Вдосконалення управління експортним потенціалом ПП «Уманська швейна фабрика» Черкаської області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2014 в 17:06, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми у сучасних умовах досить важлива, через те що, експорт складає основу торгівлі між країнами. У загальному виді експортна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, що вони не в змозі самі ефективно робити.

Содержание работы

Вступ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Дослідження підходів до визначення поняття
«експортний потенціал» та методи оцінки експортного потенціалу підприємства 5
Проблеми управління експортним потенціалом підприємств 15
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПП «УМАНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Виробничо-ресурсний потенціал і аналіз основних показників
господарської діяльності 19
2.2. Аналіз ЗЕД підприємства 28
2.3. Особливості формування експортного потенціалу
ПП «Уманська швейна фабрика» 43
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ
ПП «УМАНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
3.1 Основні напрямки удосконалення управління
експортним потенціалом підприємства 46
3.2 Перспективи нарощування експортного потенціалу
ПП «Уманська швейна фабрика» 48
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 52

СПИСОК ВИКОРИСТАНОИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

Курсова робота.docx

— 260.20 Кб (Скачать файл)

Значний вплив на  експортний потенціал справляє комплекс внутрішніх і зовнішніх чинників. Серед внутрішніх, які мають гострий проблемний характер, можна виділити наступні:

- недосконалість норм  українського законодавства у  сфері управління здійсненням  і розвитком експортної діяльності, порівняно з нормами, що прийняті  у міжнародній практиці;

- низька конкурентоспроможність  вітчизняної промислової продукції;

- важкий фінансовий стан  більшості підприємств обробної  промисловості і конверсійних виробництв , що робить практично неможливим інвестування у перспективні, орієнтовані на експорт проекти за рахунок внутрішніх ресурсів;

- штучне стримування курсу  гривні в рамках “валютного  коридору” звужує можливості  використання курсового фактору  з метою просування експорту;

- недостатній розвиток  вітчизняних систем сертифікації  і контролю якості експортної  продукції на фоні значного  посилення вимог до споживчих  і екологічних характеристик, а  також до безпеки продукції, яка  реалізується на ринках промислово  розвинених країн;

- випереджаюче зростання  цін на продукцію та послуги  природних монополій у порівнянні  зі збільшенням цін на вироби  обробної промисловості та продукцію  агропромислового комплексу;

- недостатність спеціальних  знань і досвіду роботи у  сфері експорту у більшості  українських підприємців, а також  недостатня координованість їх  діяльності на зовнішніх ринках. [40]

          Вищезазначені внутрішні чинники значно стримують розвиток експортоорієнтованих галузей, але також вагомим є негативний вплив зовнішніх чинників, серед яких можна виділити посилення міжнародної конкуренції протягом останнього десятиліття; стрімке підвищення вимог споживачів до якості продукції, зумовлене впровадженням у виробництво інноваційних технологій; використання країнами більш витончених форм протекціонізму, а також політичної підтримки розвиненими країнами своїх експортерів; збереження елементів дискримінації українських експортерів за кордоном; низький світовий рейтинг надійності України для кредитів та інвестицій , що ускладнює використання іноземних фінансових ресурсів для розвитку експортного потенціалу країни; низька ефективність політики України в напрямі міжнародної економічної інтеграції.

       Враховуючи внутрішні і зовнішні чинники, які визначають сучасний стан і перспективи розвитку експорту, а також те, що питання державної підтримки експортоорієнтованих виробників залишається невирішеним на багатьох рівнях, назріла необхідність невідкладних кроків щодо формування цільової системи заходів державного стимулювання та вдосконалення експорту, тим паче що на сьогодні в Україні не існує окремої офіційно затвердженої стратегічної програми сприяння експорту. Так, у 2010 р. на громадське обговорення було винесено проект “Національної стратегії розвитку експорту України”, підготовлений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, але, на жаль, ця стратегія так і не була    затверджена.[33]

       Роблячи  висновок по даному питанню, можна  сказати що в час коли активно  розвивається ринок торгівлі, та  активно розвивається та загострюється  конкуренція важко управляти  експортним потенціалом підприємства. Тому необхідно приймати певні  заходи, аби успішно  управляти  експортним потенціалом. Такими  заходами може бути пристосування  до зовнішніх та внутрішніх  чинників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  НА ПП «УМАНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1.Виробничо-ресурсний  потенціал і аналіз основних  показників господарської діяльності 

ПП«Уманська швейна фабрика» функціонує за рахунок імпортної сировини, а її продукція призначається для вивезення за межі країни.

