Поняття й склад міжнародної торгівлі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Января 2011 в 15:20, реферат

Описание работы

Всесвітні організації, що діють у галузі економіки й валютно-

фінансових відносин, природно, попадають у сферу впливу ООН.

Діяльність самої ООН у цих областях обмежена. На практиці її цілком

заміняє ЮНКТАД. Але серед спеціалізованих організацій, що залежать від ООН,

дуже важливу роль грають органи, створені по Бреттон-Вудським угодам,

і ГАТТ, що заміняють спеціальні установи ООН. Дж. Кейнс, що заклав основу

регулювання сучасної макроекономіки, у тому числі й міжнародної

економіки, поставив у числі інших актуальний і донині питання про

ступеня державного втручання в економічний розвиток. Він став

одним з ідеологів й авторів статей угоди (уставу) Бреттон-Вудських

інститутів (МВФ і Всесвітнього банку), створених для міждержавного

регулювання й донині є ключовими міжнародними

економічними організаціями.

Содержание работы

Вступ


1.Міжнародний банк реконструкції й розвитку


1.1. Група Всесвітнього Банку


1.2. Діяльність Банку


Висновок


Вступ


2. Поняття й склад міжнародної торгівлі



2.1.Динаміка й обсяг міжнародної торгівлі


2.2.Товарна структура міжнародної торгівлі


2.3.Особливості й географічна структура сучасної міжнародної торгівлі


Висновок


Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

реферат по МЕВу.doc

— 163.00 Кб (Скачать файл)

     Товар  входить у міжнародний обмін  при перетинанні границі. Сума  експорту й імпорту утворить товарообіг, а різниця між експортом й імпортом являє собою торговельний баланс. Торговельний баланс може бути позитивним (активним) або негативним (дефіцитним, пасивним). Переміщення різних видів устаткування з однієї країни в іншу звичайно супроводжується такими послугами, як монтаж, експлуатація, ремонт, підготовка кадрів й ін., вартість яких входить у ціну товару.

     До  складу світового товарообігу  включаються всі товарні потоки, що звертаються між країнами, незалежно від того, продані вони  на ринковій або іншій умовах або залишаються у власності постачальника.

     1. Основу міжнародної торгівлі  становить традиційна комерційна  торгівля за наявні й у кредит. До комерційної торгівлі також  ставляться й всі види зустрічної  торгівлі: бартерний обмін, поставки на основі компенсаційних угод і т.п. В обох випадках товари передаються покупцеві іншої країни разом із правом власності. Комерційна торгівля припускає перехід права власності до покупця й одержання продавцем платежу за поставлений товар у грошовій, товарній або іншій формі.

     Традиційна  торгівля зіграла найважливішу  історичну роль у розвитку  інших форм МЭО, втягши в  міжнародний обмін спочатку грошові  відносини й послуги з обслуговування  купівлі-продажу товарів, а потім  капітал, технологію й ін. Питома вага комерційної торгівлі в товарообігу між країнами знижується. Сучасна торгівля обслуговує й інші форми міжнародних економічних відносин, якщо ці відносини пов'язані з перетинанням національних границь товарами в їхній натуральній формі.

     2. Крім комерційної торгівлі до складу міжнародного товарообігу входять поставки товарів на основі угод про спеціалізацію й кооперування виробництва, про організації спільного будівництва об'єктів, про спорудження промислових об'єктів з компенсаційними поставками, поставки по лізингу (довгостроковій оренді) і інших формах виробничого, науково-технічного й іншого співробітництва. У цьому випадку постачальник залишається власником товарів, поставлених в іншу країну.

     3. Особливе місце в міжнародній  торгівлі займають внутріфірмові поставки, які здійснюються в рамках підприємств тієї або інший ТНК по трансферним, тобто перекладних цінах, які можуть бути вище або нижче світових. Частка таких поставок у світовому товарообігу оцінюється в 40%. У складі міжнародної торгівлі враховуються й товари, поставлені безоплатно, наприклад як гуманітарна допомога.

