Основные аспекты реформирования системы налогообложения

     Забезпечення  прозорості, відкритості в цьому  питанні є свідченням реальних прагнень уряду нашої країни здійснити кардинальні зміни в покращенні адміністрування цього податку. Перший крок, який було зроблено урядом, – це скасування вексельної форми розрахунків при імпорті товарів.

     Таким чином, гостро стоїть проблема вдосконалення  податку на прибуток підприємств, тобто визначення того оптимального рівня оподаткування, який відповідав би соціально-економічним інтересам держави й був би прийнятним для податкоплатників.

     У сучасних економічних умовах становлення  та розвитку ринкових відносин в Україні  важливе місце належить державному регулюванню фінансово-господарської діяльності підприємств. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інноваційної діяльності підприємства є податок на прибуток підприємств.

     У 2009 році надходження податкових платежів, що контролюються Державною податковою адміністрацією (ДПАУ), знизилися на 6% у порівнянні з 2008 роком і склали 171,811 млрд. гривень.

     Одним із резервів збільшення надходжень податку на прибуток є залучення платників до сплати податку шляхом зменшення кількості збиткових підприємств та сум збитків.

     Через падіння обсягів виробництва  і зростання енерговитрат у 2009 році об'єктивно зменшилися доходи підприємств  і громадян. Кількість збиткових компаній подвоїлася. Позички підприємствам від банків у реальному обчисленні скоротилася на 14,3%. Прямі надходження до бюджету зменшилися приблизно на 50 мільярдів гривень, або на 20%. Це позначилося на  
2,5-кратному падінні державних інвестицій. Уряд не мав таких резервів, як сусіди України на Сході і Заході.

     Саме  покращення сучасного стану податку  на прибуток підприємства знаходиться  серед найважливіших соціально-економічних проблем, від швидкого вирішення яких великою мірою залежить подальший розвиток бізнесу в Україні.

     До  основних негативних явищ можна віднести і те, що законодавство з податку на прибуток підприємств нестабільне, часто змінюється. На цей податок встановлена пропорційна ставка, однакова для підприємств, не залежно від виду їхньої діяльності (цілком зрозуміло, що отримати прибуток в ігровому бізнесі або в посередницькій діяльності можна при мінімальних витратах і при менших зусиллях при цьому). У більшості випадків цей податок виконує, головним чином, фіскальну функцію. Стимулювальна функція виконується через надання пільг, яких досить багато і які недостатньо обґрунтовані. Відсутній пріоритет при наданні пільг або взагалі зменшення податкового тягаря для підприємств виробничої сфери. Невизначеність у більшості випадків із приводу віднесення витрат на окремі статті та на прибуток призводить до того, що за рахунок збільшення витрат (наприклад по заробітній платі) є можливість підприємству зменшити базу оподаткування, а відповідно, і суми податку на прибуток. Практично відсутня можливість застосування прискореної амортизації. У податковому обліку існує непорозуміння при визначенні валового доходу та валових витрат у зв’язку з настанням першої з подій: або оплати, яка надійшла на розрахунковий рахунок платника, або відвантаження готової продукції. Це зумовлює ухилення від сплати податку на прибуток підприємств.

     Цілісність  податкової системи України порушує  і спрощена система оподаткування. Головною проблемою цієї системи є те, що вона не ув’язана із чинними законами у сфері оподаткування. Зокрема, єдиний податок відсутній у переліку загальнодержавних податків і зборів, наведеному в Законі України від 18 лютого 1997 р. "Про систему оподаткування". Така ситуація зумовлює протиріччя в застосуванні до єдиного податку загальних принципів податкового адміністрування, передбачених Законом України від 21 грудня 2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» й іншими фінансовими законами.

     Гострою сьогодні залишається проблема повноти  та своєчасності проведення розрахунків  із бюджетом.

     В 2009 році до загального фонду державного бюджету мобілізовано 172 206,5 млн грн (з урахуванням відшкодування ПДВ), що становить лише 93,3% від встановленого Законом річного завдання., недоотримано 12 421,7 млн грн. У порівнянні з 2008 роком доходи загального фонду державного бюджету зменшилися на 13 646,5 млн грн або на 7,3 %.

     Також повідомляється, що заплановані показники до загального фонду істотно не виконані за основними бюджетоформуючими податками, зокрема:

     - податком на додану вартість  із ввезених на територію України  товарів на 15,7%. Недоотримано 12791,8 млн  грн;

     - податком на прибуток підприємств на 23,4%. Недоотримано 9274,8 млн грн;

     - податком на додану вартість  з вироблених в Україні товарів  (робіт, послуг) на 7,4%. Недоотримано 3688,8 млн грн.

     Невиконано також планові завдання бюджетного відшкодування податку на додану вартість - на 1981,2 млн. грн. (на 5,4%), відшкодовано коштами менший обсяг, визначений у Законі.

     З місцевих бюджетів вилучено до державного бюджету (офіційні трансферти) 7584,0 млн. грн, що становить 86,8% від встановленого  Законом річного завдання.

     Фактичний недобір доходів загального фонду державного бюджету становить не 12,4 млрд грн, а 28,1 млрд грн. Для поліпшення показників доходної частини бюджету урядом зараховано до складу доходів залучені зовнішні ресурси МВФ у вигляді конвертованих СПЗ в сумі 15,7 млрд. грн. Без цього фактора реальне виконання плану становить лише 84,8%.

     Крім  того, дефіцит загального фонду державного бюджету в сумі 16,1 млрд грн, реальний розрив між отриманими в 2009 році доходами з економіки та профінансованими по загальному фонду витратами становить  31,8 млрд грн.

     Однією  з найбільших вад української  податкової системи є чинна система  податкових пільг, яка, по-перше, зумовлює нерівномірний розподіл податкового  тягаря, і отже, несправедливий характер оподаткування, по-друге, обмежує можливості зниження податкових ставок для всіх суб’єктів господарювання. Пільги, на нашу думку, потрібно надавати лише тим підприємствам, які постійно спрямовують фінансові ресурси на реконструкцію й оновлення технологічного процесу виробництва, проведення науково-дослідних робіт, природоохоронну діяльність, утримування об’єктів соціально-культурного призначення.

     До  вад чинної податкової системи треба  віднести також нерівномірність  і несправедливість розподілу податкового  навантаження на різних платників податків. Невирішеною залишається проблема зниження податкового навантаження, яке передбачає зменшення не лише ставок податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб, але й скорочення нарахувань до фонду оплати праці, удосконалення адміністрування непрямих податків, зниження податку на додану вартість.  

     Висновки

     Виконаний огляд й аналіз сучасної податкової системи дозволяє окреслити такі шляхи й конкретні заходи щодо її реформування:

     - вирішити питання реформування податкового законодавства можна шляхом прийняття Податкового кодексу України. Чинні закони про оподаткування приймаються впродовж останніх п’ятнадцять років за різними принципами, й Україна досі не має єдиного Податкового кодексу. 29 листопада 2001 року проект Податкового кодексу України був затверджений у другому читанні, але він і досі не прийнятий Верховною Радою України. Цей проект покликаний забезпечити всебічне регулювання податкових відносин, визначити принципи системи оподаткування, встановити перелік податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, методи нарахування податків, встановити ставки оподаткування, інструменти роботи податкової служби, а також процедури та умови фінансових санкцій щодо платників податків, які порушують податкове законодавство.

     Комплексне й швидке врегулювання всіх існуючих проблем в оподаткуванні можливе лише в разі прийняття відповідного цілісного законодавчого акта або Податкового кодексу України;

     - розглянувши недоліки у функціонуванні податку на прибуток підприємств, ми пропонуємо такі напрями реформування щодо податку: усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визначення й оцінки доходів та витрат із метою створення умов для складення декларації про прибуток за даними бухгалтерського обліку; поширення дії загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб’єктів господарювання; реформування системи оподаткування прибутку підприємств фінансового сектора економіки; забезпечення стимулювальної ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом застосування принципу "прискореної амортизації" до пріоритетних інноваційних технологій;

     - зменшення податкового навантаження шляхом зниження ставки податку на прибуток підприємств. Хоча ставка оподаткування була знижена до 25 %, у деяких країнах колишнього соціалістичного простору ця ставка ще нижча: у Росії та Сербії – 14 %, Латвії – 15 %, Грузії – 20 %. Доцільно було б спробувати зрівняти ставку податку на прибуток підприємств зі ставкою податку з доходів фізичних осіб. На думку деяких експертів, це зменшить стимул для мінімізації та ухилення від сплати податків, стимулюватиме розвиток підприємства, спростить систему оподаткування. Зниження податкового навантаження на національну економіку сприятиме прискоренню кумулятивного зростання ВВП уже починаючи з 2009 р. Під впливом перелічених заходів позитивного стимулювання прогнозований на наступні роки середньорічний приріст реального ВВП на рівні 5-6 %, може відбутися починаючи з 2009 року;

     - нагальною потребою сьогодення є прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування", у якому доцільно зберегти існуючий підхід до оподаткування малого бізнесу. У згаданому законі слід деталізувати перелік видів суб’єктів малого підприємництва за рахунок законодавчого визначення категорії "мікропідприємство". При цьому потрібно враховувати, що фактично критерії мікропідприємства наведені в Указі Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", але вони потребують корегування. Також у законі необхідно передбачити не лише процедуру переходу від спрощеної системи оподаткування до загальної і навпаки, а також відповідальність за порушення в зазначеній сфері.

     Таким чином, побудова сучасної податкової системи України повинна визначатися науково обгрунтованими принципами оподаткування, спрямованими на те, щоб за допомогою податків забезпечувалась мобілізація певної частини ВВП до державного бюджету з метою фінансування державних витрат і здійснювалося регулювання доходів господарських суб’єктів та громадян.

     Реалізація  податкової реформи в нашій державі  повинна бути цілеспрямованою, системною, відкритою, виваженою, поступовою в  часі. Метою реформування є досягнення якісно нового стану податкової системи України, за якого будуть створені сприятливі умови ведення бізнесу, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку при одночасному динамічному збільшенні сукупних податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів.

     У завершення слід додати, що в підсумку, 2009 рік був не надто продуктивним у сфері реформування української податкової системи та покращення українського податкового середовища. Залишається сподіватись на суттєві зрушення в цьому напрямку наступного року.  
 
 
 
 
 

    Задача 1 (варіант 6)

    Фірма протягом податкового періоду одержала такі показники

 

     Для виготовлення вказаних товарів фірмою закуплено сировини і матеріалів на 100132 грн. ( в т.ч. ПДВ), які використані у виробничому процесі.

     На  підставі наведених даних необхідно  визначити:

     а) податкове зобов’язання;

     б) податковий кредит;

     в) суму податку на додану вартість, яка  підлягає сплаті в бюджет;

      г) скласти податкову декларацію на бланку встановленої форми.

    Рішення.

1. Знайдемо суму податкового зобов’язання.

    Товар А: 1610·46,18=74349,8 грн.

    Товар Б: 2930·55,55=162761,5 грн.

    Товар В: 1330·32,28=4293,4 грн.

    S под. зобов.=74349,8+162761,5+4293,4=280043,7 грн.

    ПДВ у под. зобов.= грн.

2. Знайдемо податковий кредит.

    Для виготовлення вказаних товарів фірмою закуплено сировини і матеріалів на 100132 грн. ( в т.ч. ПДВ), які використані у виробничому процесі.

    ПДВ за нал. кред.= грн.