Формування особистості молодшого школяра в однодітних сім'ях

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Сентября 2011 в 15:39, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні особливостей формування особистості молодшого школяра у сучасних однодітних сім’ях.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми формування особистості молодшого школяра в сім’ї.
2.Обгрунтувати сутність, зміст, поняття «однодітна сім’я» та психолого-педагогічні взаємовідносини з дітьми в однодітних сім’ях.
3.Розкрити специфічні форми, методи та засоби формування особистості молодшого школяра в однодітних сім’ях.
4.Виокремити ціннісні орієнтації щодо формування особистості молодшого школяра в сучасній однодітній сім’ї.

Файлы: 1 файл

Копия Дипломна.doc

— 494.50 Кб (Скачать файл)

Вступ

    Актуальність  дослідження пояснюється визначенням родинного виховання, як одного із пріоритетних напрямків реформування освіти, декларованого Державною національною програмою Освіта  (Україна ХХІ століття). Саме в сім’ї закладаються основи формування особистості, вона є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства [18, с.123-128]. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На це вказує ст. 59 Закону України «Про освіту». В статті йдеться про те, що батьки і особи, які їх заміняють, зобов’язані постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу.

    Сім’я завжди є моделлю конкретного  історичного періоду розвитку суспільства, відображає його економічні, моральні й духовні суперечності. Тому сучасні  економічні перетворення, демографічні проблеми, криза в політиці, культурі – все це відбивається на життєдіяльності сучасної сімї, при цьому поглиблюється її дезорганізація.

    Сім’я виступає домінуючим інститутом у формуванні особистості дитини. Причому тільки та сім’я має позитивний вплив, яка  допомагає дитині відчувати себе рівноправним членом сімейного колективу, де її люблять; вона має у сім’ї права і обов’язки; до її потреб ставляться з розумінням. Саме в такиїх сімях діти найбільше цінують поради і допомогу батьків, наслідують їх особистий приклад. У нормальній сімейній обстановці дитина виростає доброзичливою, гуманною, спокійною, здатною до співчуття, оптимістичною, добрим товаришем, з почуттям гумору, має тверді етичні правила.

    У суспільстві зростає соціальна  цінність сім`ї у вихованні та розвитку особистості дитини. Для більшості людей сім`я сьогодні являє собою необхідний життєвий осередок, який захищає індивіда від деструктивного сьогодення та продовжує виконувати соціальні функції. Така суперечливість породжує проблеми в сімейному вихованні. Однодітна сім`я займає особливе становище у цьому контексті, оскільки її функціональні параметри суттєво змінені.

    Стан  дослідження проблеми  Грунтовну основу окресленої проблеми становить педагогічна спадщина: Ш. Амонашвіллі, А. Макаренка, В.Сухомлинського, К.Ушинського.

    Заглиблювались  у історико-педагогічні дослідження  такі науковці як Н.Калиниченко Д.Федоренко, В.Федяєва.

    Увагу психолого-педагогічних взаємин, а  також проблемам та шляхам їх вирішення  в однодітних сім’ях приділяли Т.Алєксєєнко, Ю.Ашурко, Т.Кравченко, М.Міщенко, А.Ноур, В.Постовий, Л.Федорович, та інші.

    Формування  особистості молодшого школяра  в однодітних сім’ях – процес складний , відповідальний і довготривалий. Цим  питанням займалися такі дослідники як О.Докукіна, В.Каюков, Т.Ткаченко та інші.

    Слід  виокремити тих науковців , які займалися  проблемами формування особистості  на онові ціннісних орієнтацій, а  саме М.Боришевський, І.Вікторенко, К.Журба,  Н.Кононенко, В.Огороднійчук, В.Скутіна.

       Таким чином, однодітна сім`я у сучасній українській державі – явище закономірне і цілком реальне. Так само реально орієнтованими мають стати педагогічні технології, спрямовані на однодітну сім`ю та поліпшення її виховного потенціалу.

