Домашня робота з «Периферійні пристрої»

Міністерство освіти і науки України

Інститут  комп'ютерних інформаційних технологій

Національний  авіаційний університет

Кафедра комп’ютерних систем та мереж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Домашня робота

 

 

 

з дисципліни: «Периферійні пристрої»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:  студент КС421

Пилипяк Р.

Перевірив: Пушкін Ю.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013 

Зміст

 

	Завдання………………………………………………………………………………	3
1.	Розрахунок  параметрів НГМД……………………………………………………...	4
2.	Видеосистемы
	2.1. Понятие видеосистемы…………………………………………………………	7
	2.1.1. Дисплей…………………………………………………………………...	7
	2.1.2. Видеоадаптер……………………………………………………………..	8
	2.2. Сравнительная оценка…………………………………………………………..	10
3.	Печатающие  устройства
	3.1. Краткое описание……………………………………………………………….	11
	3.2. Сравнительная оценка…………………………………………………………..	15
4.	Висновки……………………………………………………………………………...	15

 

Завдання

1. Для НГМД і їхніх дискет на підставі вихідних даних і номера заданого варіанта, визначити:

• кількість магнітних голівок;
• кількість доріжок на одному боці диска;
• частоту обертання диска;
• кількість секторів на диску;
• корисну ємність однієї доріжки (Кбайт);
• корисну ємність диска (Кбайт);
• швидкість передачі даних, що використовуються (Кбіт/с);
• повну ємність доріжки (Кбайт);
• швидкість запису (читання) інформації на доріжку (Кбіт/с);
• подовжню щільність j-й доріжки і-го циліндра.

Розрахунки, стислі теоретичні зведення і висновки необхідно подати в пояснювальній  записці. Вхідні дані і результати розрахунків  оформити у вигляді зведеної таблиці.

 

2. Надати  стислий опис відеосистем. Провести  порівняльну оцінку відеосистем  різних типів з врахуванням  таких параметрів:

• режими роботи;
• роздільна здатність;
• розміри символьної матриці;
• тип знакогенератора;
• характеристики відеопам’яті;
• передача кольору;
• характеристики монітору.

Проведений  аналіз і висновки викласти в пояснювальній  записці. Результати

аналізу оформити у вигляді таблиці.

 

3. Надати  стислий опис пристроїв друку.  Виконати порівняльну оцінку  принтерів різних типів з огляду  на такі критерії:

• якість друку;
• роздільна здатність;
• передача кольору;
• швидкодія;
• шум;
• вартісні характеристики;
• вимоги до паперу й інших витратних матеріалів.

Проведений  аналіз і висновки викласти в пояснювальній  записці. Результати

аналізу оформити у вигляді таблиці.

 

 

 

 

 

 

 

1. Розрахунок параметрів НГМД

 

Вхідні дані

 

Варіант №12

Таблиця 1.1

Тип дисковода	Розмір дискети (дюйм)	Кількість секторів на доріжці	Радіальна щільність	№ циліндра	№ доріжки
DD	5,25	9	48	5	0

 

Рішення

Щільність запису - обсяг інформації, яку можна розмістити на одиниці площі поверхні носія. Для дисків визначають два різновиди щільності запису: радіальну (поперечну) і лінійну (подовжню).

Радіальна щільність визначається тим, скільки  доріжок можна записати на одній  поверхні диска, і вимірюється кількістю  доріжок на дюйм (ТРІ - Track Per Inch). Для  гнучких дисків ця величина стандартизована: для дискет діаметром 5,25 дюйми вона складає 48 ТРІ чи 96 ТРІ. В нашому випадку 96 TPI.