     Таким  чином, обмін товарами між країнами  здійснюється на комерційній  і некомерційній основі. Комерційний  обмін може бути еквівалентним  і нееквівалентним. Обмін на основі закону вартості відповідно до інтернаціональних витрат виробництва варто вважати еквівалентним, хоча при цьому країни з низькою продуктивністю праці й відповідно з високими витратами виробництва більше віддають, чим одержують. Нееквівалентний обмін заснований на довільному призначенні завищених або занижених цін залежно від інтересів монополіста.

     Показником  вигідності й невигідності обміну  служить співвідношення експортних  й імпортних цін, що називається  "умовами торгівлі". Показник "умов  торгівлі" вище 1, розрахований по індексах експортних й імпортних цін, указує на сприятливе співвідношення цін для даної країни, нижче 1 - на несприятливе співвідношення цін. 

       Основні фактори розвитку міжнародної  торгівлі:

міжнародний поділ  праці, спеціалізація країн на виробництві й торгівлі певними товарами й послугами;

розвиток товарного  виробництва й ринкової економіки;

науково-технічна революція, що прискорила якісне перетворення всіх елементів продуктивних сил  і зрушення в географічній і товарній структурі світових потоків товарів і послуг. 
 
 

                  2.1.Динаміка й обсяг міжнародної торгівлі 

Обсяг міжнародної  торгівлі визначається в поточних і  постійних цінах. Поточні ціни показують  доходи від експорту й платежі  по імпорті товарів. Постійні ціни встановлюються у відношенні до якого-небудь року, узятому за базу, наприклад 1990=100. По цьому індексі розраховуються експорт й імпорт за попередні й наступні роки. Постійні ціни відбивають зміна фізичного обсягу товарообігу, показують які минулого б експортні доходи й платежі в 2000 р. при цінах 1990 р. Зіставлення показників по експорті й імпорту в поточних і постійних цінах відбиває рух світових цін.

     В  аналізі динаміки зовнішньоторговельних  доходів велике значення має  співвідношення експортних й імпортних або "умов торгівлі", які розраховуються по відношенню індексів експортних цін до індексів імпортних цін. Співвідношення експортних й імпортних цін може бути сприятливим для експортера (вище 1,0), якщо ріст цін на його експортну продукцію випереджає ріст цін на продукцію, що купує їм, на зовнішньому ринку.

     При  "умовах торгівлі" вище 1 експортер  одержує за те ж кількість  своєї продукції імпорту більше, ніж раніше. При несприятливому  співвідношенні цін експортер  одержує менше імпорту за колишню кількість своєї продукції й для підтримки своїх експортних доходів змушений збільшувати фізичний експорт. Наприклад, падіння цін на нафту змушує Росію нарощувати вивіз нафти для підтримки імпорту й валютних доходів на колишньому рівні.

     Міжнародна торгівля розвивається нерівномірно по періодах, товарам, залежить від співвідношення сил між країнами-конкурентами. Динаміка світового експорту відбиває зміна його обсягу, світових цін, товарної структури, конкурентні позиції країн-експортерів. Показники по експорті визначають розміри імпорту з метою одержання активного торговельного балансу або збалансування зовнішньої торгівлі.

     Розглянемо  розвиток міжнародної торгівлі  по періодах: I період - до 1974 р., II період - 70-і рр., III період -80-і рр., IV період - 90-і рр.

     I період (до 1974 р.). Міжнародна торгівля  розвивалася відносно рівномірно, зі зростаючими темпами, які  в середньорічному вирахуванні  склали в 1950-і рр.- 7%; в 1960-і  рр. - 8,4% у першій половині десятиліття  й 11,8% у другій половині. В 1950-1960-х рр. темпи росту торгівлі групи країн, що розвиваються, були нижче темпів росту зовнішньої торгівлі групи розвинених країн. Особливо високими темпами розвивалася зовнішня торгівля Японії, експорт якої за 1955-1971 р. збільшився за вартістю в поточних цінах в 10,3 рази, Німеччини - в 4,8 рази.

