Взаємозвязок попиту і пропозиції ринкова рівновага

 

                           Рис. 1.26. Локальна рівновага

г) Глобальна рівновага  встановлюється при будь-якому відхиленні цін від рівноважної (рис. 1.27).

                          P

     Р₃

     Р₁

     Р_е

               Р₂ 

     Р₄

                                                                     Т  

                           Рис. 1.27. Глобальна рівновага

2. Нестабільна рівновага  – такий рівноважний стан, відхилення  від якого не призводить до  повернення у цей стан (рис.  1.28).

1.              

                            Р    S      D

                            P₁                     ΔQ_D

                            Р_е                         Е

                                                                                                     ΔQ_S

                            Р₂                               S            D

                                                    Q_e                    Q

 

                         Рис. 1.28. Нестабільна рівновага

                            Р        D

                                S

                          P₂          E₂

                                                   E₁

                          P₁     S                                     D

                                     Q₂     Q₁                         Q

 

                Рис. 1.29. Ефект “вимивання” дешевого асортименту

В умовах функціонування ринку  може мати місце дві рівноваги (стабільна  і нестабільна). Однією із типових  ситуацій такої рівноваги є виникнення ефекту “вимивання” дешевого асортименту (див. рис. 1.29).

3. Напівстабільна рівновага – ситуація подвійної рівноваги (стабільної і нестабільної водночас) (рис. 1.30).

                        Р     S      D

                        P_e                    E

 

                                 S                                 D

                                       Q_e                           Q

                          Рис. 1.30. Напівстабільна рівновага

4. Абсолютний дефіцит  – ситуація на ринку, при  якій  якою б не була ціна  товару, обсяг попиту буде завжди  більшим за обсяг його пропозиції (рис. 1.30). 

        Р                  D

                                    S        

 

                             S                                    D

                    Рис. 1.30. Абсолютний дефіцит

За умов нерозвиненості  ринкової економіки ціна пропозиції може значно перевищити ціну попиту (рис. 1.31), а обсяг пропозиції не відповідати обсягу попиту (рис. 1.32).

 

                          Р                                S

                         P_S

                         P_D                                             

                                                           D                                  

                                                                    Q

            Рис. 1.31. Ціна пропозиції перевищує ціну попиту

                                   

                         Р      D                        S

 

 

 

 

                                  Q_D  Q_S                        Q

           Рис. 1.32. Обсяг пропозиції перевищує обсяг попиту

В першому випадку максимальна  ціна, яку в змозі дати за даний  товар  (чи послугу) покупці, значно нижча ніж та мінімальна ціна, яку  в змозі запропонувати продавці. Тому ринок для даного товару ще не склався (див. рис 1.31). У другому випадку максимальний обсяг попиту нижче мінімально припустимого обсягу пропозиції. Обсяг попиту є настільки малим, що виробникам невигідно постачати товар в такій мікроскопічній кількості (див. рис. 1.32).

Встановлення рівноваги  може відбуватись внаслідок циклічних  коливань. Якщо коливання носять згасаючий  характер, встановлюється стійка рівновага (рис. 1.33-а). Якщо коливання носять рівномірний чи вибуховий характер (рис. 1.33-б, в), то ціна рівноваги не формується.

 

Р                                         Р                                          Р

 

 

   Р_е                                                               Р_е                                                              Р_е

 

 

                                         Т                                  Т                                               Т

                   (а)                                  (б)                                            (в)

 

       Рис. 1.33. Коливання згасаючі (а), рівномірні (б), вибухові (в)

Найпростішою динамічною моделлю є “павутинно подібна” модель.

Вона відображає формування рівноваги в галузі з фіксованим циклом виробництва, коли виробники, прийнявши  рішення про виробництво на підставі цін, що існували у попередньому році, вже не можуть змінити його обсяг.

Рівновага в “павутинно подібній” моделі залежить від кутів нахилу кривої попиту і кривої пропозиції. Рівновага є стійкою, якщо кут нахилу кривої пропозиції є більшим за кут нахилу кривої попиту (рис. 1.34-а). Рівновага не наступає, якщо коливання носять вибуховий характер і кут нахилу кривої попиту є більшим за кут нахилу кривої пропозиції (рис.1.34-б).

Можливий варіант, коли ціна здійснює регулярні коливання навколо  стану рівноваги. Це можливо в  тому випадку, якщо кути нахилу кривих попиту і пропозиції є однаковими ( рис. 1.34-в).

 

 

 

 

P                                            P                                       P

                              S                            D                                  D                  S

       D                                                                     S 

 

 

                                             Q                                       Q                                    Q    

                    (a)                                      (б)                                    (в)

 

Рис. 1.34. Стійка (а), нестійка (б) рівновага в “павутинно подібній” моделі і регулярні коливання навколо рівноваги (в)

Криві попиту та пропозиції визначають відповідно ціну попиту та ціну пропозиції.

