Розроблений індивідуальний варіант екскурсії Мукачівський замок «Мукачево»

Тепер князь Корятович  не знав, що робити – хоч він і  був князем, та мішка золота не мав. Але хитрий блазень запропонував обдурити чорта (ніхто й не сумнівався, що пробити скелю і знайти воду може лише нечиста сила). Тож блазень  порадив князеві покласти у маленький  мішечок кілька золотих монет  і віддати чортові, адже не було чіткої умови щодо розмірів мішка. Князеві  сподобалась така ідея.

Та смаглявий чоловічок  страшенно розлютився, отримавши  таку „нагороду”. Почав сваритись, а потім знову стрибнув у колодязь. Довго він там нуртував, лякаючи  людей гучними звуками. Кажуть, і  донині з дна колодязя інколи можна  почути незрозумілий гул. То лютує чорт, та вилізти з колодязя не наважується, бо йому соромно, що так легко дозволив людям себе обдурити...

А за ще однією легендою одного разу у колодязь пустили качку, котра  потім з’явилась на річці Латориці. Тож князь Корятович настільки  ретельно все продумав, що навіть колодязь мав вихід до ріки. Й під час  важких і довгих днів облоги захисники  замку підтримували зв’язок із зовнішнім  світом саме завдяки колодязю.[8].

Через таблиці на стіні  на другий поверх, проходимо по галереї. Таблиці, біла дошка, угорська корона від Наполеона в 1805 р.,– реконструкція замку, чорна дошка Ференцу Козінці політв’язню. Тут після розширення території Австрії в кінці 18 ст. замок втратив стратегічне призначення і в ньому розміщувалась тюрма.

Отже, ми знаходимось на живописній галереї, де колись гуляли тільки князі, графи та представники королівських сімей. Тут в дворику влаштовувались вечірки, навіть тепер літом було влаштовано дійство в середньовічному  стилі.

Як я казала, в підвалах верхнього замку була політична  тюрма не тільки Закарпаття, а й всієї Європи. За всю історію існування тут побувало 20 тис. в’язнів і лише шістьом вдалося втекти, 30% померло. Моркв’яний заколот. А в середньовіччі існувала камера тортур, до якої ми зараз навідаємось. В камері тортур згадуємо про Дьордя Доже, якого спалили на імпровізованому троні з Палаючою короною на голові.

Напівкруглий бастіон  з І. Зріні. Екуменічна церква.Вказуємо на І. Зріні, нагадуємо хто вона. Розповідаємо про Екуменічну церкву – є всі  атрибути: скульптура св. Марії (римо-кат.), ікони (греко-кат.), не розписані стіни (протестанти). Хоч православні не входили в Екуменічний союз, церкву святив і православний священик. Зверніть увагу, над дверима ікона Богоматері, яку подарував Віктор Ющенко.

Якщо залишається трохи  часу, то відпускаємо екскурсантів на самостійний огляд музеїв, що знаходяться в замку. Після цього  повертаємось до автобуса. По дорозі –  покупка сувенірів, буклетів, а також  задають свої питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Екскурсія – методично  продуманий показ визначних місць, пам'ятників історії і культури, в основі якого лежить аналіз екскурсантів об'єктів, що знаходяться перед очима, а також уміла розповідь про  події, пов'язані з ними. Проте  тільки до цього суть поняття "екскурсія" зводити було б неправильно. Розглянемо декілька формулювань терміну "екскурсія", які були опубліковані в різних виданнях за останні 70 років. Перше з них  виглядає так: "Екскурсія –прогулянка, що ставить своїм завданням вивчення певної теми на конкретному матеріалі, доступному спогляданню" (М.П. Анциферов, 1923 р.).

Широке коло об'єктів показу, багатопланова тематика, розробленість  методики ведення екскурсій, професійна майстерність екскурсоводів дозволяють екскурсії виконувати певні функції, кожна з яких грає велику роль у  вихованні і освіті людини.

Будь-яка форма культурно-освітньої  роботи має свої відмітні ознаки. Основна  ознака екскурсії – висока ступінь  наочності. Важливі і інші ознаки. Вони неоднакові для різних екскурсій (автобусних і пішохідних, виробничих і музейних). Слід, проте, мати на увазі, що перераховані вище ознаки обов'язкові для будь-якої екскурсії.