Таблиця 12.4. Масштаби міжнародної торгівлі в 1970 - 2000 р. (у  млрд. дол.)Країни 1970 р. 1980 р. 1990 р. 2000 р.

ЕКСПОРТ 313,7 1992,5 3435,0 6323,7

Розвинені 232,2 1251,5 2450,0 4219,6

США 43,2 220,8 394,0 754,6

ЄС-15 115,8 680,7 1358,0 2311,3

ФРН 34,2 192,2 399,6 642,3

Японія 19,3 129,8 286,0 427,8

Що розвиваються 56,0 558,6 790,0 2007,3

ОПЕК 18,0 306,7 180,0 -

НІС ЮВА 4,9 56,6 195,0 750,4

Члени СЭВ 31,0 156,5 195,0 -

СРСР/Росія 12,8 76,4 88,5 90,8

ІМПОРТ 331,7 2051,1 3503,0 6573,7

Розвинені 234,8 1406,6 2154,0 4422,9

США 40,0 257,0 513,5 1153,4

ЄС 124,1 765,9 1413,0 2367,9

ФРН 29,9 188,0 342,8 549

Японія 18,9 140,5 235,2 437,0

Що розвиваються 55,8 455,1 781,0 2020,1

ОПЕК 9,9 124,5 120,0 -

НІС ЮВА 7,4 68,3 205,0 896,6

Члени СЭВ 31,7 161,6 208,0 -

СРСР/Росія 11,7 68,5 94,8* 31,4*

Примітка. * Без  неорганізованої торгівлі. 
 

Таблиця 12.5. Середньорічні  зміни вартості експорту по регіонах в 1980-2000 р. (в %)Експорт 1981-1990 р. 1991-1995 р. 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р.

Мир 6,1 8,1 4,8 3,6 -2,2 3,1 8,2

Розвинені 7,6 6,3 2,5 2,2 0,6 1,5 6,4

 країни, Що Розвиваються, 3, 2 11, 0 12, 4 8, 2 -7, 5 8, 4 14,4

Африка -2,5 5,8 11,6 1,8 -13,5 6,2 21,4

Азія 11,2 15,0 10,4 11,9 -2,0 8,0 10,3

Латинська Америка 2,0 7,5 11,6 10,4 -4,0 5,6 15,0

Країни ЦВЕ 2,4 10,4 6,2 6,6 9,4 -4,5 -

Країни СНД 3,7 8,8 10,3 1,2 -13,3 -5,1 - 
 

II період (1970-і  рр.). З осені 1973 р. світові ціни  на нафту, а потім і на  інші види сировини різко пішли  нагору; другий різкий стрибок нафтових цін відбувся в 1979 р. Ці перегони цін називають "нафтовими шоками", які були спровоковані не стільки економічними, скільки політичними причинами. Через арабо-ізраїльський конфлікт арабські країни-експортери нафти скоротили поставки країнам, що підтримали Ізраїль. Речення нафти знизилося, виник дефіцит на світовому ринку нафти, світові ціни на нафту пішли різко нагору, захоплюючи за собою ціни й на інші види мінеральної й сільськогосподарської сировини.

     Здійнялися  ціни й на промислові товари через високу інфляцію в розвинених країнах, але в меншому ступені. Співвідношення експортних й імпортних цін зложилося на користь експортерів сировини. З 1970 по 1980 р. світові ціни на всі товари збільшилися в 3,7 разів, у тому числі на готові вироби - в 2,9 разів, машини й устаткування - в 2,4 рази. Ціни на всі види сировини збільшилися в 7 разів, на сільськогосподарську сировину - в 3,1 рази, на паливо - в 16,5 разів, на нафту - майже в 20 разів.

