Оцінка стану заповідної справи в Херсонській області

Основну роль в формуванні клімату відіграють термічні умови. Середньорічна температура повітря 9,8^о С. Середньомісячна липнева температура повітря 22,8^оС. Абсолютний максимум - 39^оС. Середня температура січня місяця -3,3^оС. Абсолютний мінімум - -30^оС. Середньорічна амплітуда температури повітря 26-28^оС. Середня тривалість безморозного періоду 180 днів. Тривалість періодів із середньодобовою температурою повітря вище 0^оС становить 275 днів, вище 5^оС - 230 днів, вище 10^оС - 185 днів, вище 15^оС - 140 днів. Близько 100 літніх днів мають середньодобову температуру вище 20^оС. Сума активних температур складає 3350^оС на рік.

         Температурний режим значною  мірою визначається тривалістю  сонячного сяйва. Річна сума  годин сонячного сяйва становить  2286. В літні місяці тривалість  сонячного сяйва складає 70-80 % тривалості дня. Сумарна сонячна  радіація в межах області складає  4700-4900 мДж/м².

         Важливим екологічним фактором  для Херсона є режим вологості,  так як в середньому Херсонська  метеорологічна станція фіксує  лише 343 мм опадів на рік. Абсолютна  вологість повітря досягає мінімуму  в січні-лютому (4,8-4,9 мб), а максимуму  в липні - 16,0 мб.

         Херсонщина належить до територій  з континентальним типом річного  ходу опадів, при якому сума  опадів теплого періоду переважає  суму опадів холодного періоду.  При середньорічній кількості  опадів 343 мм і випаровуваності  1000-1050 мм коефіцієнт зволоження  становить 0,3, що характеризує  посушливість клімату.

         Херсон розташований на території  зі змінними вітрами. В холодну  пору року переважають східні  і північно-східні вітри, влітку - західні і північно західні;  при середній швидкості вітру  4,1 м за секунду.

         Сталий сніговий покрив утворюється  не кожної зими і триває  недовго (30-40 днів), висотою 5-15 см. В результаті природня зимово-весняна  вологозарядка ґрунту дуже низька.

В цілому клімат Херсонщини характеризується теплим тривалим літом, малосніжною зимою, від`ємним коефіцієнтом зволоження, відносно частою повторюваністю засух та суховіїв. Своєрідна та нестабільна кліматична обстановка доповнена мікрокліматичними змінами, викликаними урбанізацією ландшафту, справляє значний вплив на рослинний покрив міста.

2. Аналіз отриманих матеріалів дає змогу відзначити такі особливості просторового розподілу показників антропогенної перетвореності природних територій Херсонського регіону:

1) незначна від очікуваної  перетвореність територій в межах  міськрад Херсону та Нової  Каховки пояснюється високою  часткою в структурі землекористування  природних територій, плавневих  земель, рекреаційних та лісів; 

2)  більшість адміністративних  районів із високими показниками  пере-твореності зосереджені на  сході та півночі області і  характеризуються високою часткою  ріллі в структурі землекористування; 

3) висока для степової  зони частка лісів (5,3%) отримана  за рахунок високої локалізації  штучних лісових насаджень на  території Олешківських пісків  (Голопристанський,  Цюрупинський  райони,  міськрада Нової Каховки).  Для більшості території області  показники лісистості на порядок  менші.

3. Херсонська область представлена темно-каштановими ґрунтами в комплексі з солонцями, що займають біля 70 % ріллі.

 4. До Червоної книги України з Херсонської області занесено 147 видів біоти, серед яких 29 видів рослин та грибів та 118 видів тварин. До Зеленої книги України віднесено 21 рослинне угруповання.

5. Згідно Закону "Про природно-заповідний фонд України" в Херсонській області є природоохоронні об'єкти, які мають відповідний природоохоронний статус і відносяться до різних категорій.

Біосферні заповідники: Асканія-Нова, Чорноморський біосферний заповідник

Національні природні парки: Азово-Сиваський. Планується створити ще два: Нижньодніпровський національний природний парк і Національний природний парк "Джарилгач"

Заказники. Заказники  в Україні діляться на - ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні. Вони можуть мати загальнодержавне або місцеве значення. В області налічується 5 заказників загальнодержавного значення, їх площа - 32832 га.

Це:

- Лісові: Бакайскій  і Березові колки в Голопристанському  районі;

- Ботанічний - на  о. Джарилгач в Скадовському  районі;

- Орнітологічний - Ягорлицький в Голопристанському  районі;

- Ландшафтний - Урочище  Саги в Цюрупинському районі.

