Зона ТО2 для автомобилей TOURAN

Зміст

Завдання                                                                                                                                                                        3

Вступ                                                                                                                                                                        4

1 Виробничі розрахунки                                                                                                                              5

1.1 Розрахунок виробничої програми                                                                                    5

1.2 Розрахунок вартості основних виробничих фондів підрозділу              6

1.3 Розрахунок планової чисельності ПВП (працюючих)                                          12

2 Економічні розрахунки                                                                                                                              14

2.1 Планування витрат на основні матеріали                                                                      14

2.2 Планування фонду заробітної плати для ПВП                                                        14

2.3 Планування кошторису витрат на виконання робіт                                          18

2.4 Калькуляція собівартості робіт                                                                                    20

3 Економічне обґрунтування курсової роботи                                                                      22

4 Заключна частина                                                                                                                                            24

4.1 Техніко-економічні показники підрозділу                                                                      24

Список літератури                                                                                                                                             25

Вступ

У зв'язку з тим що сучасний автомобіль вимагає від обслуговуючого персоналу більшої уваги та міцних знань, необхідно регулярне проведення курсів підвищення кваліфікації, які проводяться в спеціалізованих центрах.

А також за рекомендацією фахівців, які проводять навчання закупити новітнє обладнання, яке дозволить швидко і кваліфіковано знаходити і усувати несправності.

На ряду з обслуговуванням свого парку автомобілів, обслуговуючий персонал повинен обслуговувати й інші марки автомобілів. А також налагодити зв'язок із заводами виробниками, постачальниками і забезпечити необхідний мінімальний запас розхідників у себе, а також найкоротші терміни доставки будь-якої запчастини.

На даному АТП масовий тип виробництва.

Масове виробництво характеризується найбільш різко вираженою сталістю структури робочого процесу, повторенням одних і тих же операцій на кожному робочому місці в зв'язку з обслуговуванням однієї і тієї ж марки автомобіля.

Метод організації технологічних процесів: метод універсальних постів

Сутність методу універсальних посад полягає в тому, що весь обсяг робіт даного ТО виконують на одному тупиковому посту.

1 Виробничі розрахунки

1.1 Розрахунок виробничої програми

Виробнича програма АТП по ТО; ЩО; ПР – це кількість обслуговувань за визначений термін часу, що виконується з метою підтримки рухомого складу в технічно справному і в працездатному стані.

Нормативи періодичності ТО-1, пробігу до КР,трудомісткості одиниці ТО і ПР на 1000 км. Пробігу приймаємо згідно «Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту».

Загально-річний пробіг всіх транспортних засобів за рік

Lз.р=Lд×Кв×Др×Ас                                                                         (1.1)

де  Lз.р – середньорічний пробіг всіх транспортних засобів, км;

Lд – середньодобовий пробіг одиниці транспорту, км;

Кв – коефіцієнт випуску парка на лінію;

Др – кількість робочих днів за рік, дн.;

Ас – спискова кількість автомобілів, шт.

Lд=400 км [згідно з завдання];

Кв=0,9 [згідно з завдання];

Др=152 днів [згідно з завдання];

Ас=150 шт [згідно з завдання].

Lз.р=400×0,9×152×150=8208000 км

Розрахунок кількості ТО і КР за рік

Nкр=                                                           (1.2)

де  Nкр – кількість капітальних ремонтів за рік;

Lк – норма пробігу автомобілів до КР, км.

Lк=160000 км [1].

Nкр==51,3

Приймаємо Nкр=51.

NТО-2=-Nкр                                                (1.3)

де  NТО-2 – кількість ТО-2 за рік;

LТО-2 – норма пробігу автомобілів до ТО-2, км.

LТО-2=20000 км [1].

N ТО-2-51=359,4

Приймаємо N ТО-2=360.

Розрахунок трудомісткості робіт з ТО і ПР

Трудомісткість ТО-2

ТрТО-2=tТО-2×NТО-2                                              (1.4)

де  ТрТО-2 – трудомісткість робіт з ТО-2, люд-год;

tТО-2 – нормативна трудомісткість робіт з ТО-2, люд-год.

tТО-2=9,2 люд-год. [2].

ТрТО-2=9,2×360=3312 люд-год.

