Податкова застава як спосіб забезпечення виконання податкового обов’язку

     Аналіз  правового регулювання податкової застави як тимчасового заходу податково-правового  примусу вимагає детального розгляду підстав її зупинення, перелік яких закріплено в п. 8.7. ст. 8 Закону України  “Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Підстави зупинення податкової застави є неоднорідними, а тому нам вбачається можливим об’єднати їх за наступними критеріями:

     1. У разі виконання платником  податків обов’язків, попереднє  невиконання яких спричинило виникнення права податкової застави, активи платника податків звільняються з-під податкової застави з дня: 

     а) отримання податковим органом копії  платіжного документа, завіреного обслуговуючим  банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов’язання;

     б) отримання контролюючим органом  податкової декларації  (за умови  сплати суми податкового зобов’язання, самостійно визначеного платником  податків у податковій декларації), якщо право податкової застави виникло у зв’язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації;

     2. У разі наявності передбаченої  законом неможливості погашення  податкового боргу активи платника  податків звільняються з-під податкової  застави з дня:

     а) визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття особи з реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності чи у зв’язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом;

     б) отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи – платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб;

     в) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу;

     г) отримання платником податків рішення  відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування  суми податкового зобов’язання або  його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;

     3. У разі застосування так званої  “забезпечувальної трансмісії”,  коли підставою зупинення податкової  застави виступає застосування  інших способів забезпечення  виконання податкового обов’язку, активи платника податків звільняються з-під податкової застави з дня: 

     а) отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового  боргу платника податків або інших  видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством;

     б) прийняття рішення про адміністративний арешт активів платника податків – на строк дії такого арешту;

     4. У разі наявності податкового  боргу активи платника податків  звільняються з-під податкової  застави з дня:

     а) прийняття податковим органом рішення  про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов’язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу у разі коли умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави;

     б) прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.

     Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є документи, передбачені Переліком документів, які є підставою для звільнення активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого чи нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада  2001 р. № 1608 [144].