    Отже, актуальність окресленої проблеми у  педагогічній науці дійсно існує  і потребує вирішення. Саме тому нами  була визначена тема наукового дослідження «Формування особистості молодшого школяра в однодітних сім’ях».

    Мета  дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні особливостей формування особистості молодшого школяра у сучасних однодітних сім’ях.

    Завдання  дослідження:

  1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми формування особистості молодшого школяра в сім’ї.
  2. Обгрунтувати сутність, зміст, поняття «однодітна сім’я» та психолого-педагогічні взаємовідносини з дітьми в однодітних сім’ях.
  3. Розкрити специфічні форми, методи та засоби формування особистості молодшого школяра в однодітних сім’ях.
  4. Виокремити ціннісні орієнтації щодо формування особистості молодшого школяра в сучасній однодітній сім’ї.

    Об’єкт  дослідження – формування особистості молодшого школяра в однодітних сім’ях.

    Предмет дослідження – особливості формування особистості молодшого школяра у однодітних сім’ях.

    Для розв’язання завдань та досягнення мети використовуються такі методи дослідження:

  • теоретичні методи – вивчення та аналіз психологічної, педагогічної, методичної літератури та узагальнення одержаної інформації з метою дослідження сутності, змісту поняття «однодітна сім’я»;
  • емпіричні методи такі як педагогічне спостереження, бесіда з метою виявлення відмінностей у формуванні особистості в однодітних сім’ях;

    Теоретичне  значення дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності поняття «однодітна сім’я» та аналізі взаємин з дітьми в однодітній сім’ї.

    Практичне значення дослідження полягає в узагальненні рекомендацій  щодо виокремлення формування особистості молодшого школяра в однодітних сім’ях, а також виокремлення ціннісних орієнтацій, які впливають на формування особистості молодшого школяра. Зміст і результати наукового дослідження можуть бути використані для розробки методичних рекомендацій щодо самостійної творчої діяльності в системі післядипломної освіти і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

    Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. 
 
 
 
 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Теоретичні аспекти  формування особистості  молодшого школяра  в однодітних сім’ях

1.1. Формування особистості молодшого школяра в сім’ї  як психолого-педагогічна проблема

      Людина  народжується як індивід, як суб'єкт  суспільства, з притаманними їй природніми задатками, формується як особистість  у системі суспільних відносин завдяки  цілеспрямованому вихованню.

      В українському тлумачному словнику поняття «формування» означає надавати чому-небудь певної форми. Термін «особистість» - це конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки [14, с.861].

      А. Кузмінський подає своє трактування  терміну «формування», як складного  процесу становлення людини як особистості, який відбувається в результаті розвитку і виховання; цілеспрямований процес соціалізації особистості, який характеризується завершеністю, проте завершеність цього процесу можна говорити лише умовно [42, с.247].

      За  В. Омеляненком особистість —  людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально неповторного [55, с.17].

      Формування  особистості за дослідженням Г. Щербан.—  становлення людини як соціальної істоти внаслідок впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку [84, с.14].

      В. Ягупов подає своє поняття формування особистості — процес соціального розвитку людини, становлення її як суб’єкта діяльності, члена суспільства, громадянина [85, с.341].

      Формування  особистості – це, як правило, початковий етап становлення особистісних властивостей людини. Особистісний ріст обумовлений безліччю зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішнього відносяться: приналежність індивідуума до визначеної культури, соціально-економічному класу й унікального для кожного сімейному середовищу. З іншого боку, внутрішні детермінанти включають генетичні, біологічні і фізичні фактори.

       Серед різних соціальних факторів, що впливають  на становлення особистості, одним  з найважливіших є сім'я . Традиційно сім'я - головний інститут виховання. Те, що людина здобуває в сім'ї і, він зберігає протягом всього наступного життя. Важливість сім'ї обумовлена тим, що в ній людина перебуває протягом значної частини свого життя. У родині заставляються основи особистості [27, с.57-58].