     У  результаті за 1970-і рр. світовий  експорт за вартістю в поточних цінах збільшився в 6,3 рази, а по фізичному обсязі всього в 1,6 разів; світовий імпорт збільшився відповідно в 6,2 рази й 1,7 разів. Експорт із країн, що розвиваються, збільшився за вартістю в поточних цінах в 10 разів, а по фізичному обсязі в цінах 1980 р. в 1,3 рази, імпорт - в 8,1 рази й в 2,2 рази відповідно. Країни-експортери нафти, що входять в ОПЕК, збільшили свої доходи від експорту в 17 разів.

     "Чотири  азіатських тигри" (Гонконг, Сінгапур, Тайвань і Південна Корея) збільшили свої експортні доходи в 11,5 разів за рахунок вивозу готової продукції. За той же період експорт розвинених країн зріс в 5,6 разів за вартістю в поточних цінах й в 1,8 разів у цінах 1980 р.; імпорт збільшився в 6,0 разів й 1,6 разів відповідно.

     70-і  рр. були сприятливими й для  країн-членів Ради економічної  взаємодопомоги (СЭВ), які в цей  час входять у групу країн  з перехідною економікою. Ці країни  збільшили свої доходи від  експорту в 5 разів, витрати  по імпорті - в 5 разів. За  рахунок експорту нафти й інших видів мінеральної сировини доходи СРСР зросли в 6 разів і склали 76,4 млрд. дол. в 1980 р., витрати по імпорті збільшилися в 5,8 рази й склали 68,5 млрд. дол., відповідно торговельний баланс був позитивним у розмірі 7,9 млрд. дол.

Таблиця 12.6. Зміна світових цін (в % до попереднього року)  1982-1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

Готові вироби 3,7 3,5 -5,8 3,1 10,2 -3,1 -7,8 -1,2 -1,2 -5,3

Нафта -7,2 -4,5 -11,1 -7,3 1,8 23,7 -0,2 -31,2 36,5 52,0

Сировина (без  нафти) -1,7 -2,8 2,7 10,6 2,3 3,3 2,2 -13,5 -7,8 6,4 
 

III період (80-і  роки). На початку 1980-х рр. відбулося  обвальне зниження світових цін,  які відновили рівень 1980 р. тільки  до кінця десятиліття. Найбільше  сильно постраждали експортери  сировини, на яке ціни й наприкінці десятиліття були нижче рівня 1980 р. на 28-30%. Ціни на нафту й мінеральне паливо знизилися в 2 рази до середини 80-х рр. і до 1990 р. досягли 70% від рівня 1980 р. У результаті аж до 1984 р. спостерігалося абсолютне зниження світового товарообігу, і тільки до 1986 р. був досягнутий рівень 1980 р.

     За 1980-1990 р. світовий експорт й  імпорт збільшилися однаково - в  1,7 рази в поточних цінах. Експорт  розвинених країн зріс майже  в 2 рази, імпорт - в 1,8 рази; відповідні  показники для країн, що розвиваються, були - в 1,4 й в 1,7 разів. Доходи країн-членів СЭВ від експорту збільшилися на 25% до 1990 р. у порівнянні з 1980 р., імпорт - на 29%; за той же період радянський експорт зріс на 35%, імпорт - на 75%, торговельний баланс в 1990 р. був негативним у розмірі 6,3 млрд. дол. 

Мал. 12.10 

IV період (90-і  роки). В 1990-х рр. на розвиток  світової торгівлі великий вплив  зробив, з одного боку, тривалий  економічний підйом у США, що  тривав до кінця 2000 р.; з іншого  боку, уповільнення економічного  росту японської економіки, азіатська валютно-фінансова криза 1997-1998 р., а також російська криза 1998 р.

Информация о работе Поняття й склад міжнародної торгівлі