Також є 7 заказників місцевого значення, їх площа 23 820 га: загальнозоологічні - Асканійський в  Чаплинському районі, Бакайскій жолоб  в Білозерському районі, Корсунський  в Каховському районі; ландшафтні - Інгулець у Великоолександрівському  районі, Інгулецький лиман в Білозерському  районі, Хрестова сага в Голопристанському  районі; ботанічний - Шаби в Голопристанському  районі.

Заповідні урочища. Це виділені цільні ландшафти, що мають  важливе наукове, природоохоронне  та естетичне значення. У них встановлюється, як і в заповідниках, жорсткий заповідний режим. В області нараховується 10 заповідних урочищ місцевого значення, площею 942 га: Агайманское в Іванівському районі, Архангельський ліс у Високопільському районі, Голопристанський ліс, Старозбур'ївська ліс у Голопристанському районі; ліс Летючі піски, Недогорскій ліс, Новодмитрівський ліс у Великоолександрівському  районі; Стояни у Нововоронцовському районі ; Малокаховскій бор в Каховському  районі; Цюрупинський бор в Цюрупинському  районі.

Пам'ятки природи - унікальні природні утворення, які  мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення. Вони діляться на - комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. В області 32 пам'ятки природи місцевого  значення, площею 27,5 га. Серед них - в'яз біля магазину "Парус" в м.Херсоні, джерело Шилової балки і джерело  Козацький в Бериславському районі, дуб в міському парку м. Херсона, посаджений в 1869 році під час закладки парку, Бехтерівський дубовий гай, колонія диких кролів в Веревчіной балці, Кринковское поселення бобрів, Понятовський і Нікольське поселення  змій, озеро Грязьове (Гопри), Федоровська  печера і пр.

Дендрологічні парки. Вони створюються з метою збереження і вивчення видів дерев і чагарників для найбільш ефективного їх використання. В області один дендрологічний парк "Асканія-Нова" в комплексі  біосферного заповідника "Асканія-Нова". На площі 210 га росте понад 1000 видів  дерев і чагарників, представників  різних континентів.

Парки-пам'ятки садово-паркового  мистецтва. Це найбільш визнані та цінні  зразки паркового будівництва, які  створені з метою охорони їх і  використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. В області взято під  охорону 12 таких об'єктів місцевого  значення, площею 166 га. Серед них  ботанічний сад Херсонського педінституту, дендропарк у м. Каховка, дендропарк Херсонського сільгоспінституту, дендропарк УкрНДІ зрошувального землеробства, дендропарк у м. Цюрупинську, парки в м. Гола Пристань, в с. Роздольне Каланчацького району та ін.

Як бачимо, лише невелика частина об'єктів взята  під охорону, в області ще є  величезні резерви для поповнення мережі об'єктів природно-заповідного  фонду. В останні роки для охорони природи створена відповідна законодавча база.

6. В Херсонській області площа ПЗФ складає 2,8% суходолу, а з врахуванням акваторій – 5,7%. В області природно-заповідні об’єкти представлені двома біосферними заповідниками, одним національним природним парком, 5 заказниками загальнодержавного значення, одним дендрологічним парком загальнодержавного значення, 11 заказниками місцевого значення, 10 заповідними урочищами місцевого значення, 32 пам’ятками природи місцевого значення, 12 парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва місцевого значення

7. Ссавці: кутора мала, вечірниця мала, вечірниця гігантська, перев'язка звичайна, тхір степовий, емуранчік, сліпак піщаний

Птиці: пелікан рожевий, пелікан кучерявий, лелека чорний, огар, змієїд

сип білоголовий, беркут, орел-могильник, орел степовий, орел-карлик, орлан-білохвіст, скопа, сокіл-сапсан, балобан, журавель сірий, журавель-красавка

дрофа, стрепет, ходуличника, кроншнеп малий, кроншнеп середній, філін.  

Плазуни: полоз чотирьохсмугий, гадюка степова 

Комахи: ктирь гігантський, бражник Прозерпіна, Бражник мертва голова, сатурнія мала, богомол емпуза смугаста 

Рослини: золотобороднік цикадових, зіркоплідник частуховидний, ковила дніпровська, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, зозулинець точковий, зозулинець болотний, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський, ковила волосиста, ковила Лессінга, ковила українська

8. На території Херсонської області розташовані елементи екологічної мережі, які мають загальнодержавне значення:

Ці елементи екологічної  мережі з'єднуються між собою  природними коридорами, тобто ділянками  природних ландшафтів витягнутої конфігурації. В межах Херсонської області  розміщенні природні коридори: Південно – український, прибережно – морський та Дніпровський. Вони мають забезпечувати  також збереження різних видів дикої  фауни і флори. Крім того, на те-риторії  Херсонської області знаходиться  окремий природний коридор міжнародного значення, що формує  ланцюг прибережно- морських природних ландшафтів Азовського й Чорного морів, який оточує територію  України з Півдня.

