Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2013 в 22:15, курсовая работа
Мета дослідження – теоретично обгрунтувати і практично перевірити ефективність використання різнопланових завдань для розвитку навичок аудіювання,визначити основні принципи, що сприяють кращому сприйманню аудіювання учнями середньої школи.
Завдання дослідження:
На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність навчання аудіюванню, визначаючи всі його функції;
Теоретично обґрунтувати необхідність використання системи різнопланових завдань,із врахуванням вікових особоливостей учнівпри формуванні навичок аудіювання.
Практично перевірити ефективність використання різнопланових завданьнавести для розвитку навичок аудіювання та розвиток мовленнєвої компетенції вцілому.
Таким чином, варто розглянути особливості на кожному етапі роботи над аудіюванням у різні вікові періоди навчання англійської мови й труднощі, із якими стикаються вчителі шкіл під час роботи над аудіюванням.
Початковий етап − найважливіший, оскільки на ранньому етапі в учнів мають бути сформовані базові вміння й навички аудіювання, які вдосконалюватимуться на середньому та вищому етапах.
Загалом існує три основні етапи формування навичок аудіювання, які тісно пов’язані між собою й не можуть існувати один без одного:
Цілком зрозуміло, що аудіювання на кожному етапі за складністю лексичного наповнення суттєво відрізнятиметься для учнів початкових класів і для старшокласників.
Обсяг матеріалу для прослуховування різний для початківців і для тих, хто вдосконалює свої знання англійської мови. На початку вивчення іноземної мови це можуть бути окремі слова й навіть звуки. Далі – коротенькі фрази з декількох слів (7–9 одиниць). Для більш просунутого етапу фрази досягають 13 слів. Для тих, хто вже достатньо добре володіє мовою, фраза може складатися з 20 і більше лексичних одиниць
На початковому етапі тривалість звучання фрази чи тексту не повинна перевищувати 1,5–2 хви-лини, на середньому – 3–5 хвилин, на вищому – 10–15 і більше часу.
Чи варто на початковому етапі навчання слухати? Безсумнівно. Але що може розуміти учень, якщо його словниковий запас містить лише декілька десятків слів? Слухати аудіоматеріали треба починати одночасно з вивченням англійської мови. Постійне прослуховування радіопередач або перегляду фільмів дає змогу передусім звикнути до темпу іноземної мови. Важливо, що англійська мова значно яскравіше інтонаційно забарвлена, ніж українська. Для тренування аудіювання слід починити з найпростішого: із повільних пісень/віршів, невеличких простих текстів, які зачитуються в повільному темпі. На більш просунутому етапі перегляд фільмів буде достатньо ефективним метом навчання аудіювання.
На середньому етапі педагог навчає дітей розрізняти звуки ізольовано та в сполученнях, учить чути різницю між певними звуками, на перший погляд, дуже схожими між собою, відчувати довготу й стислість звуків, розрізняти їхні кількісні та якісні характеритики. Через аудіювання на цьому етапі відбувається засвоєння лексичного та граматичного матеріалу. Перевірка здійснюється, коли учень здатний указати на предмет або дати відповідь на запитання вчителя. Фразу розуміють на підставі інформативних ознак. Найбільш інформативною ознакою прийнято вважати інтонацію. За допомогою інтонації розрізняється комунікативний тип речення (пропозиції: ствердження, питання, вигук, спонукання).
Для учнів, які достатньо володіють іноземною мовою, ефективним засобом удоско-налення навичок аудіювання буде прослуховування аудіокниг. Звичайно, підбір літературних творів має відповідати віку й інтересам учнів.
Аудіотексти для прослуховування в основному мають відповідати за змістом тематиці для усного мовлення. Однак не можна перевантажувати тексти незнайомою лексикою. Не слід дуже відхилятися від тематики, що вивчається, а також ураховувати складність текстів: для учнів початкових класів це можуть бути казки; для середнього віку – оповідання, що могли б їх зацікавити та мати виховний вплив; для старшого шкільного віку будуть цікаві й корисні різноманітні проблемні тексти та такі, що пов’язані не лише з тематикою вивчення програмного матеріалу, але й із подіями, які відбуваютья у світі.
Уміння аудіювати передбачає розуміння не лише окремих фраз, а сприйняття аудіотекстів як цілісного повідомлення. Цей момент знаменується переходом до текстового розуміння та приводить до зв’язування загального змісту мовлення, що сприймається на слух. Розуміння під час аудіювання реалізується системою перцептивних дій, що з’єднує сприймані елементи в цілісну думку [6]. Сприйняття зв’язного мовлення супроводжується складною розумовою діяльністю й протікає в особливих умовах, обумовлених низкою акустичних факторів. Звідси виникає потреба у вправах, які спрямовують увагу на осмислення змісту мовлення.
Отже, у процесі навчання аудіювання учні обов'язково зіштовхуються із труднощами різного характеру. Наявність цих труднощів є, з одного боку, тією проблемою, вирішення якої призводить до формування навичок аудіювання та розвитку школярів, з іншого боку, вони не повинні перешкоджати навчальному процесу. Тому вчителю необхідно уживати певних заходів для їх подолання учнями, не знімати їх повністю, але навчатии школярів переборювати власними зусиллями, за допомогою спеціальних вправ.