        Уся історія розвитку ПП«Уманська швейна фабрика» за роки незалежності – це постійна робота з впровадження прогресивних технологій, підвищення технічного рівня та збереження ринків збуту своєї продукції.

У жовтні 1991 року колектив фабрики, використовуючи усі прогресивні напрацювання з організації та структури управління, взяв в оренду з правом викупу майно Уманської швейної фабрики.

У 1992 році Уманським виконкомом зареєстрована організація орендарів швейної фабрика.

         Приватизація майна трудовим колективом відбулася у 1993 році. На базі орендного підприємства було створено АТЗТ «Уманська швена фабрика»

        Підприємство, яке має більш  як піввікову історію, пройшло шлях від пошиття військових замовлень до сучасник модних виробів.

        Низька купівельана спроможність населення України зумовила зниження попиту на відчизняну продукцію, ціни на яку збільшувалися у зв’язку із зростанням цін на сировину, фурнітуру та енергоносії. Це спонукало колектив фабрики шукати шляхи збиреження обсягів виробництва. Тому, починаючи з 1993року, підприємство постійно  співпрацює з іноземними фірмами по випуску швейних виробів з давальницької сировини. Завдяки цьому вдалося зберегти робочі місця, забезпечити постійною роботою 762 працюючих у той час на фабриці.

        Зусилля колективу не були марними. Підприємство продовжувало працювати без значних простоїв виробництва, незважаючи на фінансову скруту , неможливість придбати необхідних матеріалів та устаткування.

       1995 – 1996рр. стають переломними – придбано устаткування, проводиться реконструкція розкрійного та експерементального цехів. 1995 рік – придбано для розкрійного цеху і впроваджено у виробництво автомат фіксування «Маєр». Це безумовно працюючий, високопродуктивний пристрій.

       1998 рік – придбано настилочний комплекс для автоматичного настилання тканини. Цього ж року придбані машини фірм «Дюркопп» та «Джукі».

       1999 рік – придбано комплекс для настилання тканини, а також швейні машини фірми «Бразер».

       2000 рік – закуплено столи для прасування швейних виробів фірми «НАОМОТО».

       2001 рік – придбано швейні машини  фірми «Бразер», прасувальні столи фірми «НАОМОТО».

       Спеціалізація та технічне оснащення сприяли високій продуктивності праці, ефективному використанню виробничих потужностей, випуску швейних виробів високого рівня якості, що забезпечили конкурентоспроможність виробів, як на внутрішньому, так і на ринку таких високорозвинутих країн як Канада, США, Німеччиа, Угорщина, Голандія, Англія, Франція.

        Спеціалісти  фабрики постійно займалися розробкою нових моделей, освоювали нові види – це пальто, накидки, костюми жіночі, брюки, сарафани, комбінізони, пончо, куртки дитячі, постільна білизна.

        Так, у 2003 році фабрика виробляла продукцію за 343 моделями. Для інофірм – 283 моделі, на внутрішній ринок – 60 моделей.

         З 1993 року фабрика працювала в умовах повного робочого часу, середня облікова чисельність працівників за 2002 рік склала 743 чоловік.

         У 2003 році почався спад чисельності працівників і фабрика була змушена перейти на однозмінний графік роботи.

Фабрика працювала на давальницькій сировині з американськими, угорськими, англійськими, канадськими, французькими, німецькими фірмами.

