Майнове страхування

       – рукописи, креслення, бухгалтерські  та ділові книги;

       – картотеки;

       – технічні носії інформації;

       – дорогоцінні метали тощо.

       Майнова галузь поділяється на дві підгалузі:

       – страхування майна юридичних  осіб. Об’єктами яких є нерухоме майно, обладнання, устаткування, транспортні засоби, інструменти тощо.

       – страхування майна фізичних осіб. Об’єктами яких є будівлі та квартири громадян, домашні тварини, транспорт, домашнє майно та майно на садибі тощо.

       Майнове страхування може здійснюватися  в добровільній і обов’язковій формах. Страхування майна фізичних осіб здійснюється в основному в добровільній формі, а значна частина майна  юридичних осіб страхується в  обов’язковій формі. Насамперед це стосується таких об’єктів, які мають високу вартість та зачіпають інтереси не тільки окремих суб’єктів господарювання, але й національні інтереси.

       Юридичні  особи можуть страхувати таке майно: державне, власне, орендне, заставне, лізингове. За основним договором можна застрахувати усе майно, що належить підприємству: будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові та інші машини, обладнання, транспортні засоби, інвентар, сировину, товари та інше майно.

       За  додатковим договором можна застрахувати:

       – майно, одержане підприємством згідно з договором найму (в оренду, лізинг, прокат);

       – майно, прийняте від інших підприємств та населення для переробки, ремонту, перевезення, зберігання, на комісію тощо.

       – окремий вид майна чи окремого об’єкта (вибіркове страхування);

       – майно, передане згідно з договором  найму (в оренду, лізинг, прокат);

       – майно на час проведення експериментальних  або дослідницьких робіт, експонування на виставках.

       Основні умови страхування майна охоплюють  такі три аспекти:

       – страхову відповідальність;

       – страхову оцінку і страхову суму;

       – принципи відшкодування збитків.

       Страхування майна здійснюється на випадок загибелі, знищення чи пошкодження його внаслідок  таких страхових випадків:

       – пожежі, удару блискавки;

       – стихійного лиха;

       – аварій опалювальної, протипожежної, водопровідної, каналізаційної систем та інших технічних  аварій;

       – неправомірних дій третіх осіб, крадіжок тощо.

       Страхова  сума за кожним застрахованим об’єктом має відповідати його дійсній  вартості. Страхова оцінка базується на двох типах покриття:

• страхове відшкодування;
• страхове відновлення.

       Договори  страхування майна укладаються  переважно від 1 до 11 місяців, на 1 рік і більше із щорічним уточненням вартості майна.

       Загальні  умови та порядок виплати страхового відшкодування зазначені у ст. 25 Закону України «Про страхування». Конкретні умови визначені в правилах та в договорах страхування.

       Сільське  господарство як самостійна галузь економіки  має суттєві особливості, які  впливають на проведення страхування, а саме: залежність сільськогосподарського виробника від природно-кліматичних  чинників; сезонність виробництва та тривалість виробничого циклу; склад  і структура с/г виробничих фондів.

       Сільське  господарство країни ведеться в найрізноманітніших кліматичних умовах. Воно схильне  до дії стихійних сил природи. Починаючи з 1 січня 1968 року, багаторічні  насадження страхувалися тільки в колгоспах. 3 1 січня 1979 року введено державне обов'язкове страхування майна радгоспів  і інших сільськогосподарських  підприємств, тому багаторічні насадження є об'єктом державного обов'язкового страхування [5, с.51].

       До  специфічних об’єктів страхування  майна с/г підприємств відносяться:

       – будівлі, споруди, с/г техніка, об’єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція;

       – врожай с/г культур і багаторічних насаджень плодоносного віку;

       – с/г тварини, птиця, кролі, хутрові  звірі, сім’ї бджіл у вуликах;

       – дерева і плодово-ягідні кущі, виноградники.

       Згідно  з ЗУ «Про страхування» страхування  врожаю с/г культур і багаторічних насаджень державними підприємствами, а також врожаю зернових культур і цукрових буряків с/г підприємствами всіх форм власності здійснюється в обов’язковій формі. Всі інші види с/г страхування проводяться в добровільній формі.

       Транспортне страхування відноситься до вибіркового  страхування як частини майнового  страхування. Транспортне страхування  – узагальнене поняття при  страхуванні транспортних засобів  від небезпек, які виникають на різних шляхах сполучення.

       Сотні дорожньо-транспортних подій та викрадень, що реєструються щорічно в Україні, роблять страхування автотранспорту одним із найбільш ризикових і  водночас масових видів страхування. Страхування автотранспортних засобів фізичних та юридичних осіб (КАСКО) включає страхування автомобіля від ушкоджень у результаті:

• дорожньо-транспортної події (ДТП);
• крадіжки, викрадення автомобіля й інших протиправних дій третіх осіб;
• стихійних лих, падіння дерев, пожежі, самозапалювання, нападу тварин та ін.

       Залежно від виду шляху транспортне страхування  поділяється на: морське, річкове, наземне, повітряне, змішане.