1.2 Розрахунок вартості основних виробничих фондів підрозділу

До основних виробничих фондів проектуємого підрозділу відносяться:

—     будівлі;

—     технологічне обладнання;

—     дорого коштовні прилади і інструменти;

—     виробничий і господарський інвентар;

—     транспортні засоби.

Для визначення вартості основних фондів необхідно спочатку вибрати метод обслуговування автомобілів. В залежності від числа постів, між якими розподіляється комплекс робіт даного виду обслуговування, розрізняють два методи організації робіт: на універсальних і на спеціалізованих постах.

Метод технічного обслуговування автомобілів на універсальних постах полягає у виконанні всіх робіт даного виду ТО (крім прибирально-мийних) на одному посту групою робітників усіх спеціальностей (слюсарів, змащувальників, електриків) або робочих універсалів.

Метод технічного обслуговування на спеціалізованих постах полягає в розподіленні робіт даного виду ТО між кількома постами.

Пости і робітники на них спеціалізуються з урахуванням однорідності робіт або раціонального їх сумісництва.

Метод спеціалізованих постів може бути потоковим і операційно-постовим.

Метод організації технологічного процесу обслуговування автомобілів залежить від кількості і типу автомобілів, періоду часу на обслуговування, трудомісткості окремих операцій та від інших факторів.

В нашому випадку доцільно буде організувати обслуговування автомобілів на універсальних тупикових постах.

Розрахунок кількості постів ТО-2

Ср=                                                           (1.5)

де  Ср – кількість постів, шт;

FД – дійсний фонд часу роботи поста за рік, год.;

n – режим роботи, в змінах.

Дійсний фонд часу роботи поста розраховується за наступною методикою:

FД=FН×(1-α/100)                                              (1.6)

де  FН – номінальний фонд часу, год.;

α – % планових витрат часу на ремонт і переналадку обладнання.

Приймаємо α=10%

Номінальний фонд часу розраховується за наступною формулою:

FН=[ДК-(ДВ+ДС)] ×FЗМ×КЗМ                            (1.7)

де  [ДК-(ДВ+ДС)] – кількість робочих днів у році, днів;

FЗМ – тривалість зміни, год.;

КЗМ – кількість змін.

[ДК-(ДВ+ДС)]=152 дні [згідно з завдання];

FЗМ =8 год. [згідно з завдання];

КЗМ=1 зміна [згідно з завдання].

FН=152×8×1=1216 год.

FД=1216×(1-10/100)=1094 год.

Ср==3,027

Приймаємо Ср=4 поста.

На підставі прийнятої кількості обладнання визначається його первинна вартість (таблиця 1).

Таблиця 1 — Первинна вартість обладнання

Розрахунок вартості будівель

На підставі прийнятої кількості обладнання, проводимо розрахунок виробничих, та побутових площ і вартості будівель різних напрямів призначення.

Виробнича площа визначається з наступної формули:

Sвир.=Sпит.×Кf                                                     (1.8)

де  Sвир. – виробнича площа ділянки, м2;

Sпит. – питома площа, м2;

Kf – коефіцієнт, що враховує проїзди, проходи, залежить від габаритів обладнання.

Kf=4,5 [3, c.225].

Sпит.=L×B×Спр                                                   (1.9)

де  L – довжина верстату, м;

В – ширина верстату, м;

Спр – кількість обладнання, шт.

Sпит.=(4,5×3)×2+(5,5×1)×2+(1×1)×2+(2×1)×4+(1,5×1)×2+(1×1)×4=55 м2

Sвир.=55×4,5=247,5 м2

Крім виробничої площі, визначається побутова, вона приймається у розмірі (25÷27 %) від виробничої.

Площа побутових приміщень

Sпобут.=25%Sвир.                                               (1.10)

де  Sпобут. – площа побутових приміщень, м2.

Sпобут. =0,25× 247,5=62 м2

Об’єм будівель визначається за наступною формулою:

Vбуд.=Sвир.×h                                                    (1.11)

де  Vбуд. – об’єм виробничої будівлі, м3;

h – висота будівлі, м.

h=6 м.

Vбуд.=247,5×6=1485 м3.

Vпобут.=Sпобут.×h                                               (1.12)

де  Vпобут. – об’єм побутової будівлі, м3.

h=2,75 м.

Vпобут.=62×2,75=170,5 м3.

