Стан та перспективи розвитку Поліського - Столичного макрорайону

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2016 в 12:17, магистерская работа

Описание работы

Мета дослідження - обґрунтування принципів і методів розробки стратегії розвитку національного туризму та рекреаційних зон. Відповідно до поставленої мети в дипломній роботі вирішуються наступні задачі:
дослідження методів розробки стратегії створення нових рекреаційних зон туристичного призначення;
обґрунтування моделей розвитку місць туристичного призначення;
визначення факторів і умов створення нових зон туристичного призначення.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………..
3
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ…………………………………………………….


7
1.1.
Моделі формування і ознаки національних туристичних ринків ………………………………………………………..

7
1.2.
Стратегія розвитку туризму і курортів в Україні

15
РОЗДІЛ 2.
РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИДНІПРОВСЬКО- ДОНЕЦЬКОГО ТА ПОЛІСЬКОГО - СТОЛИЧНОГО МАКРОРАЙОНІВ…………………………………………..



28
2.1.
Рекреаційний потенціали Придніпровсько-Донецького регіону………………………………………………………..

28
2.2.
Рекреаційний потенціал Полісько-Столичного району, його спеціалізація …………………………………………...

40
2.3.
Рекреаційний потенціал м.Запоріжжя…………………….
57
2.3.1.
Інноваційно- інвестиційний розвиток Запорізької області
57
2.3.2
Маршрут під Євро -2012……………………………………
63
РОЗДІЛ 3.
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ І РЕКРЕАЦІЇ В УКРАЇНІ………………………………….

69
3.1
Стан та перспективи розвитку Поліського - Столичного макрорайону (на прикладі Київської області) …………...

69
3.2
Аналіз підготовки та стратегія розвитку національного туризму і рекреації Придніпровсько- Донецького регіону………………………………………………………


95
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 107
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 111

Файлы: 1 файл

Магiстерська робота.doc

— 832.00 Кб (Скачать файл)

Зростання загальної кількості туристів протягом року, відбулось у Придніпровсько-Донецькому регіоні  (на 12 тис. тур.)

Загальна кількістю обслугованих туристів : Придніпровсько-Донецькому регіон: Дніпропетровської обл. (майже 64 тис. тур.), Донецької обл. (майже 58 тис. тур.).

У Придніпровсько-Донецькийу регіон як і в 2006 році приїздили переважно з Росії (46 %), США (7 %), Німеччини (5 %), Англії (3 %), Білорусії (3 %).

Найменша кількість іноземних туристів, які скористались послугами суб’єктів туристичної діяльності, відвідали Луганську обл. – 158 туристів. Також дуже низький цей показник (менше 1000 туристів) в областях: Сумській (184 туристи), Хмельницькій (752 туристи), Кіровоградській (784 туристи) та Київській (935 туристи).

Кількість внутрішніх туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом 2007 р. становила більше 3 млн. осіб, що більше ніж у 2006 р. на 2 млн. 155,3 тис. осіб або на 107,5 % (↑у 2 рази)[56].

Значне зменшення обсягів внутрішнього туризму спостерігається в:

- Дніпропетровській обл.

(на 3,5 тис. осіб, або ↓– 4,6 %).


Кількість екскурсантів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом 2007 року становила 2,4 млн. осіб, що більше на 35  % або на 624,3  тис. осіб порівняно з 2006 роком.

Скорочення кількості обслугованих екскурсантів в половині регіонів країни, зокрема в:

- Лівівській області   

- Донецькій області      

(на ↓61,4 тис. осіб, або на ↓44 %);

(на ↓19,8 тис. осіб, або  на ↓19,8 %);


 

 Обсяг послуг, наданихсуб’єктами туристичної діяльності протягом 2007 року становив 5,5 млрд. грн. і збільшився на 44 %, або на 1,7  млрд. грн. порівняно з 2006 роком.

Приріст обсягів наданих послуг наявний в регіонах:

Львівській області

Донецькій області

(на 48,9 млн. тис. грн., або + 65 %);

(на 40,3 млн. грн., або + 21 %);


Зменшення обсягів наданих послуг спостерігається лише в 1-му регіоні - Луганській області – на ↓24,7 млн грн., або на ↓192 %.

Таблиця 2.1.

