Контрольная работа по "Інтелектуальна власність"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2015 в 21:16, контрольная работа

Описание работы

Інтелектуальна творча діяльність породжує об’єкти, які дістали назву нетрадиційних. До них відносять наукові відкриття, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин і породи тварин, комерційну таємницю. Їх не традиційність виявляється як у
специфіці предмету самого результату так і в неоднозначності визначення
виду правової охорони.

Содержание работы

Охорона прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності............................................................................................................3
2. Характеристика Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 № 3792- XII....................................................................................6
3. Передання прав на використання об'єктів права інтелектуально власності за ліцензійним договором.....................................................................................16
Список використаних джерел..............................................................................19

Файлы: 1 файл

КР Інтелектуальна власність.docx

— 51.91 Кб (Скачать файл)

Продаючи ліцензію переслідують мету отримати прибуток, не втрачаючи капіталу на виробництво та освоєння ринку. Продаж ліцензп - це шлях впровадження технологи на ринку без продажу товарної продукції. Доходами від продажу ліцензій юридичні або фізичні особи покривають свої витрати на наукові дослідження.

Придбання або продаж ліцензії є діловою угодою. Факт продажу або купівлі ліцензії юридичне оформляється ліцензійним договором, який відрізняється від інших договорів купівлі-продажу тим, що продається або купується нематеріальний об'єкт. Ліцензіат отримує право на вико­ристання об'єкта інтелектуальної власності лише на обумовленій ліцензійним договором території та на певний термін.

У залежності від обсягу прав, що передається, за діючим Цивільним кодексом України розрізняють: виключну, одиничну і невиключну ліцензії.

Виключна ліцензія видається тільки одній особі і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обумовлена цією ліцензією.

Одинична ліцензія також видається тільки одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у даній сфері.

Невикпючна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності і видачі ним іншим особам ліцензії на використання цього об'єкту у даній сфері.

За ліцензійним договором завжди передбачається виплата певної грошової винагороди ліцензіару. У більшості випадків продаж ліцензії здійснюється за розрахунковою договірною ціною з орієнтиром на ціни внутрішнього та зовнішнього ринків. Основними видами ліцензійних платежів є роялті, паушальний та комбінований платежі.

Роялті - вид платежів, який платить ліцензіат ліцензіару протягом усього терміну дії ліцензійного договору чи як відсоток від суми прибутку чи суми обороту від випуску продукції або диференційованої ставки з одиниці ліцензійної продукції.

Паушальний платіж - це виплата ліцензіарові визначеної зафіксованої в договорі суми ще до початку масового випуску ліцензійної продукції.

Комбіновані платежі - найбільш поширені та передбачають виплату ліцензіару ліцензіатом первинного сталого платежу до початку виробництва та збуту ліцензійної продукції з подальшою виплатою залишку розрахункової ціни ліцензії як роялті після того, як буде налагоджено виробництво ліцензійної продукції. Таким чином, ліцензіар має можливість отримувати відрахування від реального доходу ліцензіата протягом усього терміну дії ліцензійного договору.

Патентовласник може отримати додатковий прибуток від використання свого об'єкта інтелектуальної власності за рахунок платежів за договором франшизи (в Україні -це договір комерційної концесії). Правовласник (franchiser) дозволяє іншій особі (franchisee) використовувати права на промислові зразки, фірмові найменування, торговельні марки, технології, комерційну таємницю тощо.

Різниця договору франшизи від звичайного ліцензійного договору у тому, що права передаються на пільговій, привілейованій основі. Так, користувач отримує вже готову технологію під відомою торговельною маркою. Тому йому не потрібно відвойовувати місце на ринку, а його ри­зики зводяться до мінімуму. Договір франшизи повинен містити умову про те, що якість товарів та послуг franchisee буде не нижчої якості товарів і послуг franchiser, а останній буде здійснювати контроль за використанням цієї угоди.

Відносно новою формою комерціалізації прав на об'єкти інтелектуальної власності є лізинг. 'За договором лізингу передається різне технологічне обладнання, верстати, прилади тощо, які виконані на рівні винаходів і захищені патентами. Тобто разом з технологічним обладнанням і процесом передається право користуватися об'єктом інтелектуальної власності.

Вибір такої форми комерціалізації, як лізинг дозволяє починаючим підприємцям відкривати і розширяти свій бізнес навіть при досить обмеженому стартовому капіталі, оперативно використовуючи у виробництві сучасні досягнення науково-технічного прогресу.

 

 

 

Список використаних джерел

 

  1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. – Кн. 4: Право інтелектуальної власності.
  2. Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.93 № 3792- XII.
  3. Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93 № 3687-XII.
  4. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15.12.93 № 3688-ХІІ.
  5. Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” від 21.04.93 № 3116-ХІІ.
  6. Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.93 № 3689-XII.
  7. Антонов В.М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право (2-е вид., стереотип.). – К.: КНТ, 2006. – 520 с.
  8. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 431 с.
  9. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2001.
  10. Бутнік-Сіверський О.Б. Економіка інтелектуальної власності: Конспект лекцій. – К.: ЗАТ „ІІВП”, 2003. – 296 с.
  11. Крайнєв П.П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю: (Монографія). – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 448 с.
  12. Жаворонкова Г.В. Інформаційне підприємництво: інновації, консалтинг, маркетинг. – К.: НАУ, 2003. – 366 с.
  13. Управление интеллектуальным капиталом: Учеб. пособие / Л.И. Лукичева. – Москва: Омега-Л, 2007. – 552 с.

 

 

 

 

 


Информация о работе Контрольная работа по "Інтелектуальна власність"