Організація роботи головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської м

    Рішення колегії проводяться в життя  наказами начальника Головного управління.

    Головне управління в процесі виконання  покладених на нього завдань взаємодіє  з відповідними профільними комісіями  Київської міської ради.

    Головне управління утримується за рахунок  коштів міського бюджету.

Гранична  чисельність працівників Головного управління затверджуються Київським міським головою.

    Видатки на утримання Головного управління, в тому числі на оплату праці його працівників, затверджується у бюджеті  м. Києва на відповідний рік.

    Структура Головного управління затверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

    Штатний розпис Головного управління в межах  граничної чисельності і фонду  оплати праці затверджується Київським  міським головою після експертизи, проведеної Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

    Майно Головного управління є комунальною  власністю територіальної громади  міста Києва і закріплене за ним  на праві оперативного управління.

    Ліквідація  чи реорганізація Головного управління здійснюються за рішенням Київської  міської ради у порядку, визначеному  законодавством України.  
 
 
 

  ІІІ. НАПРЯМОК ВДОСКОНАЛЕННЯ  РОБОТИ ГОЛОВНОГО  УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСКІСТЮ

  3.1. Пропозиції щодо вдосконалення роботи Головного управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради.

    На  мою думку,щодо вдосконалення роботи Голового управління з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради потрібно правильна організація та чітке планування,з іншими управліннями.

    Створити  належну матеріально-технічну базу ,тобто програмним забезпеченням,оргтехнікою,комп’ютерної техніки,оновлення знімальної та монтажної техніки и апаратури.

      Проведенню «гарячих ліній» дзвінків  в студію,яке збільшить зворотній  зв’язок,публікацій матеріалів  громадських кореспондентів, журналістських  розслідувань,листів,отриманих від глядачів. Висвітлювати в теле –та радіоефірах подій та питань життя міста,політики ,суспільства,нормативно-правових актів,висвітлювати норми права та норми моралі,прав людини[14;27].

    Розширити співпрацю з зарубіжними країнами. Впровадити механізм комунікацій між міською владою та громадянськими інститутами. Створити впливові та рейтингові канали телебачення та радіомовлення,впливові та тиражні видання,що забезпечать відкритість і доступність інформації про діяльність органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Задовольнити інформаційні потреби громадян,юридичних осіб,органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади для реалізації ними своїх прав,свобод та законних інтересів.

    Підтримка інформаційних сайтів засобів масової інформації в режимі реального часу. Участь громадських діячів ,представників державних і недержавних організацій ,публічних людей м. Києва у відповідних ефірних програмах, «прямих лініях»,»круглих столах»,читацьких дискусіях. Своєчасне інформування населення про рішення Київської міської ради та розпорядження виконавчого органу  Київської міської ради (Київської міської адміністрації). Підготовка та транслювання теле-радіопроектів ,направлених на розкриття та вирішення конкретних проблем та потреб м. Києва.               

    Акцентувати увагу на розширення та поглиблення  співробітництва Києва з міжнародними та європейськими організаціями  шляхом участі делегацій Київської  міської влади у заходах, що проходять  під  егідою зазначених організацій. Це надасть можливість фахівцям та спеціалістам Києва мати доступ до накопиченого світового досвіду щодо вирішення проблем, пов’язаних  зі  стрімким розвитком міст. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ:

    Дослідивши  та проаналізувавши тему даної курсової роботи можна зробити наступні висновки:

    Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить  до системи органів виконавчої влади.

    Місцева державна адміністрація в межах  своїх повноважень здійснює виконавчу  владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй ю радою. Засоби масової інформації (пресу)" мають свободу діяльності. Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформаціїю

    Київської міської ради, а також відділи, управління та інші створювані Київською міської радою виконавчі органи.

    Київський міський голова є головною посадовою  особою територіальної громади міста Києва. Київський міський голова обирається шляхом прямих виборів відповідно до Закону України “про вибори депутатів Верховної ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Київський міський голова очолює виконавчий комітет Київської міської ради, головує на її засіданнях.

     Кінцевою  метою є налагодження взаємодії  держав і на цій основі задоволення  певних потреб.

     Міжнародний імідж кожної держави залежить від  виваженості та правильності  проведення політики у напрямку розвитку. Розробка та використання основних методів у здійсненні міжнародної співпраці дає реальні шанси отримати позитивні результати.

      Важлива робота по здійсненню зв’язків у місті  Києві проводиться Головним управлінням  з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськість Київської  міської ради у сфері налагодження та підтримки  дружніх зв’язків, ділових відносин  міжнародної співпраці з містами та країнами світу.

     Розвиток  Києва як столиці відбувається дуже стрімко і поступово . Втілюючи в життя домовленості, досягнуті з керівниками дипломатичних місій, місто продовжує облаштування потужної дипломатичної інфраструктури, що відповідала б статусу  європейської столиці.

      На  сучасному етапі розвитку нашої  держави важливе місце приділяється процесу інтеграції України до Європейського  Союзу. Для того щоб здійснити свою мрію, та стати загальновизнаною європейською країною, Україні як ніколи необхідно налагодити чітку роботу на усіх рівнях міжнародних відносин і співпраці. Та слід зазначити , що на сучасному етапі проведення зовнішніх зносин Києва , актуальним питанням залишається існування проблем як на державному рівні так і у процесі взаємної співпраці держав.

     У цілій низці випадків міжнародна проблематика,особливо коли це стосується питань зовнішньополітичного курсу  країни, спрямляє прямий вплив на дії міської влади, формуючи її політику міжнародного співробітництва. І в цьому, на мій погляд, є прояв реальної глибокої інтеграції української столиці до світового співтовариства.