       У процесі близьких відносин з матір'ю, батьком, дідусями, бабусями й іншими родичами в дитини з перших днів життя починає формуватися структура  особистості.

       У родині формується особистість не тільки дитини, але і його батьків. Виховання  дітей збагачує особистість дорослої людини, підсилює його соціальний досвід. Найчастіше це відбувається в батьків несвідомо, але останнім часом стали зустрічатися молоді батьки, що свідомо виховують також і себе. На жаль, ця позиція батьків не стала популярної, незважаючи на те, що вона заслуговує найпильнішої уваги [9, с.68-73].

       У житті кожної людини батьки грають більшу й відповідальну роль. Вони дають дитині нові зразки поводження, з їхньою допомогою він пізнає навколишній світ, їм він наслідує у всіх своїх діях. Ця тенденція усе більше підсилюється завдяки позитивним емоційним зв'язкам дитини з батьками і його прагненні бути схожим на матір і батька. Коли батьки усвідомлюють цю закономірність і розуміють, що від них багато в чому залежить формування особистості дитини, то вони поводяться так, що всі їхні вчинки й дії в цілому сприяють формуванню в дитини тих якостей і такого розуміння людських цінностей, які вони хочуть йому передати. Такий процес виховання можна вважати цілком свідомим, тому що постійний контроль над своїм поводженням, за відношенням до інших людей, увага до організації сімейного життя дозволяє виховувати дитини у найбільш сприятливих умовах, що сприяють їх всебічному й гармонічному розвитку [80, с.25-26].

       Важливу роль у формуванні особистості молодшого  школяра відіграють батьківські установки (див. додаток А).

       Сім'я впливає на особистість не тільки у зв'язку з вихованням дітей. Більшу роль грають у родині взаємини між представниками різних поколінь, а також у межах того самого покоління (чоловіками, братами, сестрами, дідусями, бабусями). Родина як мала соціальна група впливає на своїх членів. Одночасно кожний з них своїми особистими якостями, своїм поводженням впливає на життя родини. Окремі члени цієї малої групи можуть сприяти формуванню духовних цінностей її членів, впливати на мету й життєві установки всієї родини [69, с.29].

       Сім'я  має свою структуру з певну  соціальними ролями її членів: чоловіка й дружини, батька й матері, сина й дочки, дідусі й бабусі. На основі цих ролей складаються міжособистісні відносини в родині. Ступінь участі дитини в житті родини може бути найрізноманітнішої, і залежно від цього родина може робити на дитину більший або менший вплив.

       Сім'я відіграє колосальну роль у житті й діяльності суспільства. Функції сім'ї можна розглядати як з позиції реалізації цілей суспільства, так і з позиції виконання своїх обов'язків стосовно суспільства. Сім'я як мікроструктура задовольняє важливі соціальні потреби й виконує важливі соціальні функції [86, с.31-36].

       Ролі  батьків всеосяжні й багатогранні. Батьки відповідають за вибір дитиною життєвої позиції. Народження дитини й необхідність забезпечення йому умов для розвитку спричиняють певну реорганізацію домашнього життя. Але крім турботи про дітей, роль батьків поширюються й на формування особистості дитини, миру його думок, почуттів, прагнень, на виховання його власного "Я".

       Гармонічний розвиток особистості дитини зв'язано  не тільки із присутністю й активною діяльністю в родині кожного з  батьків, але й погодженістю їхніх  виховних дій.

       Розбіжності у виховних методах і міжособистісних відносинах батьків не дають дитині зрозуміти й осмислити, що добре, а що - погано. Крім того, коли згода між батьками порушується, коли найближчій дитині люди (особи), що є його опорою, перебувають у сварці, так до того ж він чує, що це відбувається із причин, що стосується його, то він не може почувати себе впевнено й у безпеці. А звідси й дитяча тривога, страхи й навіть невротичні симптоми. Для дитини дуже важливі взаємини між членами родини. І особливо важливо для нього розуміти, як дорослі ставляться до нього.

Информация о работе Формування особистості молодшого школяра в однодітних сім'ях