Рейтинг регіонів за загальною кількістю обслугованих туристів (операторами та тур агентами) [64]

Регіон

Загальна кількість туристів

Частка в загальному обсязі (%)

рейтинг

м.Київ

1814052

34,2

1

Iвано-Франкiвська обл.

1268923

23,9

2

АР Крим

392709

7,4

3

м.Севастополь

175520

3,3

4

Днiпропетровська обл.

168431

3,2

5

Донецька обл.

151924

2,9

6

Харкiвська обл.

135231

2,6

7

Одеська обл.

133038

2,5

8

Львiвська обл.

117242

2,2

9

Запорiзька обл.

114679

2,2

10


Таблиця 2.2

Рейтинг регіонів за кількістю туристів, обслугованих туроператорами[60]

Регіон

Загальна кількість туристів

Частка в загальному обсязі (%)

рейтинг

Ивано-Франківска обл.

1251495

43,7

1

Київ

566964

19,8

2

АР Крим

308847

10,8

3

м. Севастополь

114418

4,0

4

Львівська обл.

69143

3,7

5

Дніпропетровська обл.

63735

2,2

6

Донецька обл.

57886

2,0

7

Одеська обл.

48604

1,7

8

Запорізька обл.

44868

1,6

9

Волинська обл.

39519

1,4

10


Таблиця 2.3

Рейтинг регіонів за темпом приросту кількості туристів, обслугованих туроператорами[59]

Регіон

темп приросту

2007/2006 

(%)

рейтинг

Волинська обл.

728,1

1

м. Київ

573,6

2

Ивано-Франківська обл.

332,7

3

Київська обл.

90,9

4

Закарпатсбка обл.

45,6

5

Львівська обл.

42,5

6

Харьківска обл.

30,8

7

Сумська обл.

30,0

8

Житомирська обл.

28,4

9

АР Крим

28,2

10




Таблиця 2.4

Рейтинг регіонів за приростом кількості туристів, обслугованих туроператорами[60]

Регіон

Приріст

2007/2006

(к-сть туристів)

рейтинг

Ивано-Франківська обл..

942647

1

м. Київ

315258

2

АР Крим

57387

3

Дніпропетровська обл..

43023

4

м. Севастополь

34244

5

Донецька обл..

26356

6

Харківська обл..

24666

7

Львівська обл.

23689

8

Хмельницька обл.

15622

9

Запорізька обл.

14935

10


Таблиця 2.5

Зміна частки ринку туроператорів-лідерів ринку[60]

Регіон

Частка в загальному обсязі  (%)

Зміна частки (%)

2006

2007

Ивано-Франківська обл.

13,1

43,7

30,6

м. Київ

3,8

19,8

16,0

АР Крим

10,9

10,8

↓-0,1

м. Севастополь

45,4

4,0

↓-41,4

Львівська обл.

2,2

2,4

0,2

Дніпропетровська обл.

2,3

2,2

↓-0,1

Донецька обл.

2,6

2,0

↓-0,6

Одеська обл.

2,8

1,7

↓-1,1

Запорізька обл.

2,2

1,6

↓-0,6

Волинська обл.

0,2

1,4

1,2


 

Для задоволення культурних потреб населення в області діють: 700 - закладів культури клубного типу, 1060 - публічних, спеціалізованих бібліотек, обласний учбово-методичний центр культури, комунальне підприємство «Донецьккіновідеопрокат», 23 державних та 122 громадських музеїв; 7 театрально-концертних установ; 7 вищих мистецьких навчальних закладів І-го рівня акредитації; 100 шкіл естетично виховання, 16 – парків культури та відпочинку.

В закладах постійно діють 6536 клубних формувань, колективів народної творчості з загальним охопленням більше 127 тис. учасників, більшість з них - постійні учасники всеукраїнських, обласних фестивалів, свят народної творчості. 2007 року відновлено діяльність 6 клубів і бібліотек у сільській місцевості[59].

На території регіону найбільш пристосованими для організованого відпочинку населення у природних умовах є об`єкти природно-заповідного фонду, статус яких дозволяє здійснення такої діяльності: національні природні парки та регіональні ландшафтні парки. У Донецькій області існують один Національний природний парк (НПП) „Святі Гори” та п`ять регіональних ландшафтних парків (РЛП) – „Донецький кряж”, „Меотида”, „Зуївський”, „Клебан-Бик” та „Половецький степ”. У таблиці 2.6 наведено перелік та коротку характеристику об`єктів природно-заповідного фонду Донецької області, які можуть використовуватися у рекреаційних цілях.

