Зовнiшня торговля i торговельна полiтика Украiни за умов ринковоi трансформацii

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Мая 2013 в 18:05, курсовая работа

Описание работы

Але, у зв’язку з тенденцією глобалізації й ускладненням взаємовідносин між державами, крупними міжнародними фірмами, постійним підвищенням конкуренції і боротьбою за завоювання зовнішньоекономічних ринків, вказаних досліджень недостатньо. Виникає потреба поглибленого вивчення всієї попередньої науково-теоретичної і практичної бази, що торкається міжнародних торгових відносин, їх переоцінки і адаптації до сучасних умов. Необхідні й нові прогресивні концепції світових торгових стосунків.
Актуальність проблеми, її складність і багатоаспектність вирішення визначили тему даної дипломної роботи: “ЗОВНІШНЯ ТОРГОВЛЯ І ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ”
Метою дипломного дослідження є вивчення та аналіз як загальних, так і тих, що торкаються України, доступних джерел у галузі міжнародних торгових відносин, з обґрунтуванням власних практичних і методичних поглядів на проблему.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАВЧИ
ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ...............................................8
1.1 Основні положення міжнародної торгівлі................................................8
1.2 Теорії міжнародної торгівлі.......................................................................16
1.2.1 Меркантилистська теорія.........................................................................16
1.2.2 Класичні теорії..........................................................................................21
1.2.3 Сучасні теорії.............................................................................................29
1.3. Законодавча база міжнародної торгівлі..................................................34
1.3.2 Договори у рамках Світової організації торгівлі
Розділ 2 ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ...........................................................
2.1. Основні засади зовнішньоекономічної стратегії України.............................
2.2 Нормативно-правове забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі
Практичні рекомендації…………………………………………………… 51
Методичні рекомендації…………………………………………………… 56
Висновки………………………………………………………………………68

Список літератури……………………………………

Файлы: 1 файл

Ekonomiheskij_diplom.doc

— 752.00 Кб (Скачать файл)

Для запобігання залученню  та реалізації проектів міжнародної  технічної допомоги у сфері торговельно-економічних відносин, що не відповідають потребам України, не спрямовані на досягнення реальних конкретних результатів або дублюють діяльність інших проектів, Кабінет Міністрів України повинен здійснювати заходи з удосконалення механізму координації міжнародної технічної допомоги, що надається Україні для сприяння вступу до COT. Протягом 2002 року така міжнародна технічна допомога має в установленому порядку спрямовуватися на:

забезпечення експертно-аналітичної  підтримки процесу вступу України  до COT;

інформаційну підтримку  вступу України до COT; організаційну  підтримку вступу України до COT; підготовку фахівців з питань приєднання та функціонування COT.

8. Фінансування програми

Фінансування Програми здійснюється в межах коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Для забезпечення експертно-аналітичної та організаційної підтримки процесу набуття Україною членства в COT планується також залучення в установленому порядку міжнародної технічної допомоги".

Кабінет Міністрів України  розпорядженням від 16 травня 2002 р. № 248-р  затвердив "Заходи щодо інформаційного забезпечення процесу вступу України до Світової організації торгівлі" (Додаток 2).

Цілком ймовірно, що і після захисту дипломної роботи з'являтимуться нові нормативні акти щодо вступу України до Світової організації торгівлі. Тому фахівцям рекомендується  слідкувати за подальшим розвитком вітчизняної нормативної бази у цій сфері, використовуючи "Офіційний вісник України" та інші джерела.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

На Україні необхідно  створити такі економічні умови, які  зробили б лізинг вигідним для всіх учасників угоди і у результаті сприяли б відродженню економіки країни.

За підсумками даного дипломного дослідження, з метою  подальшого розвитку лізингових відносин ми пропонуємо:

1) внести зміни у  закон "Про лізинг" відносно  норми амортизації при фінансовому  лізингу. У законі "Про лізинг" і це підкреслюється багатьма економістами, які займаються проблемами лізингу має місце явна суперечливість. Угода фінансового лізингу укладається у часі не менш ніж на строк, за який амортизуються 60% вартості об'єкту лізингу (ст. 4 закону "Про лізинг"). А у ст. 10 "Право власності на об'єкт лізингу" відмічається, що право викупу об'єкту лізингу у лізингоотримувача настає не раніше, ніж амортизуються 60% об'єкту лізингу. З цим можна було б погодитися, якби у ст. 18 не було б зазначено, що амортизаційні відрахування на майно, взяте у лізинг, нараховуються у відповідності із законодавством України. При умові чіткого дотримання законодавства згідно нового порядку нарахування амортизації (від 22.05.97 закон України "Про внесення змін до закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"") по третій групі основних фондів — силові машини та обладнання - 60% амортизації можуть бути досягнуті через 6 років. Оскільки у ст. 8 закону "Про лізинг" підкреслено, що строк договору лізингу повинен відповідати вимогам закону "Про внесення змін до закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то строк угоди фінансового лізингу на обладнання, а також строк викупу залишкової вартості майна лізингоотримувачем повинен бути не менш ніж 6 років. Ця обставина перекриває можливості розвитку лізингу на Україні. Лізинг - це по сутності майновий кредит, і у теперішніх умовах банки не погодяться давати такий кредит строком на 6 років. Необхідність внесення даної зміни у закон "Про лізинг" обумовлюється ще й такими обставинами: лізингоотримувач має ризик, пов'язаний з моральним старінням обладнання, і якщо лізингоотримувач відмовляється від викупу цього майна, то лізингова компанія понесе збитки, тому що 40% вартості обладнання вона вже не поверне.

Таким чином, для збільшення ролі фінансового лізингу у інвестиційних процесах ми пропонуємо внести зміну у ст. 4 та ст. 10 закону "Про лізинг" про зниження норми амортизації з 60% до 20%;

2) звільнити від ПДВ  операції, пов'язані з ввезенням  обладнання на митну територію України згідно угоди фінансового лізингу, тому що міжнародні угоди лізингу змогли б забезпечити придбання нашими підприємствами дійсно прогресивної техніки;

3) на період дії  угоди фінансового лізингу впровадити  зниження податку на прибуток з 30% до 15%. Необхідність такої пільги, з нашої точки зору, пояснюється тим, що нові підприємства, як правило, на протязі 2-3 років збиткові. Подібна пільга сприяла б створенню, перш за все, малих підприємств, що стимулювало б виникнення критичної маси малого бізнесу та розвиток конкурентного ринку.

4) внести зміну до закону "Про лізинг", відповідно до ст. З (суб'єкти лізингу). Дуже корисно вплинуло б на розвиток лізингових відносин на Україні зазначення у законі, що лізингоотримувач може бути не лише юридичною особою, тобто суб'єктом підприємницької діяльності, а і фізичною. Це дало б змогу оживити виробництво на підприємствах, які виробляють споживчі товари довгострокового користування, наприклад автомобілі. Якщо з якоїсь причини лізингоотримувач не зможе робити лізингові платежі, то у відповідності із законом об'єкт повертається лізингодавцю і може бути повторно включений у лізинговий процес. Це можливо тому, що у певної частини населення є кошти, які можуть бути спрямовані на цю мету.

5) створити єдину лізингову  асоціацію, яка стане кінцевою  метою об'єднання лізингових організацій у межах України. Основу такої асоціації складуть підприємства, зовнішньоторговельні організації, банки та їх лізингові філіали, незалежні лізингові компанії та інформаційно-посередницькі фірми. Вони можуть об'єднуватися у місцеві та регіональні лізингові організації. Усі вони повинні мати представництво у    Раді асоціації, як регулярно збирається. Рада асоціації обирає свого Президента та затверджує його заступників, які формують постійно діючий виконавчий орган - Секретаріат асоціації. Йому підлеглий банк асоціації - фінансовий центр організацій, інформаційна служба, зв'язана з закордонними інформаційними банками. Повинна бути передбачена також необхідність створення центру по підготовці та перепідготовці кадрів, створення інформаційно-видавницького центру. Важливим елементом асоціації буде служба, що розробляє методичні матеріали та проводить необхідні для діяльності асоціації нормативні акти через відповідні державні органи. Також пропонується наявність юридичної служби у масштабах асоціації, яка буде вирішувати суперечки та інші складні питання, виникаючі між членами асоціації, а також захистом членів асоціації. Ще рекомендується утворення служби міжнародних зв'язків.

