Державні позабюджетні фонди України, їх завдання та джерела створення

Перерахування коштів у Фонд здійснюється кожен квартал не пізніше 20-го числа наступного після звітного місяця.

Розпорядником Фонду є Міністерство машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України.

 

 

 

Кошти Фонду використовуються на такі цілі:

- реконструкцію і технічне  переоснащення військового виробництва  на випуск цивільної продукції, у тому числі товарів народного  споживання;

- проведення науково-дослідних  і проектно-конструкторських робіт, пов'язаних із розробкою нових  наукових зразків цивільної продукції (соціальний захист працівників, перепрофілювання дослідницького  виробництва);

- здійснення заходів для  соціального захисту працівників, зайнятих розробкою і виробництвом  військової техніки й озброєння;

- відшкодування збитків  від списання залишків товарно-матеріальних  цінностей, незавершеного виробництва, готової спеціальної продукції, що не може бути реалізована  або використана в цивільному  виробництві;

- покриття збитків від  списання основних фондів підприємств  оборонного комплексу або його  конверсії, а також від утримання  потужностей, необхідних для розробок  і виробництва військової техніки  й озброєння.

Фінансування заходів для соціального захисту працівників, зайнятих розробкою і виробництвом військової техніки й озброєння, здійснюється за такими напрямками:

- виплата компенсацій  працівникам при звільненні в  результаті конверсії виробництва;

- фінансування витрат  на перекваліфікацію кадрів у  зв'язку з конверсією військового  виробництва;

- утримання об'єктів соціально-культурної  сфери підприємств, що підлягають  конверсії.

Кошти Фонду, не використані в поточному році, поверненню не підлягають.

Державний інноваційний фонд

Відповідно до Закону України "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності” утворився Державний інноваційний фонд України, для фінансування заходів для забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки. Фонд має відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Кошти Фонду формуються за рахунок бюджетних асигнувань, що виділяються державою для підтримки науково-технічної діяльності, відрахувань підприємств, установ і організацій, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб.

Підприємства, установи та організації відраховують Фонду кошти в розмірі до 1% обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), із віднесенням їх на собівартість продукції.

З метою забезпечення фінансування галузевої науки, підприємствам, об'єднанням, організаціям і установам дозволяється перераховувати 70% обсягу зазначених відрахувань у спеціальний фонд позабюджетних коштів, що утвориться в міністерствах, відомствах, концернах, корпораціях й інших формуваннях для фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт, а також заходів для освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції.

При регіональних відділеннях утворені ради, до складу яких входять представники наукових закладів, науково-виробничих об'єднань, промислових і сільськогосподарських організацій, фахівці, представники державної адміністрації. Ці ради розробляють пропозиції для визначення найперспективніших науково-технічних програм і проектів, затверджують витрати на їх здійснення, звіти про виконання проектів.

 

Фонд соціального захисту інвалідів

 

Фонд соціального захисту інвалідів створено відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України”. Підприємства, які не створили або створили менше, ніж передбачено програмами, місць для інвалідів, щорічно зобов’язані відраховувати до фонду цільові кошти.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів  - не  менше 4% від загальної чисельності працюючих на підприємстві. Якщо кількість працюючих не більше 25 чоловік, норматив встановлюється в розмірі 1 робоче місце.

Розмір відрахувань до фонду – середня річна заробітна плата на відповідному підприємстві за кожне не створене або не зайняте робоче місце для інваліда.

 

 

 

Державний фонд охорони праці

 

Державний фонд охорони праці створено відповідно до Закону України "Про охорону праці”. Для його формування підприємства усіх форм власності вносять кошти на утворення фондів охорони праці усіх рівнів у розмірі 1% від фактичного обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), за виключенням сум податків, з віднесенням цих сум до витрат виробництва і обігу. Від загальної суми відрахувань підприємства направляють: 60 % — до фонду охорони праці підприємств, 10 % — до регіональних фондів, 30 % — до галузевого фонду охорони праці. Галузевий фонд 50 % одержаних сум перераховує до Державного фонду.

До цього Фонду зараховуються кошти від застосування органами державного нагляду за охороною праці штрафних санкцій до підприємств, штрафи за нещасні випадки та професійні захворювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИКОНАННЯ  ОСНОВНИХ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ

 

      Управління  Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає формування правління Фонду у пропорційному співвідношенні від кожної з трьох представницьких сторін — по 15 осіб з вирішальним голосом та по б їх дублерів.