РОЗДІЛ 2.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1. Види завдань на різних етапах навчання аудіювання
В основі акту аудіювання лежить навчально-мовленнєва ситуація. Предметом її є зміст аудійованого тексту, а комунікаційне завдання виражає мету слухання. Це вузлові компоненти, які визначають спілкування. Проте було б помилкою вважати, що оскільки навчання аудіювання відбувається в процесі говоріння, то цього досить. Аудіюванню, як і інших видів мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально. Немає чітких рецептів, як вчитель повинен пропонувати учням завдання на аудіювання. Це залежить від багатьох чинників. Але треба чітко з’ясувати, що існує 3 етапи навчання аудіюванню:
Підготовчий етап (pre-listening stage). На цьому етапі учні знайомляться зі змістом тексту, їм пояснюються завдання, які необхідно виконати, надається необхідна допомога. Учні повинні сконцентрувати увагу на тому, що вони збираються слухати. Пропонуються такі види завдань на цьому етапі:
Зазначимо, що спільно придумані з учнями комунікативні завдання перед аудіюванням (pre-listening tasks) випереджають прослуховування й допомагають учням здогадатися про певні ідеї, фрагменти інформації. Завдання перед аудіюванням можуть бути сформульовані як до тексту в цілому, так і до окремих частин тексту в разі поетапного прослуховування та обговорення. Після цих завдань текст прослуховується з більшою зацікавленістю, учні хочуть знати наскільки вони були праві. Це і є мотивація, один з провідних принципів комунікативного підходу в навчанні.
Неможливо розглядати підготовчий етап ізольовано від інших, бо майже всі види роботи мають своє продовження на наступному, while-listening, етапі. На підготовчому етапі може проводитися робота з читання, мовлення, письма або з усіх трьох аспектів разом. Ось чому можна з впевненістю казати про інтегрований підхід до навчання аудіювання й інших аспектів мови.
Процес слухання і виконання завдання ( while-listening stage). Види роботи на даному етапі:
The post-listening stage. Цей етап роботи над аудіюванням тексту може бути значно довшим, ніж попередні, бо на цьому етапі учні мають часу на те, щоб подумати, обговорити, поспілкуватися, виконати письмову роботу. Якіж види роботи можна виконати на цьому етапі?
Слід зазначити, що всі запропоновані вправи можуть варіюватися за змістом і комбінуватися між собою за бажанням викладача-методиста з метою підвищеннярівня ефективності навчання.
Отже, існує 3 етапи навчання аудіювання, які не можуть існувати ізольовано один від одного, та їх послідовне та правильне використання забезпечує еффективність навчання аудіюванню. Щоб продемонструвати етапи навчання аудіюванню на практиці, наведемо приклад роботи з текстом для аудіювання на уроці під безпосереднім керівництвом та контролем учителя ( див.Додаток А).
2.2. Основні групи різнопланових завдань для навчання аудіювання
Сприйняття зв’язного мовлення супроводжується складною розумовою діяльністю й протікає в особливих умовах, обумовлених низкою акустичних факторів. Звідси виникає потреба у вправах, які спрямовують увагу на осмислення змісту мовлення. Отже, існує два різновиди в системі вправ: 1) вправи для формування мовленнєвих навичок аудіюванню; 2) вправи для розвитку умінь аудіювання [4].
До першої підсистеми належать вправи, спрямовані на подолання ізольованих штучно виді-лених труднощів. Вони передбачають формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок. До другої підсистеми вправ належать умовно-комунікативні й комунікативно-рецептивні вправи. Комунікативні вправи розробляються для одержання інформації, на аудіювання повідомлення, запитання, контрольне розуміння прослуханого тексту.
Мета вправ І підсистеми – сформувати в учнів слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. Формування слухових навичок передбачає розвиток в учнів фонематичного та інтонаційного слуху. До І підсистеми входять некомунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.
Некомунікативні вправи включають такі види вправ: на сприйняття, впізнавання або розрізнення звука, термінального тону, лексичної одиниці, граматичної структури.
Умовно-комунікативні: вправи на аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень тощо на рівні фрази. До цієї підсистеми вправ відносяться і спеціальні вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання (імовірного прогнозування, уваги та аудитивної пам'яті, осмислення).
В цілому вправи цієї групи спрямовані на подолання ізольованих, штучно виділених труднощів; вони є лише першою сходинкою до формування вмінь аудіювання.
Наведемо приклади вправ першої підсистеми.
Такі вправи привчають учнів до точності слухання, що полегшує розуміння словоформ у мовленнєвому потоці і навчає диференціації подібних словоформ, які звучать. Для вправ підбираються пари слів, що відрізняються лише одним звуком.
Наприклад: учні показують за допомогою сигнальних карток (або іншим способом), чи приголосний звук у наведених словах є глухим/дзвінким, голосний – відкритим/закритим, знаходиться під наголосом перший/другий склад.
Сode – coat, wrote – road .
Приклад вправи.
Мета – навчити учнів розрізняти звуки [i:] та [i].
Інструкція: прослухайте пари слів і підніміть руку, коли почуєте довгий звук [i:]
Слова для аудіювання: it-eat, lip-leap, heat-hit, mill-meal, weal-will, etc.
Мета – навчити учнів розрізняти інтонацію в питальних і розповідних реченнях в теперішньому часі.
Інструкція: прослухайте фрази і визначіть чи однакова в них інтонація. Піднесіть руку, якщо ви вважаєте що інтонація в словах однакова.
I usually wash my face with warm water.
I like to read fiction.
Do you like to read fantastic books?
Does my friend live not far from me?
My friend lives far from me.
Мета – перевірити лексичні навички аудіювання слів за темою «Зовнішність»
Інструкція: Прослухайте слова з теми «Зовнішність» і підніміть руки, коли твердження і частини тіла, які я називаю, співпадають.
Слова для аудіювання: head, nose, lips, arm, leg, ear.
Інструкція: Прослухайте речення і піднесіть руку, коли мої твердження і зміст картинки співпадають.
Речення для аудіювання: It is spring. It is winter. It is January. The weather is warm/ The weather is snowy and frosty. There is much snow in the forest.