Значення податку на прибуток підприємств для формування державного бюджету

Дослідження основ прибуткового оподаткування підприємств потребу визначення поняття доход підприємства. З позицій оподаткування слід розрізняти валовий і чистий доход підприємства. Валовий доход відображає новостворену вартість і включає заробітну плату і чистий доход. Він визначається як різниця між виручкою від реалізації й матеріальними та прирівняними до них затратами. Визначення чистого доходу складніше, бо визначається як рівнем матеріальних і прирівняних до них затрат, так співвідношенням двох складових валового доходу. На рівні підприємств чистий доход має форму прибутку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

 АНАЛІЗ ТА ПРОБЛЕМИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА.

2.1 Аналіз структури  та динаміки податку на прибуток  у дохідній частині зведеного  бюджету

У 2010 році до державного бюджету надійшло 166,9 млрд. грн. податкових надходжень, що на 18,0 млрд. грн., або на 12,1 %, більше відповідного показника минулого року.

Фактичні податкові надходження склали 87,5 % річного плану, що на 2,8 в. п. менше рівня виконання плану за аналогічний період 2009 року. Причому річний план не було виконано за більшістю податкових статей.

До державного бюджету надійшло 40,0 млрд. грн. податку на прибуток підприємств, що на 7,4 млрд. грн., або на 22,7 %, більше відповідного показника попереднього року. Це становить 99,8 % річного плану надходжень за цим податком (за 2009 рік надійшло 77,7 % планових надходжень).

Щомісячна динаміка надходжень податку на прибуток підприємств у цілому повторює тенденції попередніх років.

Зростання надходжень податку на прибуток підприємств відбулося насамперед за рахунок збільшення на 9,6 млрд. грн. відрахувань податку приватним сектором економіки. Крім того, зріс обсяг сплаченого податку підприємствами державної форми власності (на 0,8 млрд. грн. порівняно з попереднім роком). Характерно, що половину всіх податкових зобов'язань зі сплати податку державний сектор виконав у І кварталі 2010 року.[8].

Водночас майже на дві третини скоротились обсяги податку, сплаченого фінансовим сектором, - з 3,0 млрд. грн. до 1,1 млрд. грн. Причому ситуації зі скороченням сплати податку банками та страховими компаніями не змінила зміна порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування такими платниками у другій половині року, передбачена Законом України від 20 травня 2010 року № 2275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Цим Законом було встановлено обмеження щодо віднесення збитків, що утворились на 1 січня 2010 року, до валових витрат у розмірі 20 %, тимчасом як до цього дозволялося відносити такі збитки у повному обсязі. Проте на динаміку надходжень податку, сплаченого фінансовим сектором у ІІ півріччі 2010 року, прийнята норма суттєво не вплинула.[8].

В   узагальненому   вигляді   ці   тенденції   представлені   на діаграмі:

 

2.2. Проблеми функціонування  податку на прибуток підприємства

     Реформування податкової системи проводитиметься у тісному зв'язку із змінами у видатковій частині бюджету, що забезпечить відповідність рівня фінансування суспільних благ вимогам соціальної держави.Зменшення ставок оподаткування (зокрема податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість) одночасн  з розширенням бази оподаткування  сприятиме зниженню податкового тиску на економіку та акумуляції фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави [9].

     Результативність податкової реформи залежатиме не тільки від  змін у самій податковій системі, а й від безпосереднього зв'язку між обсягом сплачених податків  та  обсягом і якістю суспільних благ, отриманих платниками.

     Пріоритетними завданнями податкової політики на середньострокову перспективу, які сприятимуть економічному зростанню та забезпечуватимуть виконання зобов'язань держави перед населенням, є:

     забезпечення подальшого поступового зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, що розпочнеться у 2007 році;

     подальше зниження  податкового навантаження (зокрема зменшення ставок податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість) та розширення бази оподаткування (у тому числі запровадження податку на нерухомість для фізичних осіб з 2009 року);

     запровадження  єдиної системи збирання та  обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

     реформування  системи податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять до місцевих бюджетів;

     забезпечення  поступового зростання частки  власних доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету;

     зменшення  відрахувань частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції (частки,  паї) господарських товариств, які є у державній власності і спрямування таких коштів на інвестиції у модернізацію виробництва;

     створення  рівних, прозорих умов оподаткування з метою забезпечення однакових умов конкуренції для суб'єктів господарювання;

     продовження  практики впорядкування ефективно існуючих податкових пільг та відмова від надання нових економічно не обґгрунтованих преференцій;

     підвищення  рівня платіжної дисципліни платників податків та істотне зменшення обсягу податкового боргу, сум переплати, неузгоджених податкових зобов'язань;

     посилення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, підтримка ставок ввізного мита на рівні, що відповідає вимогам СОТ та одночасно створює умови для  розвитку  вітчизняного виробництва;

     удосконалення спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва;

     спрощення  ліцензування, дозвільної системи та сертифікації продукції  з метою зняття зайвих перешкод для діяльності суб'єктів господарювання;

     поступове зменшення частки спеціального фонду у складі Державного бюджету України.

     Податки і  збори  (обов'язкові  платежі),  зокрема податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, удосконалюватимуться у частині спрощення процедури адміністрування, приведення у відповідність із стандартами ЄС.

     Також передбачається  запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2

 

Податкова система, як було показано вище, в загальному вигляді характеризується наявністю сукупності елементів (структури), зв’язків між ними та цілісною спрямованістю на досягнення зазначеної мети. Це стосується, в першу чергу, співвідношення між окремими податками, завдяки якому наповнюється бюджет, та зміни їх впливу між собою на стан економіки в цілому. Саме тому застосовування аналізу системи оподаткування через її структуру дозволяє глибше зрозуміти сутність системи, її структуру, організацію, завдання, закономірності розвитку, оптимальні шляхи та методи управління.[10].