      Безпосереднє  управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

      Основним  завданням Фонду загальнообов'язкового  державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності, є організація та здійснення відповідного виду страхування.

      Загальнообов'язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття пов'язане з матеріальним забезпеченням на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та наданням відповідних соціальних послуг за рахунок коштів Фонду.

      Завдання  страхування від нещасних випадків  на виробництві:

— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

      Доходи  бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві формуються за рахунок таких джерел:

— внесків роботодавців: для підприємств — а віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій — з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

— капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

— доходу, отриманого від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

— коштів, отриманих від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємства, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

— добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

      Розміри  страхових внесків страхувальників  обчислюють:

— для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

— для добровільно застрахованих осіб — у відсотках до мінімальної заробітної плати.

      Страхові  внески нараховуються у межах  граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом  Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

      Суб'єкти господарської діяльності сплачують страхові внески за визначеними тарифами, якщо обсяг робіт (послуг) за вказаними галузями економіки перевищує 50 % загальних обсягів їх робіт (послуг). Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить не менше 50 %, а частка створюваного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25 %, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50 % страхових тарифів, передбачених законодавством.

      Добровільно  застрахована фізична особа сплачує  внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску.

      При визначенні  страхових тарифів підприємства сільського господарства, з обслуговування сільського господарства, видобутку вугілля відкритим способом, збагачення вугілля, збагачення вугільних брикетів, підземного видобутку руд чорних металів, виробництва будівельних металовиробів, будівництва шахт, видобутку вугілля підземним способом, видобутку дорогоцінних металів дотуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за рахунок страхових внесків.

      За рахунок  коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у разі настання страхового випадку здійснюються такі види виплат застрахованим особам:

— пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

— одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

— щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

— виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку за тимчасового переведення його на легшу роботу;

— виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;

— одноразова допомога у разі смерті потерпілого;

— щомісячна страхова виплата особам, які мають на неї право, у разі смерті потерпілого;

— надання допомоги на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

      Важливим напрямом поліпшення фінансування системи соціального захисту населення може бути виведення заробітної плати з тіні, головним чином, шляхом зменшення податкового тягаря на неї. Існуюча в даний час система оподаткування доходів громадян, завдяки високій ставці не стимулює отримання таких заробітків через касу підприємства, а створює об'єктивні умови для її приховування та отримання у вигляді готівки. При цьому працівник економить на податках, але втрачає на послугах державного соціального страхування - пенсійного, медичного, на випадок безробіття, профзахворювання тощо. Роботодавець економить на сплаті відрахувань у соціальні фонди, що для нього є досить вагомим джерелом отримання додаткового незаконного прибутку.

      Зниження  податкового тягаря на доходи  громадян приведе до легалізації  значної частини виплат найманим  працівникам, зацікавить громадян  більше і якісніше працювати  і, як наслідок, розширить базу  фінансування фондів системи  соціального захисту населення.

      Актуальними питаннями вдосконалення функціонування державних цільових фондів є удосконалення актуарних розрахунків. Їх доопрацювання, прийняття та реалізація зумовлюють потребу вирішення комплексу методичних, правових і організаційних завдань щодо оцінки страхових ризиків.

      Виникнення  пенсійного страхування особливо  пов'язане з необхідністю проведення  актуарних розрахунків, задачі яких  пов'язані з оцінюванням частот випадкових подій і тому ґрунтуються на математичних моделях теорії ймовірностей і статистики. Досвід розвинутих країн показує, що для актуарного забезпечення пенсійних схем зазвичай потрібне проведення спеціалізованих досліджень. В США, наприклад, цією справою займається Товариство актуаріїв. В тематику актуарних досліджень для пенсійних схем входить збір та аналіз статистичної інформації, включаючи дані про смертність та інвалідність; фінансові та інвестиційні дослідження для пенсійних схем; математичне моделювання пенсійних схем (актуарна математика). В Україні дослідження в області актуарної математики мають фрагментарний та епізодичний характер, що пояснюється дефіцитом інформаційного забезпечення та кваліфікованих кадрів.