Механізм оподаткування доходів фізичних осіб та місце податку з доходів фізичних осіб у формуванні доходів бюджету

     Протягом 2005-2008 років зміни основних трьох факторів впливу мали циклічний характер і не збігалися в часі. Так, у 2005 році зросла номінальна заробітна плата, що зумовило збільшення податкових надходжень до бюджету. При цьому темпи росту реальної заробітної плати уповільнилися та зросла сума податкового боргу. У 2006 році спостерігалося уповільнення зростання темпів реальної й номінальної заробітної плати з одночасним збільшенням номінальної суми податкового боргу, зате значно підвищилися темпи росту податкових надходжень до бюджету. Така ситуація є прогнозованою та пояснюється наявністю часового лага між запровадженням плоскої шкали оподаткування і збільшенням доходів зведеного бюджету.

     У 2008 році темпи зростання надходжень до бюджету були меншими за темпи росту доходів населення, що може свідчити про недосконалість порядку стягнення податку і, відповідно, неефективного наповнення бюджету.

     Таблиця 4 – Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб та чинників впливу на неї у 2006-2009 рр.

     Необхідно проаналізувати вплив зміни реальної заробітної плати на розміри надходжень ПДФО до бюджету. У цілому тенденції динаміки надходжень податку в порівняльних цінах до бюджету й реальної заробітної плати мають стохастичний характер. Так в 2006 році зниження темпів зростання реальної заробітної плати супроводжувалося підвищенням темпів збільшення надходжень податку до бюджету.

     В 2008 році темпи зростання податкових надходжень значно перевищували значення відповідного індексу реальної заробітної плати. Під впливом кризових явищ реальна заробітна плата працівників впала на 10 %, що викликало зменшення надходжень ПДФО на 3 %. Таким чином можна зробити висновок, що існує складний зв’язок між розмірами податкових надходжень та реальної заробітної плати. Ці показники рухаються в одному напрямку, але в багатьох випадках динаміка їх зміни відрізняється значним чином.

     Фіскальне ефективність податку з доходів фізичних осіб також залежить від структури наявних доходів населення й темпів їх приросту по роках. Якщо розглянути структуру номінальних доходів населення (табл. 4), то найбільший вплив на зміну його наявних доходів мало підвищення заробітної плати, частка якої у 2008 році становила 43,3 %, що на 1,5 % менше ніж у 2007 році [10].

     Таблиця 5 – Структура доходів населення у 2006-2008 рр., %

     При цьому частка соціальної допомоги зменшилася на 1 % (з 21,8 % до 20,8 %), питома вага прибутку і змішаного доходу збільшилась на 0,7 %. Такій зміні сприяло загальне збільшення середнього розміру прибутку і змішаного доходу по Україні завдяки економічному зростанню.

     Таким чином основними складовими доходів громадян, а отже і джерел сплати податків залишається заробітна плата та соціальні допомоги, що є свідчення ефективнішого перерозподілу валової доданої вартості в економіці, а також стимулює зростання зайнятості населення.

     Оскільки основним джерелом сплати ПДФО виступає заробітна плата, то існує значний резерв щодо збільшення податкового навантаження на інші види доходів за рахунок розширення бази оподаткування [12].

     Проведене дослідження фіскальної ефективності податку з доходів фізичних осіб із розкриттям факторів впливу на них дало змогу визначити стан, тенденції й резерви поліпшення ефективності цього податку за рахунок ліквідації "вузьких місць", виявлених у ході аналізу. ПДФО залишається одним з ключових джерел наповнення бюджету країни, забезпечуючи сталий розвиток економіки.

     Податок з доходів фізичних осіб є прогнозованим у чинній податковій системі України, оскільки основним джерелом сплати податку до бюджету залишається заробітна плата громадян. Прогнозованість суми податкових надходжень до бюджету одночасно виступає й основним недоліком податку - через те, що внаслідок приховування значних за розміром доходів від оподаткування цей податок фактично перетворився на податок із задекларованої заробітної плати. Можна стверджувати, що фіскальна ефективність податку з доходів фізичних осіб реалізується за рахунок порушення принципу соціальної справедливості податкової системи.  
 
 
 
 
 

     2.2 Порядок нарахування і сплати  податку з доходів фізичних осіб в Україні 

     Порядок нарахування та сплати податку з  доходів фізичних осіб визначено  в Законі України „Про оподаткування  доходів фізичних осіб" (далі – Закону № 889-IV), а саме в статті 16 цього закону.

     Податок з доходів фізичних осіб належить до прямих, у результаті чого оподатковується безпосередньо дохід самого платника У той же час, у разі отримання платником доходу від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності обов'язки щодо нарахування, утримання, повноти і своєчасності перерахування ПДФО до бюджету покладено на юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи працівникам [4].

     Згідно  норм Закону № 889-IV, податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку [16].

     Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території  іншої територіальної громади, а  також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати податку до бюджету.

      Сума  податку за звітний місяць, яка  підлягає перерахуванню до місцевого  бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу. Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, перераховує суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України. Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно із нормативами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів [2].

    Фізична  особа,   відповідальна  згідно   з   вимогами   Закону № 889-IV за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету. У випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах; в інших випадках - за її податковою адресою.

    Контроль  за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

    Відповідальність  за своєчасне та повне перерахування  сум податку до відповідного місцевого  бюджету несе юридична особа або  її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у випадках, визначених Законом № 889-IV [3].

     Податок з доходу повинен бути сплачений:

     1) при виплаті доходів

     - у грошовій формі - податок  підлягає сплаті (перерахуванню)  до бюджету під час виплати  оподатковуваного податком доходу  єдиним платіжним документом. Банки  не мають права приймати платіжні  документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.

     - якщо оподатковуваний податком  дохід виплачується в не грошовій формі або готівкою з каси резидента, то податок платиться (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати

     2) якщо оподатковуваний податком дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

     Якщо  згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних податком доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню  при їх нарахуванні або виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів  до складу загального річного оподатковуваного податком доходу і подати річну декларацію з цього податку.

     Особи, які згідно Закону № 889-IV мають статус податкових агентів, зобов'язані надавати в строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначене нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі, коли відмічена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, відмічена звітність не подається або подається щодо платників податку, які надане повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

    Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. передбачені штрафні санкції за порушення платниками встановлених правових норм:

    1) якщо дохід платиться в грошовій  формі, то сплата податку є передумовою такої виплати – в разі порушення такої умови застосовується штраф у розмірі 200 % податкового зобов’язання відповідно до п. 17.1.9 цього закону:

    «У  разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування і сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування і сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків платить штраф в подвійному розмірі від суми зобов'язання по такому податку, збору (обов'язковому платежу). Сплата вказаного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або засобів відповідно до закону.»