    Зважаючи  на молодий вік Української держави  та відсутність досвіду державотворення, можна з упевненістю стверджувати, що положення про те, що Україна є правовою державою, які закріплені в Конституції, є чисто декларативними. Нам потрібно докласти ще багато зусиль для того, щоб Україна вийшла на той рівень стандартів суспільного, правового та політичного життя, який дасть їй змогу почувати себе рівною серед інших правових держав. Наш народ з давніх-давен славився тим, що ми всіма силами намагаємось досягти поставленої мети. Тому будемо вірити в поставлену перед нами ціль розбудови правової держави, не сходити з обраного шляху. Маємо надію, що в недалекому майбутньому українці будуть жити в країні, якої вони гідні.

     Наприкінець хотілось би вказати на те що, держава і народ, у нас, дві ланки населення. Не маю на увазі, що у нас погані спеціалісти в державних органах, чи люди не правильні. Я хотів би зазначити те, що ми насамперед повинні триматись разом. При внутрішньому розколі країни дуже важко зрозуміти суть і ціль держави в майбутньому. Хоча я все одно вірю, що ми, з нашими ресурсами(як з земельним так і з інтелектуальними) можемо легко випередити Англію, Японію. Чесно кажучи, дуже мрію, щоб в країні хоча б один рік «вдарила» дефляція. Всесвітня преса, іноземні інвестори, внутрішня економіка, зовнішня економіка, експорт, імпорт... Я розумію що до цього треба працювати, йти, пробиватись, але все це є реальною метою.

     Також хотілось сказати про молодих спеціалістів з вищою освітою. У нас дуже багато економістів, юристів, які б хотіли працювати в державних органах. Якщо молодого спеціаліста поставити до досвідчених, прогресивних держслужбовців, то результат знищить всі сумніви щодо інтелектуальної підготовленості молоді. Людина, швидко вивчивши структуру, може подати свої ідеї, покращити стан, прискорити структуру розвитку держави.

     Головне, що подобається в нашій державі, що її скільки б не топили, вона все одно, терпить і випливає на зовні. Неначе країна дає шанс майбутньому поколінню все-таки зробити з неї могутню державу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ДЖЕРЕЛ:

    1. Конституція України : Прийнята  на п’ятій сесії Верховної  Ради України 28    червня 1996.// Відомості Верховної Ради  України.- 1996., №30.- ст.141

    2. Європейська Хартія місцевого  самоврядування від 15 жовтня 1985р. (ратифікована 15.07.97 Законом №452/97-ВР)

    3. Про місцеве самоврядування в  Україні: Закон України від  21.05.97 // Парламентське вид-во, 2001.- 68с.

    4. Про столицю України – місто  герой Київ: Закон України від  15.01.99 // Відомості Верховної Ради  України – 1999., № 11.- ст.79

    5. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9.04.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999., №20.- ст.190

    6.  Про формування місцевих органів  влади і самоврядування: Закон  України від 3.02 94 // відомості Верховної  Ради України. – 1994.- №22.- ст. 144

    7.  Указ Президента України «Про  заходи щодо вдосконалення координації  діяльності органів виконавчої  влади у сфері зовнішніх відносин»  від 18.09.1996//

    8.  Указ Президента України «Про  затвердження стратегії інтеграції  України до Європейського Союзу»  від 11.06 1998

    9. Указ Президента України «Про  порядок здійснення зовнішніх  зносин радою міністрів Автономної  Республіки Крим, місцевими державними  адміністраціями» від 5.03.2002.-www.liga.kiev.ua

    10. Постанова Кабінету Міністрів  України про Державну програму  забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003-2006 роки.

    11. Рішення Київської міської Ради  № 28/28 від 20 червня 2002 року «Про  утворення виконавчого органу  Київської міської ради та  затвердження його структури  і загальної чисельності».- www.kmr.gov.ua

    12. Україна Дипломатична – 2003. За  ред. Губерький Л., Кривонос П.- Науковий щорічник №4.,- К.: Генеральна  дирекція по обслуговуванню іноземних  представництв, 2004. – 780 с.

    13. Муніципальне право України. За  ред. Кравченко В.В., Пітник М.В.  Навчальний посібник. К.: Атака, 2003. – 672 с.

    14.  Державне будівництво і місцеве  самоврядування. За ред. Колодій  А.М., Олійник А.Ю. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 304 с.

    15. Законодавство та практика засобів масової інформації. – К.: ЦВП, 1996.

    16. Законы и практика СМИ в  Европе, Америке и Австралии: Артикль  ХІХ. – М.: Права человека, 1996.

    17 Іванов В. Ф. Законодавство  і журналістика: становлення правової  бази в Україні і світовий  досвід. – К.: Школяр, 1997.

    18.Кузнецова  О. Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань України, регулювання моральних порушень. – Л.: Світ, 1998.

    19. Петрова Н., Ситцевой В. Правничі  засади діяльності журналістів  в Україні. – К.: IREX Про Медіа, 1999.

    20. Права людини: Міжнародні договори  України, декларації, документи.  – К.: Юрінформ, 1992.

    21.Правове  регулювання інформаційної діяльності  в Україні: Станом на 1 січня  2001 р. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

    22. Роль ЗМІ в процесах державотворення.  – К.: ЦВП, 1998.

    23.Соціокультурні  аспекти права на комунікацію.  – К.: ЦВП, 1997.

    24. Сучасна політична культура та  мас-медіа: Зб. наук. праць. – К.: Фундація "Суспільність", 1998.