У важкий час сьогодення фабрика не тільки зберегла колектив, а й здобула певний міжнародний авторитет. Працюючи на давальницькій сировині з іофірмами фабрики отримала нагороди – за якість, престиж, традиції та імідж, внесена в «Золоту Книгу» провідних компаній в м. Мадрид. В м. Нью-Йорк, США присвоєно приз «Америка за якість і престиж». Міжнародний дослідицький комітет м. Женева, Швейцарія присудив золоту нагороду за якість і комерційний престиж «Нове тисячоліття – Вашій компанії».

 На даний час ПП «Уманська швейна фабрика» працює на давальницькій сровині. Та випускає такі види одягу: жакети, пальта чоловіче та жіноче. В ризультаті цього зменшилась кількість працівників, яка на даний час складає 93 чоловіки. Фарика співрацює з австрійськими, угорськими, панамськими фірмами.




                                                                                                                                 

                                                                                                   


 


 

Рис. 2.1 Організаційна структура ПП «Уманська швейна фабрика»

 

 

 

 



 

 


                                                                                                                                        


                                                                                                                           



                                                                                                                                                   

                                                                                                                                                                   


                                                                            

                                                                                                

Рис. 2.2 Організаційна структура управління ПП «Уманська швейна фабрика»

Важливе значення в будь якому підприємстві, організаці має організаційна структура. Оскільки дає можливість побачити як підовані на підприємстві певні відділи та кому вони підчиняються. Організаційна структура підприємства залежить від розмірів самого підприємства.  По Рис. 2.1 можна побачити організаційну структуру ПП «Уманьська швейна фабрика», яка має невеликий розмір, оскільки підприємство має невеликі розміри. Також велике значення має організаційна структура управління підприємства, яка дає можливість правильно організувати роботу підприємств та зрозуміти хто має право впливати на тих чи інших працівників. По Рис. 2.2 можна побачити організаційну структуру управління підприємства. По якій видно що дана структура лінійно – функціональна яка є найбільш ефективною. Хоча підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністью, воно немає відділу ЗЕД, функції якого виконує окрема особа якою є декларант, який (як видно по схемі 2.2) підчиняється головному бугалтеру. Дана організаційна структура управління є найбільш доброю, оскільки в працівників є певний керівник якому він підчиняється, та який надає йому певні завдання. При такій структурі, підприємстві невистачає відділу ЗЕД, оскільки при його наявності дасть можливість підприємству розвивати звязки в сфері ЗЕД, для збуту продукції, закордоном.

           ПП «Уманська швейна фабрика» виробляє швейні вироби, тобто одяг. До асортименту виробництва підприємства належить: жакети, пальто чоловіче та жіноче. По таблиці 2.1 можна побачити  товарну структуру підприємства. По якій видно що стабільності  у виробництві певного товару немає, оскільки кожного року перевага у виробництві  товару змінюється. Також по таблиці  2.1 можна сказати що обсяг виробництва продукції падає. Найвищий рівень його був у 2011р.(складає, тоді 2457283 грн.) як в 2012р. падає(складає 1775054 грн.), що є негативно. Якщо говорити про переваги у виробництві товару, то можна сказати що в два останні роки перевага у виробництві надавалася жакету жіночому, хоча в 2011р. перевага надавалася пальту жіночому.

Таблиця 2.1

Товарна структура  підприємства

Показники

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Абсолютне

відхилення,

(+,-)

шт.

Грн

%

шт.

Грн

%

шт.

Грн

%

Жакет жіночий

7859

479783,9

30,51

20748

1155168

47,01

19530

906049,3

51,04

426265,40

Пальто жіноче

12843

804003

51,13

3605

251863,7

10,25

14192

668555,3

37,66

-135447,70

Пальто чоловіче

4076

288832,3

18,37

17252

1050252

42,74

3768

200449,3

11,29

-88383,00

Всього

24778

1572619

100

41605

2457283

100

37490

1775054

100

 

 

Для  того щоб знйти спціалізацію підприємства, необхідно її визначити  за формулою Кс = 100/(∑ Ут (2і – 1))

Информация о работе Вдосконалення управління експортним потенціалом ПП «Уманська швейна фабрика» Черкаської області