Вартість будівлі визначається з наступної формули:

Вбуд.=(Vбуд.×Цбуд.+Vпобут.×Цпобут.)×k              (1.13)

де  Вбуд. – вартість будівлі, грн.;

Цбуд. – ціна за 1 м3 виробничої будівлі;

Цпобут. – ціна за 1 м3 побутової будівлі;

k – коефіцієнт товщини стін.

Цбуд.=800 грн.;

Цпобут.=1200 грн.;

k=0,8.

Вбуд.=(1485×800+170,5×1200)×0,8=1114080 грн.

Розраховану вартість обладнання, дорогого коштовного інструменту, транспортних засобів,будівлі, заносимо в таблицю, де визначаємо загальну вартість основних виробничих фондів підрозділу.

Таблиця 2 — Технологічна структура основних виробничих фондів.

1.3 Розрахунок планової чисельності ПВП (працюючих)

Чисельність працюючих залежить від обсягу продукції, робіт, послуг, режиму роботи, бюджету робочого часу і трудомісткості виконуючих робіт, послуг або виготовлення продукції.

Методика розрахунку  чисельності працюючих залежить від форми організації виробничого процесу, специфіки виробництва, враховуючи форми кооперування та розподілення праці.

Для створення належних умов праці впроваджуються передові форми кооперування праці, а саме це, сумісництво професій та бригадної форми праці, що дасть можливість зекономити робочу силу, підвищити продуктивність праці , зекономити фонд заробітної плати при її підвищенні працюючим.

До складу працюючих входять основні робочі, допоміжні робочі, керівники, спеціалісти та службовці.

При виконанні ЩО, ТО, ПР, КР і відновленню деталей до основних робітників відносять слюсарів-ремонтників, електриків, верстатників, малярів, акумуляторщиків, мийників, шиномонтажників.

Допоміжні робітники — прибиральники виробничих приміщень, слюсарі і електрики з ремонту технологічного обладнання…

До керівників відносять — майстра, старшого майстра, начальника майстерні, диспетчера.

Чисельність основних робочих при не потоковій формі організації виробничого процесу визначається за наступною формулою:

РО=                                                    (1.14)

де  РО – чисельність основних робочих, чол.;

TР – трудомісткість відповідного обслуговування, люд-год.;

Fд – бюджет робочого часу для робочого, год.;

Квн – коефіцієнт виконання норм часу.

Квн=1.

Fд=Fн-(В+Н)                                                   (1.15)

де FН – номінальний фонд часу, год.;

В – заплановані відпустки, год.;

Н – заплановані невиходи, год.

(В+Н)=16%

Fд=1216-1216×0,16=1021 год.

РО==3,24

Приймаємо РО=4 робочих.

2 Економічні розрахунки

2.1 Планування витрат на основні матеріали

Планування витрат на основні матеріали проводиться з метою виконання договірних обов’язків, а також визначення прямих витрат на відновлення виробів, виконання робіт з ТО, ПР, ЩО. До основних матеріалів відносяться усі товарно-матеріальні цінності що використовуються в виробництві.

Товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) розраховуються на основі витрат на одиницю продукції, роботи або послуг та їх вартості, по усій номенклатурі що використовується в виробництві.

Планування витрат на основні матеріали при ТО-2:

—     заміна масла кожні 15000 км.

==548 шт.

548×1000=548000 грн.

—     ремонт ходової частини кожні 20000км.

==411 шт.

411×2000=822000 грн.

Σ=548000+9822000=1370000 грн.

2.2 Планування фонду заробітної плати для ПВП

Планування фонду заробітної плати виконується по категоріях працюючих, використовуючи форми її системи оплати праці.

Фонд оплати праці основним робочим планується, частіше всього по відрядно-преміальні системі на підприємствах, але можуть використовуватись інші системи, а саме почасова-преміальна, та окладна, але мінімальна заробітна плата не павина бути меншою ніж встановлений мінімум оплати праці Державою.

В фонд заробітної плати входять основна заробітна плата, це оплата за тарифами, усі види доплат, додаткове зарплата — премія, інші виплати, це виплати що надаються підприємством.

Оплата за тарифом, це оплати за розрядом роботи або робочого і відпрацьованим часом, або трудомісткістю виконуючих робіт.

