Професійне самовизначення звукорежисера як проблема становлення професійної самосвідомості

 

    Гіпотези:

    Но  – рівень відтворення у дівчат не нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінностей показників між отриманими даними дівчатами та хлопцями не існує.

    Нı  – рівень відтворення у дівчат нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінності показників між отриманими даними дівчатами та хлопцями існують.

Після сформульованих гіпотез нам необхідно впорядкувати значення наведені вище у Табл.1.2.

 
 

S1 = 3;

S2 = 2;

Qемп. = S1+ S2 = 3+2 = 5;

Qкр.

    Qемп. > Qкр. , тобто Но приймається.

    Отже, емпіричне значення перевищує критичне, приймається альтернативна гіпотеза. Рівень відтворення у дівчат не нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінностей показників витривалості та продуктивності отриманих даних дівчат та хлопців не існує.

    Таким чином, ми встановили взаємозв’язок  між показниками дівчат та хлопців професійного самовизначення та професійної самосвідомості. Якості професійної самосвідомості розгортаються у площині самовизначення, самоороганізації та персоналізації. Психологічне єство самосвідомості розглядається у перспективі “фаху”, “образу Я” та “професійної спільноти”. Ця сукупність створює цілісне, динамічне утворення – професійну самосвідомість. Формуватись професійне самовизначення та професійна самосвідомість, що виражається в сполученні успішності учбово - професійної, трудової діяльності із задоволеністю обраним шляхом. 

    Висновок  до Розділу ІІ 

    Таким чином, у Розділі ІІ ми емпірично  дослідили формування професійної самосвідомості звукорежисера за допомогою методики «тест – опитувальник самовідношення Століна» у якому 57 запитань та 12 вимірюваних шкал, які дозволяють виявити рівень самовпевненості, самоінтересів, аутосимпатії, самозвинувачення та ін.

    Суттєвим аспектом професійної самосвідомості є образ результату діяльності, до якого спрямовується особистість. Багато вчених приділяють значну увагу факторам впливу на професійну самовизначенність  у встановленні професійної самосвідомості, наприклад, потреби особистості, рівень мотивації досягнення й соціальний престиж діяльності, належні рівні антиципації й саморегуляції, розвинутість образної сфери, уміння приймати рішення, комунікативні уміння.

    Робота  звукорежисера вимагає великих  творчих навичок, адже створення унікальної звукової середовища - надзвичайно складний художній процес. У більшості випадків робота звукорежисера пов'язана з діяльність великої кількості людей суміжних професій, тому йому необхідні такі якості як комунікабельність, вміння працювати в команді й підкоряти свої творчі ідеї загального режисерським задумом.

    Проте, професійна самосвідомість звукорежисера завжди базується на особистісному уявленні людини про себе, яке закладається ще у ранньому дитинстві. Формування Я-концепції, наприклад, жінки є складнішим і глибиннішим процесом, на нього впливає багато факторів протягом всього життя, зокрема особливості виховання у батьківській сім’ї, підліткова ідентифікація, зовнішня привабливість, створення сім’ї, народження власних дітей або їх відсутність, професійна реалізованість та самоактуалізація. Тому деяка відмінність до самовираження свого «Я» жінки існує. Чоловіки більш раціонально міркують, а жінки чуттєво, інтуїтивно, тому і сфера впливу на діяльность може бути різною навіть працюючи на одній сфері в одному напряму чоловіки і жінки дивляться на речі по-різному. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаних джерел

    1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. - М. : Просвещение, 1980 – 234 с.

    2. Асмолов А.Г. Психология личности. - М. : Просвещение, 1990 – 167 с.

    3. Баклицький І.О. Психологія праці: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 655 с.

    4. Бородулькіна Т.О. Вплив образу професії на становлення професійної ідентичності особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д. Максименка. Т.IX.4.2. - К., 2007. - 420 с. 
       5. Вірна Ж.П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень ( для діагностики усвідомлення професійного образу) // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 3. - С.21-23.

    6. Ершов К.Г., Беспрозванный М.В. Оборудование звукотехнических комплексов киностудий. – К., 1991г. – 305 с.

    7. Жирун О.А. До проблеми професійного становлення майбутніх редакторів // Теоретичні та прикладні проблеми психології і педагогіки. – 2004. – № 1 (6). – С.79-84.

    7. Казміренко В.П. Програма дослідження психо-соціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії // Практична психологія та соціальна робота. №6. 2004.

    8. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону, 1996. – 512 с.

    9. Кон И.С. Категория "Я" в психологии. – Психол. журн., 1981, т. 2, №3.

    10. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М. : Политиздат, 1981.

    11. Ліфарева Н.В. Психологія особистості. – К. : Центр навчальної літератури, 2003.

    12. Методика индивидуальной профконсультации. - М.: Высшая школа, 1992. - 175 с.

    13. Мясищев В.Н. Сознание как единство отражения действительности и отношения к ней человека. – В кн.: Проблема сознания. М., 1966.

    14. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. – Спб. : Речь, 2004. – 392 с.

    15. Нисбетт Алекс  Звуковая студия. Техника и методы использования. – 1988г. – 256 с.

    16. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. – М. : Воронеж, 1996. –173 с.