Ціна попиту – це максимальна  ціна, яку згоден сплатити споживач при купівлі даної кількості  товару.

Ціна пропозиції – це мінімальна ціна, за якою продавці згодні запропонувати на ринок дану кількість  товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Цінова еластичність попиту і пропозиції

 

2.1 Цінова еластичність  попиту.

 

Еластичність — міра реагування однієї змінної величини на зміну  іншої; точніше — це число, яке  показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової  зміни іншої змінної. Яскравим прикладом  є цінова еластичність попиту, яка  відображає зміну величини попиту на певний товар зі зміною його ціни. Ступінь  цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою  коефіцієнта Еп, обчисленого за такою формулою:

                                       =,                                             (1)

Де: %∆Об – відсоток зміни величини попиту,

%∆Ц – відсоток зміни  ціни.

Оскільки відсоткова зміна  змінної є абсолютною зміною змінної, поділеної на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна  також визначити за формулою:

                              = = * ,                                (2)

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка  існує між ціною і кількістю  потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення.

Наприклад, якщо ціна знижується, то кількість потрібної продукції  зростає. Це означає, що чисельник у  формулі буде додатний, а знаменник  — від'ємний, а в результаті матимемо від'ємний коефіцієнт. Навпаки, у  випадку збільшення ціни чисельник  буде від'ємний, але знаменник —  додатний, що знову дасть від'ємний  коефіцієнт.В економічній науці ігнорується від'ємний знак, ураховується лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Робиться це, щоб уникнути можливих непорозумінь.

Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої  відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4 % викликає зростання попиту на 8 %, то попит  є еластичний. Очевидно, що у всіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший  одиниці; у такому випадку він дорівнює 2.

Якщо відсоткова зміна  ціни супроводжується порівняно  меншою зміною кількості необхідної продукції, попит нееластичний. Так, якщо зниження ціни на 4 % дає в результаті зростання кількості потрібної  продукції на 2 %, то попит нееластичний. У цьому випадку коефіцієнт еластичності складає !/2.

Зрозуміло, що за нееластичного  попиту коефіцієнт еластичності завжди буде менший одиниці. Коли відсоткова зміна ціни і наступна відсоткова зміна кількості необхідної продукції  дорівнюють одна одній, такий специфічний  випадок називається одиничною  еластичністю.

Ц

На рис.2.11 зображено три випадки еластичнос ті:

Ц

 

П

 

П

 

Об

Об

(а) (б) 

Ц

 

 

 

П

Об

(в)

Рис. 2.12 Цінова еластичність попиту: a- еластичний; б- нееластичний;

в- одинично-еластичний попит.

Важливо відзначити, що коли йдеться про нееластичний попит, це не означає, що споживачі абсолютно  нечутливі до зміни цін. Вислів "абсолютно  нееластичний попит" означає крайній  випадок, коли зміна ціни не викликає жодних змін кількості потрібної  продукції. Графічно цей випадок  показують за допомогою кривої попиту, паралельної вертикальній осі (наприклад, П1 на рис. 2.13), і навпаки, коли йдеться про еластичний попит, то це не означає, що споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни. У крайній ситуації, коли найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлю від нуля до межі своїх можливостей, йдеться про досконало еластичний попит. Крива досконало еластичного попиту являє собою лінію, паралельну горизонтальній осі (П2 на рис 2.13):

Ц

 

                

 

 

 

Об

 

Рис.2.13 Абсолютно нееластичний попит (П1) і досконало еластичний попит (П2)

 

При застосуванні формули  цінової еластичності виникають певні складнощі. При обчисленні коефіцієнта еластичності попиту на зерно в ціновому інтервалі від 5 до 4 грн виникає проблема, яку із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5 грн — 4 тис. одиниць або 4 грн — 8 тис. одиниць) взяти за базову для підрахунку відсоткових змін, які використовуються в формулі еластичності. Цей вибір вплине на результат обчислення.

Комбінація 5 грн — 4 тис. одиниць, показує, що відсоткове зменшення ціни складає 20, а відсоткове збільшення кількості запитуваної продукції — 100 Підставивши ці дані в формулу, отримуємо коефіцієнт еластичності, рівний 100/20, або б. Однак у комбінації 4 грн — 8 тис. одиниць продукції відсоткове збільшення ціни становить 25 %, а відсоткове зменшення кількості запитуваної продукції — 50 %. Коефіцієнт еластичності складає в цьому випадку 50/25, або 2.