Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2010 в 16:58, Не определен
вопросы и ответы к зачету
43. Конфессия (от лат. confessio - признание, исповедание) - то же, что вероисповедание, то есть религиозное объединение, имеющее свое вероучение, культ, организацию.
В мире существует три монотеистические мировые религии - христианство, ислам и буддизм. В настоящее время среди славянских народов достаточно широко распространены христианство и ислам, в меньшей мере - иудаизм и буддизм. В разных славянских государствах они представлены неодинаково.На сегодня Украина - многоконфессиональная государство, где официально (на 01.01.99 г.) действует более 21 тыс. религиозных общин, 82 конфессий, направлений и толкований. Наиболее заметными среди них являются: Украинская православная церковь (УПЦ), Украинская православная церковь Киевского патриархата (УПЦ-КП), Украинская автокефальная православная церковь (УАИЩ), Украинская греко-католическая церковь (УГКЦ), Римско-католическая церковь (РКЦ), евангельские христиане-баптисты (ЕХБ), христиане веры евангельской (ХВЕ), адвентисты седьмого дня (АСД), свидетели Иеговы, а также мусульманская, реформатская и иудаистська церкви, составляющие 97,1% всей религиозной сети Украины.
44 Ñàêðàëèçàöèÿ - ïðîöåññ âîâëå÷åíèÿ â ñôåðó ðåëèãèîçíîãî ñàíêöèîíèðîâàíèÿ ñîçíàíèÿ, äåÿòåëüíîñòè, ïîâåäåíèÿ ëþäåé. Ðåëèãèîçíûå èíñòèòóòû ñëóæàò íîñèòåëÿìè ñàêðàëüíîãî àâòîðèòåòà è îáëàäàþò ðåàëüíîé âëàñòüþ.
Ñåêóëÿðèçàöèÿ - óòðà÷èâàíèå ðåëèãèîçíûìè âåðîâàíèÿìè è ñàíêöèÿìè ñâîåãî ñîöèàëüíîãî çíà÷åíèÿ â êà÷åñòâå ðåãóëÿòîðîâ ÷åëîâå÷åñêîãî ïîâåäåíèÿ. Òî, ÷òî áûëî äîñòîÿíèåì âåðû è öåðêâè ñî âðåìåíåì ñàíîâèòñÿ îò íèõ íåçàâèñèìûì, ñâåòñêèì (культура, образование).
Ìîæíî ãîâîðèòü î íàëè÷èè â ñîâðåìåííîì îáùåñòâå ïðîöåññîâ êóëüòóðíîé, ïîëèòè÷åñêîé è ñîöèàëüíîé ñåêóëÿðèçàöèè (óìåíüøàåòñÿ êîëè÷åñòâî ïîñåùåíèé öåðêâè, ñîáëþäåíèÿ öåðêîâíûõ ðèòóàëîâ).  òåõíîëîãè÷åñêè ðàçâèòûõ, óðáàíèçèðîâàííûõ ñòðàíàõ ñîöèàëüíàÿ çíà÷èìîñòü öåðêîâíûõ èíñòèòóòîâ ñíèæàåòñÿ, ïîñêîëüêó âîçðàñòàåò äîëÿ íàñåëåíèÿ, íå ñîáëþäàþùåãî ðåëèãèîçíûõ ïðàâèë è íå ó÷àñòâóþùåãî â ðåëèãèîçíîé ïðàêòèêå.