6) реалізувати  модель  постійно діючої, незалежної, посередницької лізингової фірми. Це можуть бути інформаційно-посередницькі лізингові фірми та спеціалізовані банківські відділи. Створення цих фірм можливо навіть при відсутності великої кількості вільних фінансових засобів, тому що вони будуть орієнтуватись на угоди хайрингового та рентингового типу.

Такі фірми могли  б виконувати на перших порах роль об'єднуючих та інформаційно-довідних центрів для всіх бажаючих здати  або взяти у оренду яке-небудь майно. У якості структурних підрозділів  у неї може входити консультаційно-юридична служба, здатна допомогти у вирішенні питань, зв'язаних з проведенням лізингових операцій, укладанням угод. Необхідні також консультанти та методисти з економічних питань: по розрахункам ефективності лізингових операцій, переваги одних форм лізингових угод іншим. Важливою складовою лізингової фірми буде інформаційно-комп'ютерний центр. Тут інформаційно-сервісна служба через своїх агентів та безпосередньо сама збирає банк даних про потенційних лісорів та рентерів, підбирає клієнтам лізингової фірми партнерів, готових здати або взяти у оренду замовлені машини та обладнання. Там же буде проводитись відносний інженерно-економічний аналіз пропозицій та розробляться економічна тактика. В організаційну структуру лізингової фірми повинна входити маркетингова та фінансова служба. Функції першої: рекламна, обслуговування та лізинговий збут майна, що мається у власності лізингової фірми. А друга буде займатись проведенням самостійних операцій по лізинговому фінансуванню клієнтів. Найбільш ефективна структура лізингової фірми представлена на схемі (див. додаток 7 ) і відсутність хоча б одного із структурних підрозділів буде негативно впливати на ефективність її роботи. Але на перших етапах становлення цю структуру можна модифікувати виключивши із неї деякі підрозділи та переносячи виконання цих функцій на інші служби.

7) впровадити найбільш  перспективну форму організації  лізингових компаній. Ми вважаємо, що на Україні у наш час  лізингові компанії доцільно  створювати на базі кредитних  установ. Такі лізингові компанії представляють собою з'єднання філіалу або дочірнього підприємства кредитної установи з функціями спеціалізованої посередницької організації. Кредитна установа може юридично не бути членом правління  лізингової фірми. Однак, у випадку проведення великих збутових лізингових операцій через лізинг з послідуючою купівлею, лізингова фірма може залучати кредитну установу до фінансування таких угод. При лізинговій системі кредитні установи будуть не просто кредиторами, а і партнерами орендних організацій. Кредитна установа,  здобуваючи майно за проханням рентера для лізингування буде двобічним фінансовим гарантом. З одного боку, вона позбавить продавця (постачальника) лізингового майна від витрат, пов'язаних з перевіркою платоспроможності покупця, а з другого - має захист від неплатоспроможності рентера, якому вони надають лізинговий кредит, оскільки мають можливість продати лізинговане майно на правах власника. Одночасно кредитні установи можуть виконувати фінансово-посередницькі функції. Якщо рентер відмовляється прийняти об'єкт лізингу із-за яких-небудь недоліків, то за його рекламацією кредитна установа-лісор оголошує постачальнику про розривання угоди, та вимогу про повернення перерахованої суми, якщо покупка вже здійснена. Після прийому об'єкту лізингу рентером, постачальник має відношення тільки з ним у межах пре доставлених гарантій.

8) проводити навчання  фахівців підприємств та організацій,  що займаються лізинговою діяльністю її основам у межах спеціальних курсів. Це необхідно, тому що  сьогодні у лізингових фірмах частіше працюють люди, які не мають спеціальної освіти у цій галузі. Мається потреба у розробці та послідуючому виданні інформаційних та методичних матеріалів, учбових посібників по лізингу. Дуже корисним було б видання спеціалізованого добору комплекту документів для лізингових фірм, який включав би юридичні акти, які відносяться до питань орендних відносин, зразки угод та методики виконання розрахунків між лісором і рентером, страхуванню, ремонту, обслуговуванню лізингової техніки, зовнішньоторговельні правові акти по лізингу. Також у рамках курсів по основам лізингових відносин можливо створення державних лізингових програм (проекти).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧШ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ

практичного заняття для студентів 3 курсу економічного факультету з курсу "Підприємництво".

