Контрольна робота з «Трудове право»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2014 в 22:45, контрольная работа

Описание работы

Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Можливість реалізації цього права визначається законом, зокрема главою V КЗпП України.

Содержание работы

Поняття та види часу відпочинку………………………………………….
Відпустки: поняття, види та порядок надання…………………………….
Соціальні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати…….
Завдання до теми……………………………………………………………
Практичне завдання…………………………………………………………
Список використаних джерел…………

Файлы: 1 файл

Трудове Право +.docx

— 63.28 Кб (Скачать файл)

- ветеранам війни, особам, які мають  особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється  чинність Закону України "Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- особам, які мають особливі  трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня  щорічно;

- пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

- інвалідам І та П груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

- особам, які одружуються, - тривалістю  до 10 календарних днів;

- працівникам у разі смерті  рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер -тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

- працівникам для догляду за  хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

- працівникам для завершення  санаторно-курортного лікування тривалістю, визначеною у медичному висновку;

- працівникам, допущеним до вступних  іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів  без урахування часу, необхідного  для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

- працівникам, допущеним до складання  вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки та назад;

- сумісникам - на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

- ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- працівникам, які не використали  за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково й одержали за них грошову компенсацію, -тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи;

- працівникам, діти яких у віці  до 18 років вступають до навчальних  закладів, розташованих в іншій  місцевості, - тривалістю 12 календарних  днів без урахування часу, необхідного  для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

Відпустки без збереження заробітної плати надаються і працівникам, які виконують обов'язки, пов'язані з організацією і проведенням виборів. Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України від 5 березня 1999 р. "Про вибори Президента України" за рішенням виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші члени окружної виборчої комісії (загальною кількістю не більше чотирьох осіб), дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб) протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії з оплатою їх праці в комісії відповідно до ст. 40 цього Закону. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням відповідного стажу. Згідно із ч. 5 ст. 66 зазначеного Закону уповноважені представники кандидатів на пост Президента України з дня його реєстрації Центральною виборчою комісією до припинення своїх повноважень або закінчення виборчого процесу мають право на звільнення від виробничих або службових обов'язків без збереження заробітної плати за погодженням із власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

У частині 6 ст. 36 та ч. 1 ст. 73 Закону України від 25 березня 2004 р. "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що голова, заступник голови, секретар або інші члени окружної чи дільничної виборчої комісії мають право на відпустку без збереження заробітної плати протягом виборчого процесу або частини цього періоду, а кандидат у депутати, крім кандидата в депутати, який є Президентом України або народним депутатом України, - на період передвиборної агітації.

Згідно із ч. З ст. 61 Закону України від 7 липня 2010 р. "Про судоустрій і статус суддів" роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Винагорода в розмірі їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи, виплачується територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Із статті 86 Цивільного процесуального кодексу України випливає, що свідки, спеціалісти, перекладачі, експерти на період здійснення своїх обов'язків відриваються від звичайних занять і втрачають свій заробіток, а компенсація за втрачений заробіток сплачується стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне завдання

Складіть проект позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків.

 

В ________________ районний

(міський) ______________ суд

ПОЗИВАЧ ___________________

(найменування підприємства,

установи чи організації)

___________________________

(адреса)

ВІДПОВІДАЧ _______________

(п.і.п.б., адреса)

Ціна позову________________ 

 

 

 

Позовна заява

про відшкодування шкоди, заподіяної працівником

при виконанні трудових обов'язків 

 

_______ (п.і.п.б. відповідача) працює ______ (місце роботи, посада). З ним(нею) було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Проведеною "__" ______ 200_ р. ревізією (інвентаризацією) підзвітних відповідачеві товарно-матеріальних цінностей виявлено нестачу (вказати перелік відсутніх цінностей та їх вартість). Нестача виникла в результаті _______ (обставини виникнення нестачі). Вина ________ (п.і.п.б. відповідача) в нестачі товарно-метеріальних цінностей підтверджується _____ (навести докази в підтвердження позову).

Добровільно відшкодувати шкоду відповідач не погоджується. Згідно зі ст. 130, п. 1, ст. 134 і п. 4 ст. 232 КЗпП України та ст. 3, 15, 118, 119 Цивільного процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

1. Стягнути з _______ (п.і.п.б. відповідача) на користь ______ (найменування позивача) ________ (сума прописом і цифрами) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ____ гри. та судові витрати __ грн., а всього ____ грн.