Áîëåå âîñïðèèì÷èâû ê ñåêóëÿðèçàöèè ìóæ÷èíû, ëþäè ñðåäíèõ ëåò, ãîðîæàíå, ðàáî÷èå, ïðîòåñòàíòû è èóäåè…
Ñóùåñòâóåò íåñêîëüêî òåîðèé ñåêóëÿðèçàöèè: 1)ñåêóëÿðèçàöèÿ как óòðàòà «ñâÿùåííîãî» и уãðîçà соцèàëüíîìó ïîðÿäêó и ñîãëàñèþ (Ï.Áåðãåð). Îòäåëåíèå öåðêâè îò ãîñóäàðñòâà, ñâåòñêîå îáðàçîâàíèå, ðàçâèòèå наóêè - âåäåò ê ñåêóëÿðèçàöèè ñîçíàíèÿ - ïîÿâëåíèþ áåçðàçëè÷èÿ ê ðåëèãèè. Ðåëèãèÿ ñòàíîâèòñÿ ÷àñòíûì äåëîì èíäèâèäà, òàêèì îáðàçîì ðàçúåäèíÿÿ îáùåñòâî.; 2) ñåêóëÿðèçàöèÿ как âûòåñíåíèå ðåëèãèè íàóêîé, ðàöèîíàëüíûì ìûøëåíèåì, ñâåòñêîé этикîé. Ðîëü ðåëèãèè îñëàáåâàåò ïî ìåðå ðàçâèòèÿ íàóêè è ïîâûøåíèÿ óðîâíÿ îáðàçîâàííîñòè îáùåñòâà. Öåðêîâü ðàññìàòðèâàåòñÿ êàê «учреждение», разграничивается «церковность» и «религиозность». Îáëàñòü ñâåðõúåñòåñòâåííîãî ñîêðàùàåòñÿ, ìûøëåíèå ðàöèîíàëèçèðóåòñÿ, íå îñòàåòñÿ ìåñòà äëÿ «тайн». Т.к. мир может быть объяснен наукой пропадает необходимость в трансцедентном Боге. Наука и светская этика эффективнее решают проблемы стоящие перед обществом чем религия…; 3) ñåêóëÿðèçàöèÿ êàê ýâîëþöèÿ è âèäîèçìåíåíèå ðåëèãèè â õîäå ñîöèàëüíûõ ïåðåìåí. Ðåëèãèÿ ìåíÿåòñÿ, íî åå çíà÷åíèå íå óìåíüøàåòñÿ. Îíà ïåðåñòàåò áûòü «священным образом», но становится одной из сфер социальной жизни. Религия меньше непосредственно воздействует на государство, правосудие, экономику, образование, но äëÿ èíäèâèäà, имеþùåãî право выбора, религия становится более значимой. Верующие «рафинируются». Бог становится глубоко «личным» делом. Происходит приватизация религии. Религия должна искать почву не в потустороннем начале, но в этичåñêîé ñòîðîíå æèçíè ÷åëîâåêà.
Реформация в Западной Европе означала и развитие процесса секуляризации: в сфере имущественных отношений конфисковывалась земля, ликвидировались монастыри, национализировалась собственность. сегодня можно констатировать кризисные явления в тех современных светских течениях культуры, которые в исторической перспективе развития процесса секуляризации выражали себя вне религиозной традиции или в оппозиции к существующей религиозной культуре. Проявлением всего этого и является сегодня "поворот к религии", надежда на ее "возрождение" вереде, которая прежде тяготела к секуляризации общественной жизни. Этот "поворот" сопутствует и отражает переходное состояние общества, расстающегося с прежними идеологическими устоями и ведущего поиски новых мировоззренческих основ.
45 Свобода совісті у сучасній Україні
В сучасному світі досить актуальною є проблема свободи совісті, яка має теоретичний і практичний аспекти. Зміст категорії "свобода совісті" -- це право громадян сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи або додержуватися гуманістичного світогляду. Свобода совісті є одним із конкретних проявів свободи людини в суспільстві.
Її ядром слід вважати совість. Совість -- це вираз моральної самосвідомості особи, її моральна самооцінка.
Свобода совісті тісно пов'язана зі становищем релігії і церкви в суспільстві, співвідношенням релігійних чинників з державою та її політичними інституціями.
Згідно з Конституцією України, свобода совісті -- це право на свободу світогляду і віросповідання, свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої.
У нашій країні законодавче закріплюються такі умови для здійснення свободи совісті:
1. Політико-правові -- в обмеженні можливостей церкви втручатися у державні справи; для цього церква відокремлюється від держави; здійснюється певна секуляризація державно-правових відносин та народної освіти; юридичне забезпечується право сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи або вести гуманістичну пропаганду.
2. Ідеологічні -- в доступності масам освіти, науки, культури; у забезпеченні права особи на всебічний розвиток.