Серед податків, які справляються сьогодні відповідно до законів України з оподаткування, за сумою надходжень до бюджету друге місце посідає податок на прибуток (дохід) підприємстві. Але, відіграючи таку важливу роль в формуванні доходів бюджету, податок на прибуток підприємств одночасно спричиняє пагубний вплив на виробництво. положення навряд чи дозволяють податку на прибуток нести функцію оптимального механізму перерахування частини доходів бізнесу державі, не завдаючи при цьому непоправної втрати бізнесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

 ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ НАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

Удосконалення системи оподаткування в Україні повинно здійснюватися у двох напрямках. По-перше, шляхом створення стимулюючої моделі оподаткування підприємницьких структур. По-друге, через посилення соціального спрямування системи оподаткування у цілому.[3].

Реальні кроки назустріч підприємництву повинні бути зроблені насамперед за рахунок удосконалення оподаткування прибутку підприємств.

Щодо цього слід створити сприятливі умови для само фінансування інвестицій, найважливішими з яких є:

• право вибору методу амортизації,
• можливість прискореної амортизації,
• збільшення норм амортизаційних відрахувань (наприклад, у Німеччині вони у середньому вдвічі більші, ніж в Україні),
• спрощення порядку нарахування амортизаційних відрахувань (йдеться про надання дозволу підприємницьким структурам нараховувати амортизацію з початку податкових періодів).

Варто надати право підприємствам зараховувати поточні збитки до минулих звітних періодів з виплатою раніше сплаченого податку на прибуток підприємств.[8]

Слід збільшити податковий період із кварталу до одного року з тим, щоб надати можливість суб’єктам підприємництва більше уваги приділяти питанням господарської діяльності, а не щоквартальним перерахункам та, як наслідок, оформленню чисельних фінансових документів.

Необхідно розвинути та застосувати такі пропозиції:

вивільнити від оподаткування ту частину прибутку, яка інвестується у виробництво, а також прибутку від приросту обсягів експортної продукції,

визначити напрями розвитку системи оподаткування – пряме чи непряме оподаткування повинно бути розвинуто, визначити переваги та недоліки прямого та непрямого оподаткування.

Одною із актуальних проблем є необхідність цілісної податкової системи і законодавства, яке її регулює. Нормативні акти, які визначають податкові надходження часто протирічать один одному. Складається враження, що про цілісність податкової системи в Україні не може бути мови, не кажучи вже про яку-небудь прив’язку до механізму кредитування і бюджетного регулювання. Вдосконалення податкової системи обмежується зміною лише окремих її елементів (розмір ставок, строки, пільг, об’єктів оподаткування, посилення чи заміна одних видів на інші). Якщо і змінюються якісь принципові моменти, то дуже рідко.

Останнім часом в періодичних виданнях все частіше обговорюється проблема податкового кодексу. Дуже часто з ним пов’язують великі надії на поліпшення податкового законодавства. Але на даний момент тяжко кодифікувати податкові нормативні акти, так як іде тільки процес становлення податкової системи. Швидкі зміни господарської ситуації, пробіли в податковому законодавстві, відсутність готових схем та досвіду не дозволяє досягти стійкої системи оподаткування.[2].

Основним напрямом при розробці податкового кодексу повинна бути не більш жорстока відповідальність і тотальна перевірка, а шлях спрощення податкового законодавства, загальнодоступності і зрозумілості норм, що використовуються. Податковий кодекс принципово повинен відповісти на три питання:

• кого виділити як платника податку (юридичні та фізичні, змішані),
• що виділити як податкові основи (об’єкт, показники виробництво і власності ),
• яка величина і механізм стягнення базового показника (ставки, пільги, строки і бюджети надходжень) [2].
• Слід зазначити, що основною метою реформування системи оподаткування є сприяння стабілізації матеріального виробництва, підвищення його ефективності, на цій основі задоволення державних та соціальних потреб. Система оподаткування повинна забезпечити оптимізацію структури розподілу і перерозподілу національного доходу. Реформуванню підлягають правові норми, що визначають форми, механізм регулювання, встановлення величини та порядку справляння податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету , внесків до державних цільових фондів, необхідних державі для виконання їх функцій.
• Характерною особливістю діючої податкової системи сьогодні є її недосконалість, а саме: неузгодженість та суперечливість окремих податкових законів, нестабільність законодавства, надмірне податкове навантаження на платників, безсистемне й невиправдане надання пільг, перекручування економічної сутності окремих податків та непристосованість її до переходу від адміністративної-командних методів управління господарством до господарювання в умовах демократичної правової системи України шляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону Податкового кодексу України.
• Зазначений законопроект є першим кроком на шляху створення досконалої системи оподаткування з високим рівнем збирання податків і має на меті регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів. Визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства.
• Положення проекту Податкового кодексу України спрямовані на необхідність:
• - створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечувала чітке визначення порядку стягнення податків, його простоту;
• - забезпечення чіткого визначення об'єктів оподаткування з метою запобігання випадкам подвійного оподаткування;
• - забезпечення справедливого підходу при оподаткуванні всіх категорій платників податків;
• - упорядкування механізму стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та їх несвоєчасну сплату;
• - стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення суспільства;
• - стимулювання малого підприємництва;
• - дотримання міжнародних угод з питань оподаткування;
• - реальне забезпечення прав платників податків;
• - створення дієвого механізму контролю.
• Реформування податкової системи є найбільш важливою проблемою на етапі формування ринкового середовища і створення сприятливих умов для зниження податкового навантаження. Однак, зниження податкового навантаження слід провести поступово з метою стабільного виконання доходів бюджету.