комітет при Міністерстві внутрішніх справ України, що повинно забезпечити, з одного боку, збереження існуючого потенціалу слідчих підрозділів ОВС України, їх кадрового та матеріально-технічного забезпечення й існуючої системи взаємодії з оперативними підрозділами, а в той же час сприятиме більш суттєвому виключенню з практики втручання органу дізнання в процесуальну діяльність слідчих.  

Начальник слідчого підрозділу, на наш погляд, має призначатись на свою посаду Президентом України за згодою з Верховною Радою України.  

Призначення і  звільнення з посади слідчого має  здійснюватись Указом Президента України.  

На слідчих  та оперативних працівників слід поширити статус недоторканності аналогічно статусу недоторканності суддів.  

Безумовно, право  розслідування кримінальних справ  має бути збережене за прокурором.  

Доцільно скасувати  в органах внутрішніх справ штатні підрозділи дізнання, які фактично виконують функції слідчих, за рахунок чого збільшити чисельність слідчого апарату.  

Слід об'єднати всі підрозділи оперативно-розшукової юрисдикції МВС у єдину організацію  — кримінальну міліцію, яка б  підпорядковувалась тільки Міністерству внутрішніх справ України та була виведена з будь-якого підпорядкування місцевим органам влади; призначення і звільнення з посади слідчого здійснювати Указом Президента України; на слідчих та оперативних працівників слід поширити статус недоторканності аналогічно статусу недоторканності суддів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Поняття і значення  загальних положень  попереднього (судового) слідства  

Загальні положення  досудового розслідування — це визначені  законом на основі принципів кримінального  процесу найбільш основні положення, правила, які віддзеркалюють характерні риси та особливості досудового розслідування як стадії і своїми вимогами спонукають органи дізнання й досудового слідства до швидкого, раціонального, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виконання всіх завдань кримінального процесу, що є на даній стадії.  

Загальними умовами  досудового слідства є: слідчі органи здійснюють свої повноваження незалежно  від якогось відомчого або  місцевого впливу; досудове слідство ведеться на принципах справедливості, гуманізму, рівноправності громадян перед законом, незалежно від соціального, національного і расового походження, майнового, службового або іншого положення, віросповідання і політичних переконань; запобіжні заходи застосовуються у випадках крайньої необхідності, коли при цьому шкода, що запобігається, явно більша від тієї, що заподіюється застосуванням примусових заходів.  

Крім цього, до загальних положень досудового розслідування  належать такі правила.  

Своєчасний початок  розслідування. Розслідування провадиться негайно після порушення справи і в стислі, передбачені законом строки.  

Строки досудового слідства. Досудове слідство має бути закінчене протягом двох місяців  з моменту порушення кримінальної справи, а якщо на цей період особа, яка вчинила злочин, не була відома, то з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин, до Моменту направлення справи прокурору з обвинувальним виснов­ком або з постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження у справі [6;475-479].  

Згідно з ч. 5 ст. 120 КПК України перебіг строку слідства в справах, в яких не встановлено  особу, що вчинила злочин, починається  з дня встановлення особи, яка  вчинила злочин.  

Районний, міський  прокурор, військовий прокурор армії, флотилії,, з'єднання, гарнізону та прирівняний  до них прокурор можуть продовжити цей строк у разі неможливості закінчити розслідування у зазначений вище строк — до трьох місяців.  

В особливо складних справах, на підставі мотивованої постанови слідчого, строк досудового слідства може бути продовжений до шести місяців прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту та прирівняним до них прокурором або їх заступниками.  

Подальше продовження  строку досудового слідства можливе  лише у виняткових випадках Генеральним  прокурором України або j його заступниками.  

При продовженні  строків розслідування у справах, в яких обвинувачений взятий під варту, необхідно враховувати строки взяття j під варту та той факт, що їх продовження віднесено до компетенції суду.  

При поверненні судом справи для провадження  додаткового! слідства, а також при  відновленні слідства по зупиненій  справі і строк додаткового розслідування встановлюється прокурором, і який здійснює нагляд за слідством, у межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Подальше продовження вказаного строку провадиться на загальних засадах.  

Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника зі матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку попереднього слідства не враховується.  

Процесуальна  самостійність і незалежність слідчого — один із принципів стадії досудового розслідування. Ніхто, крім прокурора, начальника Головного слідчого підрозділу (управління, відділу, в відділень, старшого групи), їхніх заступників, у межах повноважень, визначених Кримінально-процесуальним кодексом і функціональними обов'язками, не може витребувати матеріали, на підставі яких слідчим відмовлено у порушенні кримінальної справи, чи саму кримінальну справу для перевірки чи яким-небудь іншим засобом втручатися в процесуальну діяльність слідчого.  

Втручання в  цю діяльність із метою перешкоджати всебічному, повному й об'єктивному  дослідженню обставин справи або домогтися прийняття по ній незаконного рішення неприпустимо і спричиняє відповідальність, передбачену законодавством України [13;56-69].  

Всебічне, повне  та об'єктивне дослідження обставин справи. Слідчий зобов'язаний вжити  всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Слідчий не має права перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого. Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз, шантажу, обіцянок винагороди чи інших незаконних заходів.  

Слідство нерідко називається попереднім тому, що передує судовому розслідуванню та судовому розгляду справи. Попередній характер розслідування не знижує вимог до його якості, не виключає обов'язку слідчого вжити заходів до вирішення всіх завдань кримінального процесу за винятком основного питання — здійснення правосуддя, та зробити свій висновок щодо всіх питань кримінальної справи.  

У процесі досудового слідства слідчий зобов'язаний встановити наявність або відсутність ознак  складу злочину, визначити його кваліфікацію, зробити свій висновок про наявність доказів для пред'явлення обвинувачення, довести обставини, які належать до предмета доказування, та створити тим самим необхідні передумови для правильного вирішення справи судом. Матеріали, зібрані в ході досудового розслідування, слугують основою судового розгляду. Ефективність діяльності суду значною мірою залежить від якості досудового слідства. Суд при розгляді справи не може вийти за рамки пред'явленого слідчим обвинувачення й обвинувального висновку досудового слідства. Всі матеріали слідчої справи досліджуються в судовому засіданні. Судове слідство починається з оголошення обвинувального висновку слідчого. Судова практика свідчить, що трапляються випадки, коли похибки досудового слідства стають джерелом судових помилок.  

Усі слідчі, незалежно  від відомчої належності, виконують  єдину функцію, мають єдиний статус, у своїй практичній діяльності керуються  єдиним кримінально-процесуальним  законодавством [12;115-124].  

Роз'яснення  та забезпечення прав учасникам процесу  та їх безпеки. Слідчий зобов'язаний роз'яснити особам, що беруть участь у справі, їхні права і забезпечити можливість здійснення цих прав та вжити заходів щодо забезпечення безпеки учасників процесу.  

Недопустимість  розголошення даних досудового слідства. Дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні в розголошенні Даних досудового слідства несуть відповідальність за ст. 387 Кримінального кодексу України.  

Зокрема, згідно зі статтею 387 Кримінального кодексу  України "розголошення без дозволу  прокурора, слідчого або особи, яка  провадила дізнання чи досудове .слідство, даних досудового слідства чи Дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані,— карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років. Розголошення Даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність,— карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, із позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк до трьох років".  

Залучення понятих, спеціалістів, перекладачів та громадськості  до участі в процесі. При провадженні  обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні  осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки й обставин події, опису майна та проведенні інших дій, якщо це необхідно для забезпечення достовірності доказів та захисту прав і свобод людини, слідчий забезпечує присутність не менше двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі.  

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, працівники органів дізнання і досудового слідства.  

Поняті, присутні при провадженні зазначених вище слідчих дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів  у протоколі виконаним діям. Зауваження понятого з приводу проведених слідчих дій підлягають обов'язковому занесенню до протоколу [6;481-488].  
 

Залучення перекладача. Особам, що беруть участь у справі і  не володіють мовою, якою провадиться  слідство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання рідною мовою і користуватися послугами перекладача, в тому числі при ознайомленні з усіма матеріалами справи.  

Слідчі документи  можуть вручатись обвинуваченому в  перекладі на його рідну мову або  іншу мову, якою він володіє, а обвинувальний висновок — обов'язково. Перекладач, особа, запрошена до участі в процесі для роз'яснення знаків німого або глухого, повинні з'явитися за викликом слідчого та зробити повно і точно до­ручений йому переклад.  

Информация о работе Органы досудебного следствия их полномочия и функции в уголовном деле