В українській державі свобода совісті є конституційним принципом, нормою державного права: кожному громадянину надано право і забезпечена можливість вільно визначати своє ставлення до релігії, тобто сповідати будь-яку релігію чи бути вільно-мислячим. Свобода совісті оберігається цивільним, кримінальним, адміністративним та сімейним правом; питання, що стосується забезпечення свободи совісті, вміщено в законах про працю, народну освіту, інших законодавчих актах.
В нашій країні діє Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23 квітня 1991 р. з наступними доповненнями й внесеннями. Цей закон та інші законодавчі акти, видані відповідно до нього, складають законодавство України про свободу совісті та релігійні організації.
46 Свободомыслие - течение общественной мысли, отвергающее религиозные запреты на рациональное осмысление догматов веры и отстаивающее свободу разума в поисках истины. Впервые понятие свободомыслия использует Дж. Локк, а А. Коллинз дает этому понятию определение. Свободомыслие предполагает прежде всего поиск истины и поэтому понятие "свободомыслие" не тождественно понятию "антирелигиозная мысль", хотя и не лишено критического отношения к религии. Однако "критиковать", "бороться", "отрицать" еще не означает "свободно мыслить". Безусловно, любые сущностные мировоззренческие вопросы онтологического характера невозможно разрешить. Минуя их связь с религией, но эти связи не могут быть только лишь антирелигиозного направления, что демонстрирует история свободомыслия. Свободомыслие - органичный про-
дукт развития естественных и гуманитарных наук, образования, со-
вершенствования искусства и нравственности.
47 В современном буржуазном обществе многие деятели науки и культуры выступают против грубых форм религии, нередко не принимают её догматику и обряды, но обычно не отвергают религию полностью как мировоззрение. С позиции Свободомыслие и рационализма выступает часть прогрессивной и антиклерикально настроенной интеллигенции ряда капиталистических стран, объединённая в специальные общества и ассоциации, которые ведут просветительную деятельность, выпускают свою литературу и т. п. Национальные общества свободомыслящих Австрии, Аргентины, Бельгии, Великобритании, Индии, Ирландии, Италии, Канады, Люксембурга, Нидерландов, Новой Зеландии, США, Уругвая, Финляндии, Франции, ФРГ, Швеции и некоторых других стран объединены во Всемирный союз свободомыслящих (основан в Брюсселе в 1880). Кроме того, существует также Международный гуманистический и этический союз, насчитывающий в своём составе 20 национальных обществ свободомыслящих в Западной Европе и США (основан в 1952 в Амстердаме).
48 Свобода совісті у сучасній Україні
В сучасному світі досить актуальною є проблема свободи совісті, яка має теоретичний і практичний аспекти. Зміст категорії "свобода совісті" -- це право громадян сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи або додержуватися гуманістичного світогляду. Свобода совісті є одним із конкретних проявів свободи людини в суспільстві.
Її ядром слід вважати совість. Совість -- це вираз моральної самосвідомості особи, її моральна самооцінка.
Свобода совісті тісно пов'язана зі становищем релігії і церкви в суспільстві, співвідношенням релігійних чинників з державою та її політичними інституціями.
Згідно з Конституцією України, свобода совісті -- це право на свободу світогляду і віросповідання, свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої.
У нашій країні законодавче закріплюються такі умови для здійснення свободи совісті:
1. Політико-правові -- в обмеженні можливостей церкви втручатися у державні справи; для цього церква відокремлюється від держави; здійснюється певна секуляризація державно-правових відносин та народної освіти; юридичне забезпечується право сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи або вести гуманістичну пропаганду.
2. Ідеологічні -- в доступності масам освіти, науки, культури; у забезпеченні права особи на всебічний розвиток.
В українській державі свобода совісті є конституційним принципом, нормою державного права: кожному громадянину надано право і забезпечена можливість вільно визначати своє ставлення до релігії, тобто сповідати будь-яку релігію чи бути вільно-мислячим. Свобода совісті оберігається цивільним, кримінальним, адміністративним та сімейним правом; питання, що стосується забезпечення свободи совісті, вміщено в законах про працю, народну освіту, інших законодавчих актах.
В нашій країні діє Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23 квітня 1991 р. з наступними доповненнями й внесеннями. Цей закон та інші законодавчі акти, видані відповідно до нього, складають законодавство України про свободу совісті та релігійні організації