 

10. Рекомендації:
2. Вирішити питання щодо спрощення порядку створення територій і об’єктів природно-заповідного фонду та резервування природних територій для подальшого заповідання, особливо в частині погодження з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та землекористувачами;
14. врегулювати питання створення охоронних зон заповідних територій;
15. запровадити механізми економічного стимулювання створення нових заповідних територій та викупу земельних ділянок для наступного заповідання, компенсації втрат землекористувачам, на землях яких створюються нові заповідні території;
16. встановити обов’язкове погодження зміни власників чи користувачів у межах територій ПЗФ з територіальними органами Мінприроди;
17. вдосконалити управління та координацію діяльності підрозділів служб державної охорони установ природно-заповідного фонду, забезпечити працівників служби державної охорони правовим та соціальним захистом;
18. встановити дієву систему управління й охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду, для управління не створюються спеціальними адміністраціями;
19. посилити систему державного контролю у сфері додержання вимог режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
20. вдосконалити процедуру персональної відповідальності посадових осіб за порушення законодавства щодо природно-заповідного фонду, в тому числі щодо створення об’єктів та встановлення їх меж;
21. встановити мораторій на зміну цільового призначення земель природно-заповідного, історико-культурного та іншого природо-охоронного призначення, земель водного фонду в межах водоохоронних зон, розширення меж населених пунктів за рахунок включення до них перспективних для заповідання природних територій та існуючих заповідних об’єктів;
22. розширити перелік особливо цінних земель;
23. заборонити вилучення земель природно-заповідного, історико-культурного та іншого природоохоронного призначення;
24. запровадити обов’язкове переведення територій та об’єктів ПЗФ до земель природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення.
25. Але для вирішення всіх зазначених питань насамперед необхідна нова 
    природоохоронна державна політика, а також фінансове забезпечення реалізації всіх заходів.
26. Збереження існуючих та створення нових природно-заповідних територій це захист земель від їх «захоплення» та невеликі «островки волі» для майбутнього наших дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАННІ ЛІТЕРАТУРНІ  ДЖЕРЕЛА:

1. http://uk.wikipedia.org
2. http://knowledge.allbest.ru/sport/2c0a65625b2ad68b4c53b88421216c26_0.html
3. Бойко М. Ф. та ін. Природа Херсонської області. Фізико-географічний нарис. – К.: Фітоцентр, 1998. – 120 с.
4. Греков С.А. До питання про антропогенне перетворення території Чернівецької області // Наукові записки Вінницької ДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія – Вінниця, 2003 – Вип. 6. – С. 67-73.
5. Шищенко П.Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании. – К., Фитоцентр, 1999. – 284 с. 
6. Мальчикова Д.С.  Проблеми і перспективи використання зрошуваних земель Херсонської області // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – К.: Вид-
7. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Chseg/2008_5/Malchikova.pdf
8. Пилипенко І.О.,  Мальчикова Д.С.  Методики суспільно-географічних досліджень  (на матеріалах Херсонської області). – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. – 112 с.
9. http://5ka.at.ua/load/ekologija/stan_zemelnikh_resursiv_ta_runtiv_u_khersonskij_oblasti_regionalna_dopovid/18-1-0-10746
10. http://5ka.at.ua/load/ekologija/derzhavne_upravlinnja_u_sferi_okhoroni_navkolishnogo_prirodnogo_seredovishha_u_khersonskij_oblasti_regionalna_dopovid/18-1-0-10753
11. http://www.mycityks.com/pryroda/ohrana.html
12. http://www.hgi.org.ua/diplom07/Kazidub+.htm
13. http://www.mycityks.com/pryroda/zapoved.html
14. УДК  504.062:91:681.518 Грановська Л.М., доцент, Дудяк Н.В., асистент (херсонський державний аграрний університет, м. херсон) Особливості формування геоінформаційних систем для управління природоохоронними територіями (на прикладі херсонської області).
15. Рекомендації комітетських слухань «Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку». Схвалено рішенням Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи № 14/2 від 21 травня 2008 р. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу