Проблеми забруднення атмосфери

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2011 в 21:04, реферат

Описание работы

Життя нерозривно пов'язане з природним середовищем. На ранніх етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не завдавала помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням практичної діяльності, пов'язаної з винаходом знарядь праці, вплив її на природу неухильно зростав. В останні десятиліття ХХ століття у зв'язку із високими темпами науково-технічного прогресу, небувалим розширенням сфер матеріального виробництва він став особливо значним і великомасштабним.

Файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word.docx

— 45.18 Кб (Скачать файл)

     Ситуація  з забрудненням територій ускладнилася після аварії на Чорнобильській АЕС. Радіонуклідами забруднено понад 4,6 млн. гектарів земель у 74 районах 11 областей, у тому числі 3,1 млн. гектарів ріллі. З використання вилучено 119 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, у  тому числі 65 тис. гектарів ріллі.

     Мінерально-сировинна  база є основою виробництва понад 90 відсотків продукції важкої промисловості. На частку мінерально-сировинного комплексу  припадає третина виробничих фондів, близько 40 відсотків капітальних  вкладень, майже п'ята частина  трудових ресурсів. Приблизна вартість промислових запасів основних видів  корисних копалин дорівнює 14,8 трлн. гривень.

     За  різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів Україна випереджає такі розвинуті  країни світу як США, Канада, Англія, Франція, Китай та інші. В Україні  виробляється близько 5 відсотків світового  обсягу мінерально-сировинних ресурсів. Щороку гірничодобувна промисловість  України випускає продукції на 25 - 28 млрд. доларів США (у цінах світового  ринку).

     На  території України виявлено близько 8 тисяч родовищ, понад 90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе  економічне значення. Серед них нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові  руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі глини, будівельні матеріали, питні, мінеральні води.

     До  промислового освоєння залучено від 40 до 75 відсотків розвіданих запасів  основних видів корисних копалин.

     Подальший розвиток мінерально-сировинного комплексу  України потребує негайного розв'язання на державному рівні проблем, які  істотно гальмують розширення мінерально-сировинної бази, її екологічну реабілітацію та раціональне  використання.

     Сьогодні  немає чіткого механізму управління і належного державного нагляду  за використанням і охороною надр, що призводить до безгосподарного ставлення  гірничодобувних підприємств до мінеральної сировини та зростання  необгрунтованих її втрат.

     Через недосконалі технології видобування  та переробки мінеральної сировини, незадовільне вирішення питань комплексного освоєння родовищ у надрах залишаються  і втрачаються:

  • до 70 відсотків розвіданих запасів нафти;
  • до 50 відсотків солей;
  • до 28 відсотків вугілля;
  • до 25 відсотків металів.

     Нерозв'язаною є проблема геологічного вивчення і  використання техногенних родовищ  корисних копалин - відвалів видобутку  і відходів збагачення та переробки  мінеральної сировини, які містять  цінні корисні копалини і мають  промислове значення. Вже сьогодні в Україні обсяги цих відходів перевищують 25 млрд. тонн, займаючи площу  понад 150 тис. гектарів. З кожним роком  їх кількість збільшується. Таким  чином в Україні утворено сотні  великих, середніх та малих техногенних  родовищ різних корисних копалин, придатних  для промислового освоєння. Потенційна вартість техногенних родовищ за попередніми розрахунками обчислюється десятками млрд. доларів США. Така маса вторинних продуктів у перерахунку на 1 кв. кілометр території України перевищує аналогічний показник для США у 6 разів та у 3 рази - для держав Європейського Союзу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     Складна радіаційна ситуація, що виникла у  ряді районів України внаслідок  аварії на Чорнобильській атомній електростанції, створила небезпеку для здоров'я  людини, негативно впливає на її спадкову основу. Тому оздоровчо-гігієнічний  аспект охорони природи нині набуває  виняткового значення.

       Людина й суспільство повинні  докорінно змінити своє ставлення  до природи та її ресурсів. У наш час людство спроможне  виробляти достатню кількість  сільськогосподарської й промислової  продукції, не завдаючи шкоди  навколишньому середовищу. Досягнення  науки й техніки відкривають  не тільки можливості для задоволення  потреб людини, але й створюють  передумови для збереження і  примноження ресурсів Землі. Людство  в змозі істотно поліпшити  умови, які склалися в біосфері  планети. У розв'язанні цього  завдання важливу роль відіграють  екологічні освіта та виховання  всього населення, особливо молоді, якій жити й працювати в  наступному тисячолітті.

     Для майбутнього всього людства наступні два десятиріччя будуть визначальними: або співдружність націй вирішить найголовніші екологічні проблеми, або  почнеться незворотна деградація біосфери і поступова загибель цивілізації. Планета вже не витримує антропогенного тиску: подвоєння населення всього за кілька десятирічь та його концентрація головним чином у містах; п`яти- , десятикратний приріст економічної активності менш ніж за століття; некероване зростання різних перетворень у сільському господарстві, енергетичних і промислових системах; супермілітаризація суспільства та накопичення великої кількості глобально небезпечної ядерної та хімічної зброї

Информация о работе Проблеми забруднення атмосфери