Доплати до тарифу це:

—     Оплата за умови праці: важкі і шкідливі, особливо важкі і шкідливі;

—     Оплата за професійну майстерність;

—     За роботу на автоматичних, потокових лініях;

—     Доплата за зниження трудомісткості робіт 20% від на піврічного фонду заробітної плати, або 10 % при плануванні від річного фонду заробітної плати, оплата проводиться по тих операціях по яких знижена трудомісткість;

—     Оплата може проводитись за класність, нормоване завдання, та інше що передбачено державним трудовим законодавством.

Додаткова заробітна плата — премія планується у розмірі що встановлена на базовому підприємстві.

Планування фонду зарплати за відрядно - преміальною системою проводиться за наступною таблицею.

Таблиця 3 — Фонд заробітної плати основних робочих 6 розряду

Таблиця 4 — Фонд заробітної плати основних робочих 4 розряду

2.3 Планування кошторису витрат на виконання робіт

Планування кошторису на виробництво проводиться за наступною методикою.

Кошторис витрат на виробництво складається з 3-х розділів:

—      загальновиробничі витрати;

—      адміністративні витрати;

—      позавиробничі витрати.

Що дає змогу визначити рівень витрат і згідно Державному стандарту урахувати їх як для формування собівартості виробу, роботи, або послуги, а також встановлення цін, або тарифів. Для підрозділів АТП (дільниць, постів, зон) кошторис витрат планують тільки по загальновиробничим витратам.

Таблиця 5 —Кошторис витрат

2.4 Калькуляція собівартості робіт

На підставі кошторису та прямих витрат складається калькуляція собівартості однієї деталі, виробу, послуги, або одиниці робіт.

До складу калькуляції входять прямі і непрямі виграти,що поділяються на річну програму і подаються в порівнянні з базовою, або на випуск і одиницю продукції, робіт, послуг, виробу, тощо, якщо відсутня база для порівняння.

Методика розрахунку калькуляції складається в наступних таблиці

Таблиця 6 — Калькуляція собівартості

3 Економічне обґрунтування курсової роботи

Визначення ефективності організаційних заходів, впровадження технічного обґрунтування норм часу; суміщення професій, дає змогу знизити трудомісткість робіт, підвищити продуктивності праці, та зекономити фонд заробітної плати і підвищити середньомісячний заробіток кожного робочого.

Визначення ефективності технічних та технологічних заходів дає змогу підвищити ефективність виробництва в цілому. Технічні заходи це заміна обладнання, удосконалення технології, використання досконалих приладів та пристроїв, або автоматизація і механізація транспортних операцій, заміна методу отримання заготівки, розрахунок зменшення припусків на обробку деталі, тощо. Вище перераховані технічні та технологічні заходи теж дають змогу знизити трудомісткість робіт, підвищити продуктивність праці, але впровадження технічних та технологічних заходів може потребувати додаткових інвестицій, тому крім визначення відсотка зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці можна визначити досконалість змін конструкції виробу і технічних параметрів.

Визначення терміну окупності додаткових капіталовкладень. І організаційні і технічні заходи дають можливість підвищити ефективність виробництва за рахунок усіх вище перерахованих напрямків, знизити собівартість продукції, підвищити конкурентоспроможність за рахунок покращення технічних параметрів, визначити величину, ефективності і термін окупності додаткових (інновацій) капіталовкладень.

Загальна ефективність

Езаг.=                                                     (3.1)

де (Ц-С) – премія, грн;

П=(Ц-С);

К – вартість обладнання, інструменту та оргтехніки, грн.

К=128730 грн.

П=Соб.2×30%                                                  (3.2)

де Соб.2 – собівартість 2,грн. [табл. 5 — калькуляція собівартості].

П=1815829,46×0,3=544748,83грн.

Езаг.==4,23 грн.

Термін окупності додаткових капіталовкладень

Ток.=                                                           (3.3)

Ток.==0,23 року ~ 84 дня.

4 Заключна частина

4.1 Техніко-економічні показники підрозділу

Таблиця 7 — Техніко-економічні показники

Список літератури

1. «Все про бухгалтерський облік»: професійна бухгалтерська газета. – К.: ТОВ «Редакція газети «Все про бухгалтерський облік»», № 8(311), від 27 січня 1999 року.

2. Шапурова О.О. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни: «Організація та планування підприємств». – МПЕК.

3. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 478 с.