 

МОДЕЛЬ: ділова гра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІЗИНГ. ФІНАНСУВАННЯ БЕЗ КРЕДИТУ.

 

Поняття:    лізинг, прокат, оренда, зняття, оперативний лізинг, фінансовий лізинг, лізингова фірма, лізинговий контракт, лізингоотримувач, лізингодавець, орендна ставка, лізингова угода.

 

Цілі:

  1. Виявити рівень розуміння студентами даних категорій.
  2. Закріпити пройдений на лекції матеріал.
  3. Поглибити   знання   студентів   по   проблемі   лізингу   за допомогою гри.

 

Зміст: після оголошення теми практичного заняття проводиться гра "Лізинговий бізнес".

 

Потрібний час: одне практичне заняття - 80 хв.

 

 

Матеріали:

1. Набір жетонів.

2. Питання до гри  у двох варіантах.

 

Вступ: назвіть тему заняття та запропонуйте студентам упродовж 5-10 хв. ретельно переглянути конспект лекції та підготуватися до гри.

 

Методика проведення:

1. Дайте   студенту   ("власнику")   пакет   жетонів,   у   два   рази перевищуючих кількість питань, і лист з питаннями до гри.

2. Дайте вказівку "власнику" приступити до роботи, який вивчає питання, готує відповіді, які може записати на аркуші, використовуючи при цьому конспект та підручник.

3. Зауважте наступне:

- якщо "власник"  відчуває ускладнення при відповіді  на поставлене запитання, він може звернутися за допомогою до "консультанта" (будь-якого студента, який отримав по цій темі добрі оцінки);

- при наданні допомоги "власнику" "консультант"  отримує від нього один жетон  за одне питання;

- якщо "консультант"  групи не може дати відповідь  на поставлене запитання і допомогти "власнику", він має право запросити свого колегу з другої групи;

- якщо запропонований "консультант" успішно справляється  зі завданням, то отримує оплату по одному жетону не тільки з "власника", але і з першого "консультанта";

- якщо "власник"  не звертається до "консультанта", а відповідає самостійно і дає невірну відповідь, він віддає викладачу ("банкіру") два жетони;

- якщо "власник"  дав невірну відповідь і при  цьому звертався до "консультанта", тоді і "консультант" здає "банкіру" два жетони.

 

Оцінювання:

Оцінювання залежить від кількості жетонів, які залишились: чим їх більше, тим менше було зроблено помилок. Якщо у "власника" залишилось від 60 до 75% жетонів - оцінка "задовільно", від 76 до 90% жетонів - оцінка "добре", від 91 до 100% жетонів - оцінка "відмінно".

Оцінювання роботи "консультанта" можна проводити різними засобами:

а) по кількості зароблених жетонів;

б) по середній арифметичній оцінці групи;

 

Закінчення: підбийте  підсумки  гри,  обрахуйте   кількість  жетонів  у  всіх учасників гри та проведіть оцінювання.

 

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ № 1

 

 

 

 

 


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ № 2

 

Питання (І варіант):

 

1.  Дати визначення  поняттю "лізинг".

2.  Спираючись на  конспект лекції зробити схему  з наступних  чотирьох понять: лізинг, прокат, оренда, зняття.

3. У чому відмінність  лізингу з неповною оплатою від лізингу з повною оплатою.

4. Вкажіть, до якого  з вище зазначених видів лізингу  (пит. 3) відноситься оперативний лізинг.

5. Визначить, до якого  з термінів відносяться поняття: "це оперативний лізинг, при якому лізингодавець приймає абсолютну відповідальність за ремонт, обслуговування та інші обов'язки". А - оперативний лізинг. Б - фінансовий лізинг. В - оперативний лізинг зі спеціалізованим обслуговуванням.

6. Належать чи ні  такі поняття, як "роздільний" та "зворотний" лізинг до  фінансового лізингу. Відповідь позначте цифрою (1 - так, 2 - ні).

7. Заповніть    таблицю,     спираючись     на    вивчений     матеріал     та підставляючи такі поняття:

Информация о работе Зовнiшня торговля i торговельна полiтика Украiни за умов ринковоi трансформацii