Витрати виробництва та їх мінімізація

MRPL = PL,  або  Доход від граничного =  Ціні одиниці продукту праці  

Інакше правило максимізації прибутку при використанні n-кількості ресурсів можна записати так:

Зверніть увагу на те, що недостатньо, щоб MRP ресурсів були пропорційні їх цінам, вони повинні бути зрівнятися з їх цінами, тоді їх співвідношення буде дорівнювати одиниці.

 

РОЗДІЛ II.ОСНОВИ МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ ФІРМИ

 

2.1.Умови  максимізації прибутку і мінімізації  збитків у коростроковому періоді

Метою фірми на ринку монополістичної конкуренції є максимізація прибутку чи мінімізація збитків у короткостроковому періоді і винятково максимізація прибутку в довгостроковому періоді.

 

  
Рис.2.1 Графік вибору оптимального обсягу у короткостроковому періоді при максимізації прибутку .

 

В першу чергу звертає на себе увагу крива попиту (D). Вона задовольняє умову недосконалої конкуренції – попит має негативний нахил. Фірма, що діє в умовах монополістичної конкуренції, завдяки диференціації продукту на своєму сегменті ринку має монопольну владу, тому і крива попиту здобуває характерний негативний нахил: ріст обсягу реалізації досягається за рахунок зниження ціни.

По-друге, механізм визначення фірмою оптимального розміру виробництва в умовах монополістичної конкуренції полягає в тому, що фірма максимізує прибуток вибираючи обсяг, при якому MC=MR.

Іншими словами фірма нарощує виробництво доти, поки додаткові витрати, пов’язані з випуском ще однієї одиниці продукції,не починають перевищувати додатковий дохід від її реалізації. Відповідно точка перетину MC і MR на графіку дає той обсяг випуску продукції Q, продаючи який за ціною P фірма максимізує свій прибуток чи мінімізує збитки.

Умови максимізації прибутку для фірми на ринку монополістичної конкуренції наступні:

MC=MR

При зміні ринкової ситуації (зниження попиту і відповідно, зниження ціни) у фірми в короткостроковому періоді можуть виникнути збитки. У випадку, якщо ціна перевищує середні змінні витрати (AVC), продовжуючи випуск, фірма мінімізує збитки. Якщо ж ціна нижче середніх змінних витрат варто тимчасово призупинити виробництво.

 
.

Рис2.2 Графік вибору оптимального обсягу випуску фірмою, що мінімізує витрати.

Припустимо, що продавець на монопольно-конкурентному ринку газованих напоїв прагне максимізувати прибуток. Його товар відрізняється від товарів продавців-конкурентів, за смаком і тому, що він має більше натуральних домішок. У цьому випадку продавець може підняти ціну без падіння рівня продажів до нуля, тому що знайдуться покупці, які готові платити підвищену ціну за цей продукт. Попит і граничний дохід залежать також від цін, установлених конкурентними фірмами. Якби вони знизили свої ціни, то дана фірма газованих напоїв продала б менше за даною ціною. Протилежне було б справедливо, якби конкуренти підняли свої ціни. Але, як вже говорилося раніше, монопольна-конкурентна фірма не враховує реакції конкурентів, коли встановлює ціни або орієнтири з обсягів продажу.

 

Рис.2.3 Короткострокова рівновага фірми газованих напоїв.

 

Короткострокова рівновага фірми представлена газованих напоїв представлено на (рис.2.3). Обсяг випуску, за якого максимальний прибуток складає 2000л. на місяць і відповідає точці А на кривій попиту. Середні витрати на щомісячний випуск 2000 літрів рівні 2 гривні за літр.

Отже, прибуток з одиниці випуску складає 1 гривню. Загальний місячний прибуток представлений на графіку дорівнює 2000 гривень. Це означає, що фірми отримують більше, ніж нормальний прибуток.

Отже, власники фірми одержать більше від факторів виробництва, яким вони володіють і які самі надають, ніж вони могли б здобути, функціонуючи на ринку досконалої конкуренції.

 

2.2. Мінімізація  прибутку фірми в довгостроковому  періоді

Довгостроковий період - це  такий часовий проміжок, протягом якого фірма в змозі змінити кількість усіх ресурсів, включаючи і виробничі потужності. За своєю тривалістю цей період достатній для того, щоб одні фірми змогли залишити галузь, а інші, навпаки, ввійти в неї.

Оскільки у довгостроковому періоді змінний характер всіх застосовуваних факторів дозволяє фірмі використовувати найбільш оптимальні варіанти їх поєднання, то це неодмінно позначиться на величині і динаміці зміни її середніх витрат.

 

Рис.2.4 Крива довгострокових середніх витрат фірми.

 

При збільшенні обсягів виробництва, необхідно розширювати потужності. При цьому середні загальні витрати на початковому етапі розширення виробництва знижуватимуться, а потім , коли виробництво буде залучати все нові і нові потужності, стануть зростати. Для пояснення таких закономірностей розглянемо особливості побудови кривої середніх довгострокових витрат АТС.  На рис.2.4 представлені п'ять різних варіантів (I-V) розмірів підприємства, розрахованих на виробництво різних обсягів продукції при найменших середніх витратах ATC. На якихось проміжках своєї діяльності вона не змінює своїх виробничих потужностей, а використовує те, що є, тобто можна вважати, що на кожному проміжку фірма функціонує у короткостроковому періоді. Тому крива, що описує її витрати на даному етапі, буде кривою короткострокових середніх загальних витрат.

Крива середніх загальних витрат ATC1 описує короткострокові середні витрати для найменшого з аналізованих підприємств. Це означає, що коли підприємець ставить за мету отримати обсяг продукції, який не перевищує 20 одиниць, то він вибере саме цей варіант. Цей обсяг продукції може бути виготовлений і на підприємстві великих розмірів, але в такому випадку загальні середні витрати збільшилися б, оскільки виробничі потужності виявилися б недовикористаними. Отже, вибір другого варіанту розміру підприємства передбачає розширення обсягу випуску в параметрах між 20 і 30 одиницями продукції. На мал.3.1 крива ATC5 описує витрати відносно самого великого з аналізованих варіантів розміру підприємства з обсягом випуску понад 60 одиниць.

На практиці існує безліч варіантів розмірів підприємства. Розглянувши сукупність короткострокових кривих для кожного варіанту, можна зрозуміти, як будується крива довгострокових середніх витрат. Вона охоплює всі можливі криві короткострокових середніх загальних витрат ATC. Крива LATC показує найменші витрати виробництва будь-якого заданого обсягу випуску за умови, що фірма мала необхідний час для зміни всіх своїх виробничих факторів.

Рис.2.5 Динаміка довгострокових середніх витрат (LАТС)

1. економія від зростання масштабу виробництва;
2. постійна віддача від зростання масштабу виробництва;

III-зростання витрат від зростання масштабу виробництва.

З малюнку 2.5 видно, що нарощування виробничих потужностей підприємства супроводжуватиметься зниженням середніх загальних витрат на виробництво одиниці продукції аж до досягнення розмірів підприємства, що відповідає третьому варіанту. Подальше нарощування обсягів виробництва супроводжуватиметься підвищенням довгострокових середніх загальних витрат.  Чому так відбувається? Чому крива довгострокових витрат ATC має дугоподібну форму? Законом спадної віддачі це явище пояснити не можливо, оскільки умовою його дії є сталість хоча б одного з застосовуваних виробничих факторів. Проте у довгостроковому періоді змінюватися можуть всі фактори. Зміна фірмою параметрів своєї діяльності, перехід від одного варіанту розмірів підприємства до іншого призводить до зміни в масштабі виробництва. Реакція довгострокових середніх витрат на зміну масштабу виробництва може бути різною:

1. Якщо на якомусь часовому  інтервалі довгострокові середні  витрати знижуються зі збільшенням  обсягу випуску продукції, то  має місце економія, зумовлена  зростанням масштабу виробництва. Є низка факторів, що обумовлюють  ефект економії:

а) поглиблення спеціалізації праці . Зосередження зусиль працівника на більш вузькому полі діяльності,  підвищує продуктивність його праці

б) неподільність виробництва . Будь-яка фірма для здійснення своєї діяльності повинна мати певний мінімальний обсяг деяких ресурсів (даний обсяг ресурсів повинен бути використаний цілком

в) застосування нових технологій . Застосування у виробництві різних технічних нововведень потребує значних фінансових і інших витрат. Ефективність застосування нової техніки найбільш повно виявляє себе в умовах великого обсягу виробництва;

г) виробництво побічної продукції . Велика фірма не в змозі ефективно використовувати неминучі при виробництві відходи. Їх переробку здійснюють допоміжні виробництва, що, призводить до зниження довгострокових середніх загальних витрат.

2. Якщо на певному часовому  інтервалі виробництва довгострокові  середні загальні витрати за  умов збільшення обсягу випуску  зростають, то можуть мати місце  збитки від масштабу зростання  виробництва (негативний ефект масштабу).

3. Якщо протягом певного часу  виробництва довгострокові середні  загальні витрати ніяк не реагують  на зміну обсягу випуску, тобто. залишаються незмінними, то фірма  матиме постійний ефект від  зміни масштабу виробництва.

Вибір оптимального розміру підприємства залежатиме від того, як себе поводять довгострокові середні загальні витрати.

Мал. 2.6 Типи кривих довгострокових ATC

З малюнку 2.6 в видно, що крива довгострокових ATC спочатку стрімко падає, потім темп падіння уповільнюється, вона плавно знижується при збільшенні обсягу випуску. Середні витрати наближаються до постійних. Такі криві називаються ще L-подібними кривими

В цілому структура галузі залежить не тільки від умов формування довгострокових середніх витрат, а й від ролі державної економічної політики, місця національної економіки в системі міжнародного поділу праці і ряду інших чинників.

 

РОЗДІЛ III. АНАЛІЗ МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ ФІРМИ

3.1.Оцінка  витрат виробництва ТОВ „Картонний  комбінат”

Проведемо аналіз собівартості продукції підприємства та її структури. Собівартість продукції, як синтетичний показник, відображає всі сторони господарської діяльності підприємства. Від рівня собівартості продукції при інших незмінних умовах залежить рівень прибутку.

Таблиця 3.1

 Аналіз собівартості товарної продукції ТОВ „Картонний комбінат” за 2010 рік

Період	Обсяг виробництва продукції, тис. грн.	Собівартість усієї продукці, тис.грн.			Собівартість на 1тис. грн. виробленої продукції,  тис.грн.
		разом	у т.ч.		разом	у т.ч.
			постійні	змінні		постійні	змінні
І квартал	1920,82	1544,92	420,46	1138,61	0,80	0,22	0,59
ІІ квартал	1813,23	1612,32	420,46	1188,28	0,89	0,23	0,66
ІІІ квартал	2011,95	1487,43	420,46	1096,24	0,74	0,21	0,54
ІV квартал	2084,49	1750,13	420,46	1289,84	0,84	0,20	0,62
Всього	7830,5	6394,80	1681,83	4712,97	3,27	0,86	2,41

 

За даними таблиці 3.1 можна дійти висновку, що загальна сума постійних витрат (1681,83 тис. грн.) є сталою для всіх обсягів виробництва. Абсолютна її величина не змінюється зі зростанням обсягів виробництва продукції, проте постійні витрати на одиницю продукції змінюються обернено пропорційно до зростання обсягу виробництва. Так, випуск продукції у ІІ кварталі відносно І кварталу зменшився в на 5,6% (1813,23/1920,82*100-100 = 5,6), а постійні витрати на одиницю продукції зросли на 4,5% (0,23/0,22*100%-100% = 4,5).

Аналіз структури собівартості за елементами передбачає визначення питомої ваги окремих елементів витрат у загальній сумі витрат і оцінку їх зміни за звітний період.

Для наочності використовується аналітична таблиця, у якій перераховуються елементи витрат і відображається їх абсолютна величина та питома вага. Ці дані наводяться окремо: батові (минулого, звітного періоду, прогнозні), фактичні та зміна цих показників за період, що аналізується. Проаналізуємо структуру собівартості підприємства за елементами (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Аналіз витрат ТОВ „Картонний комбінат” за елементами

Елементи  витрат	Сума, тис. грн..				Структура витрат
	2006 р.	2007 р.	Відношення		2006р.	2007 р.	Відношення, +/-
			+/-	%
Оплата праці	1325,7	1756,5	430,8	132,5	11,6	18,7	7,1
Відрахування  на соціальні заходи	497,9	665,9	168,0	133,7	4,4	7,1	2,7
Матеріальні витрати	5842,0	4640,8	-1201,2	79,4	51,2	49,3	-1,8
У тому числі:							0,0
Сировина і матеріали	115087,4	51048,8	-64038,6	44,4	19,7	11,0	-8,7
паливо	28625,8	12530,2	-16095,6	43,8	4,9	2,7	-2,2
електроенергія і т.д.	14020,8	6497,1	-7523,7	46,3	2,4	1,4	-1,0
Амортизація	231,5	262,9	31,4	113,6	2,0	2,0	0,0
Інші витрати	3521,2	2082,7	-1438,5	59,1	30,8	30,8	0,0
Повна  собівартість	11418,3	9408,8	-2009,5	82,4	100,0	100,0	0,0
У тому числі:
змінні витрати	8663,1	4713,0	-3950,1	54,4	75,9	75,9	0,0
постійні витрати	2755,2	1681,8	-1073,4	61,0	24,1	24,1	0,0