2. З метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача (за наявності відомостей - вказати місцезнаходження майна).

Додаток:

1. Копія наказу про прийняття  відповідача на роботу.

2. Копія договору про повну  матеріальну відповідальність.

3. Акт ревізії (інвентаризації)

4. Інші документи, що підтверджують обгрунтованість позову (матеріали перевірок, пояснювальні записки, копії наказів про накладання дисциплінарних стягнень, доповідні записки і т.ін.).

5. Копія позовної заяви.

6. Квитанція про сплату державного мита.

7. Відповідно до ст. 4 Декрету  Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України державне мито та судові витрати не сплачувались.  

 

Дата                                         Підпис керівника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Завдання до теми

Задача

Бухгалтер Семко повернулася із відпустки по вагітності та пологах. Тривалість відпустки - 126 календарних днів. Того ж дня вона подала заяву про надання їй чергової відпустки. Адміністрація відмовила Семко на тій підставі, що в цілому вона працювала на заводі менше 6 місяців.

Чи правомірна така відмова?

 

   СОЦІАЛЬНІ ВІДПУСТКИ  

     Стаття 17. Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами  

     На підставі  медичного  висновку  жінкам надається оплачувана  
відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:  

     1) до пологів - 70 календарних днів;

     2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів -  
у разі народження двох  і  більше  дітей  та  у  разі  ускладнення  
пологів), починаючи з дня пологів.  

     Особам,  які  усиновили  новонароджених  дітей безпосередньо з  
пологового  будинку,  надається  відпустка   з   дня   усиновлення  
тривалістю  56  календарних  днів  (70  календарних  днів  -   при  
усиновленні  двох  і  більше  дітей).  У  разі  усиновлення дитини  
(дітей)  обома  батьками  вказана  відпустка  надається  одному  з  
батьків  на  їх  розсуд.  (  Частина  друга  статті 17 із змінами,  
внесеними згідно із Законом N 1114-IV ( 1114-15 ) від 10.07.2003 )

 

 

 Відпустка по догляду за дитиною - це соціальна гарантія жінки, яка забезпечує практичну можливість продовження роду, народження та виховання дітей. В Україні в різні часи тривалість відпусток, що надавались для народження та по догляду за дитиною, була різна. В цій статті ми розглянемо всі питання по відпусткам по догляду за дитиною на даний час та, що чекає на жінок у недалекому майбутньому за новим Трудовим кодексом ( зараз проект).  

      Спершу розглянемо питання, які ж відпустки будуть надані жінці, що вирішила народити дитину. 

      Відповідно до статті 17 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:

  • до пологів - 70 календарних днів;
  • після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

 

       Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126  календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.  

      Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про відпустки"). Звертаю увагу, що перебувати у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - це право, а не обов'язок жінки-матері. Для отримання такої відпустки жінці необхідно написати та подати за місцем роботи заяву про надання відпустки.

 

 

         Відпустка  по догляду за дитиною може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом  чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків. При цьому у відпустці по догляду за дитиною можуть перебувати одночасно не всі родичі, перелічені вище, а лише один із них, який фактично доглядає за дитиною. Іншими словами, не можна надати одночасно оплачувані відпустки по догляду за дитиною і матері, і батьку дитини. Відпустка для догляду за дитиною батьку чи родичу, що доглядає за дитиною, надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення

терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених вище, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.  

      На випадок, якщо жінка хоче суміщати роботу та догляд за дитиною, законодавець встановив наступну норму:

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій статті вісімнадцять Закону України "Про відпустки", у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім'ях (ч. 5 ст. 20 Закону України "Про відпустки"). 

      Отже, ми встановили, що відпустка по догляду за дитиною надається до досягнення дитиною трирічного віку. Розглянемо тепер випадки, коли така відпустка надається більшої тривалості. Розрізняють два види надання відпусток по догляду за дитиною більшої тривалості:

  • відпустки більшої тривалості, що надаються роботодавцем на його розсуд (це право роботодавця надати чи не надати таку відпустку);
  • відпустки більшої тривалості, що надаються роботодавцем в обов'язковому порядку.

Информация о работе Контрольна робота з «Трудове право»