За даними головного управління містобудування та архітектури Донецької облдержадміністрації, в Донецькій області існує 7 рекреаційних зон: на півночі області – Щурівська та Краснооскільська, основними рекреаційними ресурсами яких є лісові масиви, р. Сіверський Донець та Краснооскільське водосховище; на узбережжі Азовського моря – Урзуфська, Ялтинська, Мелекинська, Маріупольська та Новоазовська, основним рекреаційним ресурсом яких є Азовське море.

Виходячи з вищевказаного на території Донецької області можна визначити дві великі рекреаційні зони – Приазовську та Придонцовську. Перша зона знаходиться біля Азовського моря і масово використовується рекреантами (відпочиваючими) саме влітку, часто буває перевантажена та закрита з епідеміологічних питань. Друга зона – лісова, знаходиться на півночі області, використовується для рекреації на протязі всього року.

 

Таблиця 2.6

Перелік територій та об`єктів природно-заповідного фонду Донецької області, пристосованих для рекреації[59]

Тому нами пропонується як оптимальний варіант для вирішення проблеми відпочинку населення Донецької області саме рекреаційне лісокористування.

Донецька область не багата лісами. Площа лісів і інших лісовкритих територій складає 202.5 тис га. У тому числі власне лісів 198.3 тис га. Показник лісистості області складає 7.5% території. Ліси області віднесені до першої групи і виконують винятково природоохоронні й рекреаційні функції. Близько 70% лісових масивів мають штучне походження і посаджені, на землях, ушкоджених вітровою й водною ерозією, а також у заплавах рік і навколо водойм. Структуру цих лісів на 51% складають дубові і на 25% соснові насадження. Слід зазначити, що в степовому Донбасі вдалося зберегти і природні (байрачні) ліси. Найбільш розповсюдженими типами лісорослинних умов є дуже сухі, сухі і вологі діброви. Дуже сухі і сухі діброви, характерні для плато, верхніх і середніх схилів балок. У складі древо стану переважають дуб 3-4 класів бонітету із домішкою берести і клену. Свіжі діброви розташовано на знижених ділянках території. У насадженнях переважають дуб 2-3 класів бонітету із домішкою ясена, клена. Соснові ліси існують на лівобережжі р. Сіверський Донець. З лісорослинних умов майже всі місця проізростання сосни належать до сухих і свіжих борів і суборів. Насадження у сухих борах звичайно, не перевищують 3-4 бонітетів, мають відносно низьку повноту (0.5-0.6) і характеризуються відсутністю домішок інших порід[59].

Ведення лісового господарства області покладено на Державне лісогосподарське об'єднання "Донецькліс", у складі якого діє 10 лісгоспів і 39 лісництв, у користуванні яких знаходиться 99.6 тис. га лісових насаджень. Треба відзначити, що природні ліси області зосереджені на її півночі, а ліси штучного походження в більшості приурочені до південної її частини (Державний лісовий заказник „Великоанадольський ліс”).

З метою пошуку нових форм існування бібліотечної мережі, розширення можливостей надання інформаційних послуг населенню розпочата робота над пілотними проектами щодо об’єднання шкільних та публічних бібліотек у сільській місцевості. 2008 року робота буде продовжена.

На державному рівні були високо відмічені наданням статусу «академічний» творчі досягнення одразу двох обласних закладів мистецтва - Ордена Пошани російського драматичного театру (м. Маріуполь) та театру ляльок.

Робота обласних закладів культури і мистецтв була направлена на виконання Цільової комплексної програми розвитку та функціонування української мови. Ведеться робота по поповненню бібліотечних фондів бібліотек україномовною літературою і періодикою. Активізувалася робота щодо відродження народних традицій, звичаїв, обрядів. Зростає кількість фольклорних колективів. Творчі колективи Донеччини брали участь у міжнародному семінарі з українського фольклору, що пройшов на Волині за участю представників зарубіжних країн.

Информация о работе Стан та перспективи розвитку Поліського - Столичного макрорайону