       Актуальність  розвитку морського страхування обумовлена тим, що:

• становлення ринкової економіки й ускладнення відносин між суб'єктами підприємницької діяльності призводить до зростання ролі страхування в Україні як регулятор; ризиків, що виникають у процесі господарювання;
• необхідністю вирішення питань захисту інтересів судновласників;
• необхідністю створення в Україні діючої правової бази, аналогічної міжнародній з морського страхування.

       Будь-яке  судноплавство, як відомо, пов'язано  з підвищеною небезпекою. Пора року, протягом якої відбувається рейс, тип і технічний стан судна, вид вантажу, район плавання та інші обставини істотно впливають на ступінь цілості вантажу і самого судна. У рейсі судно та вантаж можуть бути ушкоджені або загинути в результаті шторму, посадки на мілину та ін., що не може бути поставлено в провину судновласнику.

       Морське страхування — перший і найбільш давній вид страхування. Можна вважати. що воно в зародковому вигляді існувало вже в период Левантинської імперії (900-700 років до н.е.) [14, с. 70].

       3 розвитком торгового мореплавання  і торгівлі вантажі усе частіше стали перевозитися на судах, що належать іншим особам. Це призвело до поділу інтересів у цілості судів і вантажів, а відповідно, і до розмежування морського страхування на три сфери:

       — страхування судів (КАСКО);

       — страхування відповідальності судновласників;

       — страхування вантажів (КАРГО).

       Про необхідність страхування вантажу  свідчить статистика: кожний сьомий українець — транспортник-професіонал, а кожний десятий займається перевезенням вантажу [22, с.51].

       За  характером перевезених вантажів існує  така класифікація:

• страхування генеральних вантажів (генвантажів). Генвантажі — термін зовнішньоторговельних операцій — включає вантажі, які упаковані в стандартну тару, що не потребують особливих умов перевезення;
• страхування наливних, насипних, навальних вантажів;
• страхування сільськогосподарських та інших транспортних засобів;
• страхування «спец» (дорогоцінні метали, банківські банкноти, монети). Виходячи з засобу транспортування, виділяється:
• наземне страхування (перевезення залізничним та автомобільним транспортом);
• страхування вантажів під час перевезення водяними шляхами;
• комбіноване страхування.

       3 погляду економічних інтересів:

• страхування експортних вантажів;
• страхування імпортних вантажів.

       У договорі страхування страхувальник  та страховик визначають об'єкти страхування, що становлять страховий інтерес. Предметом  договору про страхування є вантаж, плата за перевезення й очікуваний прибуток. Страхуванням може бути охоплено: транспортний засіб, вантаж, водій та пасажири, відповідальність перевізника перед третьою особою.

       Страхування наземного автомобільного та водного (крім окремих видів) транспорту здійснюється в добровільній формі, а страхування повітряного транспорту – в обов’язковій. При страхуванні вантажів (карго) застосовуються такі поширені умови страхового покриття: з відповідальністю за всі ризики; з відповідальністю за часткову аварію; без відповідальності за пошкодження, крім випадків крушіння; додатково – протиправні дії третіх осіб.

       Страхувальником є юридична або фізична особа  – відправник або одержувач вантажу. Об’єкт страхування – вантаж страхувальника при його транспортуванні від  місця відправлення до місця призначення. Відповідальність страховика наступає у таких випадках:

       – загибель або пошкодження вантажу  внаслідок: пожеж, вибухів, перевертання транспорту, зіткнення із зовнішніми об’єктами, стихійного лиха;

       – крадіжка вантажу (під час зберігання, вантажно-розвантажувальних робіт  і т. ін.) або неправомірні дії третіх осіб.

       Страхування майна громадян (фізичних осіб) –  це підгалузь майнового страхування, яка історично виникла першою. Страхування майна фізичних осіб проводиться на випадок створення фінансової безпеки для власника майна. Об’єктом страхування виступає майно фізичних осіб, яке належить їм на правах особистої власності.

       Правила страхування можуть істотно відрізнятися у різних страховиків, але характерними для них є такі умови:

       – договори страхування мають короткостроковий характер;

       – сплата страхових платежів може відбуватися  в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування  чи в кілька строків;

       – під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору;

       – для певних страхувальників можуть надаватися пільги.

       Страхування майна громадян на даний час проводиться  зазвичай в добровільній формі. Основними  видами страхування майна громадян є: страхування будівель, страхування домашнього майна, страхування засобів транспорту, страхування тварин громадян, страхування ремонту квартир, страхування майна на садибі, страхування майна громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, комплексне страхування майна, страхування мисливської зброї та інші.

       Будівлі за ступенем важливості належать до пріоритетного  майна. Знищення або пошкодження  будь-якої будівлі завдає її власникові величезних збитків. Тому кожний власник  будівлі чи будівель повинен заздалегідь  подбати про те, щоб у разі виникнення таких збитків мати змогу покрити  їх.

       До  переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту, належать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, зведені  на постійному місці, у тому числі  й ті, під заставу яких страхувальник  одержав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається  на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо). Договором  можна передбачити страхування  цивільної відповідальності страхувальника та членів його родини за шкоду, яка  може бути заподіяна при користуванні (розпоряджанні) будівлями. При цьому  страхувальник має право вільно вибирати об'єкт страхування, а саме, він може застрахувати: