Высшее образование в Украине

Краще відібрані автентичні ситуативно-тематичні тексти діалогічного та монологічного характеру для навчання аудіювання старшокласників, які відповідають описаним особливостям. Вони можуть служити основою для формування й розвитку в учнів умінь розуміти основний і повний зміст повідомлень, що враховують професійні інтереси та нахили учнів. При роботі з такими текстами школярі отримують можливість збагатити свої соціокультурні знання про ціннісні орієнтації при виборі професії в англомовних країнах, оволодіти вмінням сприймати на слух типові дискурси, розвинути в себе різні стратегії аудіювання ( з розумінням основної чи повної інформації).

Методика роботи з  автентичним аудіотекстом має базуватися на активній мовленнєво-мисленнєвій  діяльності учнів у процесі слухання, як того вимагають принципи поширеного нині когнітивного підходу до навчання мов. Формування когнітивного (мовленнєво-мисленнєвого) компоненту комунікативної компетенції, як зазначають науковці, поки що залишається невирішеним завданням і це ускладнює формування комунікативної компетенції в цілому.

Мовленнєво-мисленнєва діяльність з текстом включає:

• ідентифікацію змісту тексту (виявлення суті змісту, кретичне сприйняття, розрізняння головного та другорядного);
• осмислення змісту тексту (асоціації, інтерпритацію, узагальнення);
• перетворення змісту тексту (компресію, реорганізацію, відбір потрібного змісту).

Отже, завдання для роботи з аудіотекстами не повинні обмежуватися лише рівнем ідентифікації їх змісту. Учні мають осмислити зміст і  здійснити його перетворення. При  цьому характер роботи повинен передбачати  досить повну інформаційну переробку тексту, з тим щоб забезпечити необхідних рівень його розуміння.

Абсолютно необхідним є  використання інформативного навчального  матеріалу, що містить знання про  реальну дійсність та відбиває ставлення  до неї. Такий матеріал дозволяє розширити  загальний кругозір учня, отримати певні фонові знання для розуміння конкретних ситуацій спілкування, сформувати необхідні поняття для вираження власних думок іноземною мовою, ознайомити учнів з можливими способами мовленнєвої поведінки.

Автентичності застосування іншомовного навчального матеріалу можна досягти його реалізацією в умовах, що моделюють ситуаціїприродного спілкування, наприклад, в ситуаціях, наближених до життєвих, типу «role play». Дослідники комунікативно орієнтованого навчання визначають також такі умови автентичного застосування іноземної мови в навчальних ситуаціях:

1. використання завдань мовленнєвої взаємодії (interactive activities). Завдання виконуються в парах або малих групах, поступово перетворюючи у завдання для всього класу. Широко відомими є три різновиди мовленнєвої взаємодії учнів: співробітництво учасників у виробленні єдиної ідеї; комбінування інформації, відомої різним учасникам; передача інформації від одного учасника до іншого.
2. використання завдань з «інформаційною прогалиною» (information gap). Особливо цінними для особистого розвитку є завдання типу  «opinion gap», коли учні мають різні переконання, точки зору, а потрібно дійти єдиної думки, та «reasoning gap», коли різні докази необхідно співставити.
3. використання проблемних мовленнєво-мисленнєвих завдань. Такі завдання базуються на припущенні, здогадці, класифікації, знаходженні подібностей/ розбіжностей, ранжуванні, відкритті, інтерпритації, умовиводі, судженні, виключенні зайвого, послідовності дій, причинно-наслідкових розмірковуваннях, критичному мисленні.
4. Використання ситуацій спонтанного спілкування, коли навчальна ситуація переходить у природну.

Описані умови, необхідні  для розвитку особистості учня, мають  бути забезпечені саме в процесі  навчання такого виду мовленнєвої діяльності як аудіювання.

Мовленнєва компетенція  учнів старших класів в аудіюванні включає уміння розуміти основний зміст  прослуханих текстів різного  характеру, які містять незначну кількість незнайомих слів, на теми, передбачені програмою. Розуміння  основного змісту почутого базується на вміннях вибирати потрібну інформацію, узагальнювати і зіставляти її з влісним досвідом, виділяти головну думку, ідею, оцінювати її корисність та вірогідність, прогнозувати розвиток сюжету.

Формування зазначених умінь вимагає поєднання діяльності сприймання та осмислення аудіотекстів з діяльністю продукування мовлення в усній чи письмовій формі, що є природним для двостороннього процесу мовленнєвого спілкування, механізмами якого є прийом та видача інфомації.

За методикою формування аудитивних умінь старшокласників, що базується на тексті, є доцільною трифазова робота з аудіотекстом на уроці: підготовка, виконавча, завершальна.

Варто зауважити, що завершальна (післятекстова) фаза включає мовленнєву практику на основі змісту тексту (practice) і продукування висловлювань, які виходять за межі змісту тексту (production). Мовленнєва практика охоплює завдання на ідентифікацію, осмислення та реорганізацію (компресію) змісту тексту. Продукування пов’язане зі створенням учнями власних висловлювань з метою прийняття смислового рішення і може носити спонтанний характер.

Як дотекстова, так  і передтекстова робота повинна  передбачати автентичне використання інформації тексту в навчальних умовах переважно із застосуванням інтерактивних  режимів.

Отже, з позицій комунікативно-орієнтованого  навчання аудіотекст має стимулювати  мовленнєво-мисленнєву діяльність учнів, особливо старших класів: його зміст повинен розкривати певні аспекти і надавати інформацію, необхідну для вирішення проблеми. Післятекстові завдання мають зумовлювати дослідницькі дії учнів, в яких формується їх готовність до мовленнєво-мисленнєвої діяльності.

Викладені теоретичні положення  реалізовані в методичних розробках, що в додатках (див. Додаток Б)

ВИСНОВКИ

1.У результаті аналізу наукової літератури з теми дослідження ми визначили, що аудіювання – розуміння сприйнятого на слух усного говоріння та володіння таким видом мовленнєвої діяльності, як аудіювання, дає можливість учню опанувати звуковий склад мови, зрозуміти те, що йому повідомляють і адекватно реагувати на сказане, допомогає правильно сформолювати свою відповідь опонентові, що є основою діалогічного мовлення.

Саме аудіювання навчає культури мовлення: слухати співрозмовника уважно й завжди дослухо-вувати до кінця, що важливо не тільки під час розмови іноземною мовою, але й у процесі розмови рідною мовою. Саме завдяки аудіюванню підвищуються здібності школярівдо спонтанного іншомовного спілкування і в професійній, і в культурно-побутовій сферах. Недооцінка аудіювання може вкрай негативно позначитися на мовному рівні школярів.

2.У процесі дослідження ми виявили труднощі в аудіюванні та теоретично обгрунтували неохідність використання різнопланових завдань для подолання цих труднощів, Наявність труднощів в аудіюванні є, з одного боку, тією проблемою, вирішення якої призводить до формування навичок аудіювання та розвитку школярів, з іншого боку, вони не повинні перешкоджати навчальному процесу. Тому вчителю необхідно уживати певних заходів для їх подолання учнями, не знімати їх повністю, але навчатии школярів переборювати власними зусиллями, за допомогою спеціальних вправ.

В основі акту аудіювання лежить навчально-мовленнєва ситуація. Предметом її є зміст аудійованого тексту, а комунікаційне завдання виражає мету слухання. Це вузлові компоненти, які визначають спілкування. Проте було б помилкою вважати, що оскільки навчання аудіювання відбувається в процесі говоріння, то цього досить. Аудіюванню, як і інших видів мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально. Немає чітких рецептів, як вчитель повинен пропонувати учням завдання на аудіювання. Це залежить від багатьох чинників. Проте , ми чітко з’ясували, що існує 3 етапи навчання аудіювання:

• підготовчий етап – введення учнів в ситуацію;
• процес слухання і виконання завдання;
• підсумкова робота

До кожного етапу  ми побудували  ефективну систему  систему завдань, яка покращить  розвиток навичок аудіювання.

Таким чином, володіння  аудіюванням як видом мовленнєвої  діяльності, повинне забезпечувати  успішний процес комунікації, розвивати  вміння учнів говорити й розуміти іноземну мову. В школах потрібно приділяти більше уваги даній процедурі, тому що цей процес складний. Дуже важливо підвищити й мотивацію учнів до розуміння іноземного мовлення на слух. Але ж для вдосконалення процесу навчання аудіювання є всі передумови: техніка на сучасному етапі розвивається високими темпами, і у вчителів з`являється усе більше можливостей використовувати різні види технічних засобів навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.   1. Даценко І. В. Англійська мова. 8 клас : підсумкові контрольні роботи / Даценко І. В. – Х. : Ранок, 2011. – 80 с.

     

 

2.  Елухина Н.В Основные трудности аудирования и пути их преодоления: Ж. "иностранныe языки в школе". - 1977 - N21 - с. 18

 

3.Елухина Н. В. Преодоление основних трудностей понимания иноязычной речи на слух как условие формирование способностей устного общения / Н. В. Елухина // ИЯШ. – 1996. – № 4. – С. 2529.

 

4. Лазаренко К. А. Основи методики навчання іноземним мовам / Лазаренко К. А. – К. : Вища шк., 1997. – 230 с..

 

5. Леонтьев А. А. Принцип коммуникативности сегодня / А. А. Леонтьев // ИЯШ. – 1986. – № 2. – С. 27

 

6. Миловидов В. А. Десять консультацій з англійської мови / В. А. Миловидов. – М. : Айріс, 2000. – 178 с.

 

7. Пруссаков Н.Н. Трудности при обучении аудированию иноязычного звучащего текста ИЯШ – 1981

 

8. Савинов С.Н. Обучение иностранному языку во внеклассной работе.: Пособие для учителей. - М.: Просвещение. 1991

 

9. Сахарова Т.Е., Рабинович Ф.М., Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. - М.: Просвещение., 1991

 

10. Старков А.П. Обучение английскому языку в средней школе. Просвещение, 1978

 

11. Ткаченко Р.Г., Роговская Б.И. Карлайл М.С. О речи учителей на уроке: Ж. "Иностранные языки в школе". - 1984 - №22 - с. 57

 

12. www.hemophilia.com

 

13. www.meta.com.ua

 

14. worlddigitallibrary

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

«Приклад роботи з текстом для аудіювання на уроці під безпосереднім керівництвом та контролем учителя.»

І. Перед опрацюванням тексту учнями вчитель повинен спрямувати їх увагу на аудіювання та розуміння тексту.

Він повідомляє деякі  факти з життя і творчої  діяльності автора, або називає проблему, яка розглядається в тексті. Можна  запитати учнів, що їм відомо з цієї проблеми.

II. Підготовча робота до аудіювання тексту (перед текстові вправи). Зняття фонетичних, лексичних, граматичних труднощів.

На цьому етапі необхідно  виконати передтекстові вправи, для  того щоб зняти деякі мовні  та смислові труднощі тексту. Наприклад:

1. Підготовка до визначення граматичних орієнтирів.

Учитель: Послухайте кілька речень і назвіть присудок у кожному  з них.

2. Підготовка до сприймання речень, які містять незнайомі слова, що не впливають на розуміння смислу висловлювання.

Учитель: Послухайте кілька речень і намагайтесь зрозуміти їх зміст ігноруючи незнайоме слово, яке є обставиною способу дії.

3. Підготовка до визначення різних видів зв'язку між реченнями.

Учитель: Послухайте складне  речення і назвіть сполучник, який зв'язує обидві його частини.

III. Аудіювання тексту  з метою розуміння основного змісту

Кількість прослуховувань тексту визначається вчителем залежно від обсягу та складності тексту).Наприклад:

Учитель: Послухайте текст  один раз і придумайте до нього  заголовок.

IV. Контроль розуміння  прослуханого (виконання післятекстових вправ).

1. Контроль розуміння основного змісту тексту.

Учитель: Послухайте текст і виберіть із малюнків такий, що відповідає змісту тексту.

2. Контроль точності  розуміння тексту.

Учитель: Послухайте текст  і визначіть, які твердження відповідають змісту почутого, а які ні.

Учитель: Послухайте текст один раз і придумайте до нього заголовок.

Робота з текстом  для аудіювання може завершуватися  його переказом учнями. У цьому випадку учнів необхідно підготувати до переказу тексту: скласти план розповіді, вибрати з тексту слова / словосполучення / фрази для використання у власних висловлюваннях, навчити виражати своє ставлення до проблеми, персонажів, їх дій, давати оцінку прослуханому тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б