    17. Реан А.А. Психологический анализ проблемы удовлетворённости избранной профессией//Вопросы психологии. - 1988.-№1.- С.83-88.

    18. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посіб. – К. : Ін-т педагогіки і психології проф. освіти, 1996. – 236 с.

    20. Синклер Ян Введение в цифровую звукотехніку. – М., 1987г. – 115 с.

    21. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. М., 1972.

    22. Столин В.В. Исследование эмоционально-ценностного отношения к себе с помощью методики управляемой проекции. – Психол. журн., 1981, №3.

    23. Толстих А.А. Психологические аспекты профориентации. - М., 1990 г.

    24. Хуторский А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты. // Интернет-журнал "Эйдос". – 2002. – 23 апреля. – http://www.eidos.ru/ journal/2002/0423.htm.

    25. Шадриков В.Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятельности. – М.: Наука, 1982. – 231 с.

    26. Шнейдер Л.Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг. – М.: МО ДЕК, 2004. – 600 с.

    27. Шорохова Е.В. Проблема "Я" и самосознание. – В кн.: Проблемы сознания. М., 1966. – 342 с. 
 
 

    Додаток А

1. Думаю, что большинство моих знакомых относится ко мне с симпатией.
2. Мои слова не так уж часто расходятся с делом.
3. Думаю, что многие видят во мне что-то сходное с собой.
4. Когда я пытаюсь себя оценить, я прежде всего вижу свои недостатки.
5. Думаю, что как личность я вполне могу быть притягательным для других.
6. Когда я вижу себя глазами любящего меня человека, меня неприятно поражает то, насколько мой образ далек от действительности.
7. Мое «Я» всегда мне интересно.
8. Я считаю, что иногда не грех пожалеть самого себя.
9. В моей жизни есть или по крайней мере были люди с которыми я был чрезвычайно близок.
10. Собственное уважение мне еще надо заслужить.
11. Бывало, и не раз, что я сам себя остро ненавидел.
12. Я вполне доверяю своим внезапно возникшим желаниям.
13. Я сам хотел во многом себя переделать.
14. Мое собственное «Я» не представляется мне чем-то достойным глубокого внимания.
15. Я искренне хочу, чтобы у меня было все хорошо в жизни.
16. Если я и отношусь к кому-нибудь с укоризной, то прежде всего к самому себе.
17. Случайному знакомому я скорее всего покажусь человеком приятным.
18. Чаще всего я одобряю свои планы и поступки.
19. Собственные слабости вызывают у меня что-то наподобие презрения.
20. Если бы я раздвоился, то мне было бы довольно интересно общаться со своим двойником.
21. Некоторые свои качества я ощущаю как посторонние, чужие мне.
22. Вряд ли кто-либо сможет почувствовать свое сходство со мной.
23. У меня достаточно способностей и энергии воплотить в жизнь задуманное.
24. Часто я не без издевки подшучиваю над собой.
25. Самое разумное, что может сделать человек в своей жизни – это подчиниться собственной судьбе.
26. Посторонний человек, на первый взгляд, найдет во мне много отталкивающего.
27. К сожалению, если я и сказал что-то, это не значит, что именно так и буду поступать.
28. Свое отношение к самому себе можно назвать дружеским.
29. Быть снисходительным к собственным слабостям вполне естественно.
30. У меня не получается быть для любимого человека интересным длительное время.
31. В глубине души я бы хотел, чтобы со мной произошло что-то катастрофическое.
32. Вряд ли я вызываю симпатию у большинства моих знакомых.
33. Мне бывает очень приятно увидеть себя глазами любящего меня человека.
34. Когда у меня возникает какое-либо желание, я прежде всего спрашиваю у себя, разумно ли это.
35. Иногда мне кажется, что если бы какой-то мудрый человек смог увидеть меня насквозь, он бы тут же понял, какое я ничтожество.
36. Временами я сам собой восхищаюсь.
37. Можно сказать, что я ценю себя достаточно высоко.
38. В глубине души я никак не могу поверить, что я действительно взрослый человек.
39. Без посторонней помощи я мало что могу сделать.
40. Иногда я сам себя плохо понимаю.
41. Мне очень мешает недостаток энергии, воли и целеустремленности.
42. Думаю, что другие в целом оценивают меня достаточно высоко.
43. В моей личности есть, наверное, что-то такое, что способно вызывать у других неприязнь.
44. Большинство моих знакомых не принимают меня так уж всерьез.
45. Сам у себя я довольно часто вызываю чувство раздражения.
46. Я вполне могу сказать, что унижаю себя сам.
47. Даже мои негативные черты не кажутся мне чужими.
48. В целом, меня устраивает то, какой я есть.
49. Вряд ли меня можно любить по-настоящему.
50. Моим мечтам и планам не хватает реалистичности.
51. Если бы мое второе «Я» существовало, то для меня это был бы самый скучный партнер по общению.
52. Думаю, что мог бы найти общий язык с любым разумным и знающим человеком.
53. То, что во мне происходит, как правило, мне понятно.
54. Мои достоинства вполне перевешивают мои недостатки.
55. Вряд ли найдется много людей, которые обвинят меня в отсутствии совести.
56. Когда со мной случаются неприятности, как правило, я говорю: «И поделом тебе».
57. Я могу сказать, что в целом я контролирую свою судьбу.