Екскурсійний метод є  основою екскурсійного процесу  і є сукупністю способів і прийомів повідомлення знань. Основу сукупності складають: наочність; обов'язкове поєднання  двох елементів – показу і розповіді; оптимальна взаємодія трьох компонентів  – екскурсовода, екскурсійних об'єктів  і екскурсантів; рух екскурсантів (моторність) по певному маршруту з  метою вивчення об'єктів по місцю  їх природного розташування. Комплексний  характер екскурсійного методу знаходить  свій вираз у дії механізмів повідомлення знань екскурсоводом і засвоєння  цих знань екскурсантами.

Всі екскурсії побудовані на використанні особливого комплексного методу, в основі якого лежить поєднання  традиційних педагогічних методів  навчання і виховання. Різниця в тому, що використовуються вони з більшим ступенем наочності. При цьому вирішальне значення має не тільки логічна єдність методів навчання і виховання, але і дія тих законів, які є їх рушійною силою.

Поділ екскурсій на чітко  визначені групи на практиці носить дещо умовний характер, проте має  велике значення для діяльності екскурсійних установ. Правильна класифікація екскурсій  забезпечує умови для кращої організації  роботи екскурсовода з клієнтами, полегшує спеціалізацію, створює основу для  діяльності методичних секцій. Використання закономірностей проведення екскурсій  для конкретної групи сприяє тому, щоб кожна екскурсія готувалася і була ефективною. При розробці нових тем екскурсій з більшою  повнотою і цілеспрямованістю використовуються досягнення окремих галузей знань.

Головне завдання розвитку тематики екскурсій – якнайповніше задоволення попиту споживачів на екскурсійні  послуги. Для виконання цього  завдання слід розглядати тематику в  трьох планах: як тематику екскурсійної установи, яка побудована на сумі спеціальностей екскурсоводів; як тематику конкретної методичної секції, побудовану на зусиллях працівників однієї спеціальності (історичної, літературної, мистецтвознавчої, природознавчої та ін.) і як тематику конкретного екскурсовода, яка побудована на максимальному використанні його знань і досвіду, як фахівця певної галузі.

Новий екскурсійний продукт  був розроблений в Тернопільській області,у мальовничому та загадковому  містечку Збаражі. Ознайомившись із методикою підготовки та проведення екскурсій мною була розроблена екскурсія «Мукачево».

 

 

 

Список джерел

1. Бакушинский А.В. Исследования и статьи. – М.: Сов. художник, 1981.6ст
2. Бархаш Л. Виды и формы туристских путешествий и экскурсий. – М., 1934.63ст
3. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: Перевозки "Герда". – М., 2001.10-12ст

4.Данилейко М. Екскурсія  на тему: «Княжемісто Збараж та  його замки».7-12ст

5.     Данилейко В. Реферат на тему: «Минуленашого краю вархеологічних    джерелах»7-10ст

6.     Данилейко  М.Тематичнаекскурсія  «Домокатнікилими  Збаражчини».-Збараж,2004.

7.     Данилейко  М.Тематичнаекскурсія «Зброя.Віднайдавніших  до козацьких часів».-Збараж,2004.109ст

8.     Жук  А.М.Українськінароднікилими.-К.:Наукова  думка,1966.

9.     Збаразький замок. Випуск 1 //Пам’ятки древнього Збаража.-видання ДІАЗ у м.Збаражі,2001. 

10.Логинов Л.М., Рухлов Ю.В. Историяразвитиятуристско-экскурсионногодела М.: ЦРИБ «Турист», 1989. — 77с.

11.Науменко Г.П. Проблеми розвитку внутрішнього туризму в Україні / Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти. — К., 2002. - 160с.

12.Розвиток туризму в Україні: Проблеми і перспективи: 36. наук. ст. - К.: 1ВЦ «Слав'ян. діалог», 1995 - 244с.

13.Туристично-краєзнавчі дослідження. — К.: ФПУ, Інститут туризму, 1998.—Вип. 1,ч.2.— 360с.

14.Федорченко В. К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні. Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2002. -  187с.

15.http://prostir.museum/publications/ua?id=482

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

 

Додаток 2

 

 

 

 

Додаток 3

 

Додаток  4