Крок  між сусідніми доріжками на поверхні диска можна визначити за значенням  радіальної щільності:

 

D = 1/48 * 25,4 = 0,53 0,1875 мм;

 

Обчислення точного значення радіуса R (у міліметрах) на диску DD (DoubleDensity), з щільністю 96 TPIдля циліндра 15 і голівки 0 (знизу):

 

R = 57,15 мм – 0,53мм * 5 = 54,5 мм;

 

У накопичувачах кожного типу можна  форматувати дискети з різною кількістю доріжок і секторів. Кількість доріжок для дискет 48 ТРІ дорівнює 40, а для дискет 96 ТРІ і 135 ТРІ - 80. Кожна доріжка  поділяється на фіксовану кількість  секторів: від 9 до 36 у залежності від  типів дисковода і формату. Використовуючи значення (Табл. 1.2) виконаємо підрахунки.

Таблиця 1.2

Тип дисковода	Диск діаметром 5,25 дюйма	Радіальна щільність доріжок, TPI	Кількість доріжок на одній стороні	Кількість секторів на доріжці	Кількість робочих сторін на диску	Ємність одного сектора, байт	Корисна ємність диска, Кбайт
DD	5,25	48	40	9	2	512	360

 

Корисна ємність доріжки = 512 * 9 = 4,5 Кбайт

 

На основі цього корисну ємність диска  можна обчислити як добуток таких  величин: кількість доріжок на одній  стороні, кількість робочих сторін, кількість секторів на доріжці і  розмір сектора (512 байт).

 

Корисна ємність диска  = 40*2*9*512 = 360 Кбайт

 

Частота обертання диска в DD-дисководах дорівнює 300 об/хв.. Отже, згідно варіанту завдання:

 

Частота обертання диска = 300 об/хв = 5 об/с

 

Обчисливши  корисну ємність доріжки і  визначивши частоту обертання диска, можна визначити швидкість передачі даних користувача між накопичувачем  і його контролером VI:

 

VI = 512 байт * 9 секторів * 300 об/хв = 8 * 512 біт * 9 * 5 об/с = 184 Кбіт/с

 

При фізичному форматуванні диска на кожну його доріжку записуються не тільки доступні користувачу сектори по 512 байт кожний, але й службова інформація, яка необхідна для синхронізації роботи, орієнтації системи і контролю збережених даних. Один з форматів полів доріжки наведено у Табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Формат  полів доріжок ГМД

Отже, при  розподілі доріжки на n секторів загальна ємність доріжки (в байтах) буде дорівнювати:

W = ID + PMZ + n*(P + Is + Bz + Mda + bec + 512).

При n = 9 загальна ємність доріжки:

W = 40+320+9*(33+7+17+1+2+512) = 5508 байт.

 

Тепер можна  обчислити швидкість запису (читання) V2 повної інформації (службових даних і даних користувача) на доріжку диска:

 

V2 = 5508 байт * 300 об/хв = 8 *5508 біт * 5 об/с = 220 Кбіт/с.  

 

При іншому форматі доріжки, тобто  при розміщенні на доріжці іншої  кількості секторів, зміниться ємність  доріжки, а також швидкість запису (читання) повної інформації на диск і  швидкість передачі даних користувача  між накопичувачем і його контролером.

Лінійна (чи подовжня) щільність запису інформації на доріжці показує, скільки біт  інформації (службових даних і  даних користувача) можна записати на одиницю довжини заданої доріжки і вимірюється в бітах на дюйм довжини доріжки (ВРІ - Bits Per Inch). При цьому варто мати на увазі, що всі доріжки на поверхні диска, незважаючи на їхню різну довжину, містять однаковий обсяг інформації. Тому подовжня щільність внутрішніх доріжок вища, ніж зовнішніх. Для DD-дисків нульова доріжка на нижній стороні диска з радіусом R = 57,15 мм (циліндр 0, голівка 0), що містить усього W  = 5508 байт даних користувача і службової інформації, має подовжню щільність, яка дорівнює:

 

R = 57,15мм=5,715см

R = 5,715/2,54 см =2,25 дюйм

W  = 5508 байт = 8 * 5508 = 44064 біт

 

W/(2 •  3,14 R)= 44064 біт/(6,28 * 2,25 дюйм) ≈ 3118,45 біт/дюйм чи 3119 ВРІ

Кількість секторів на диску становитиме добутку  кількості робочих сторін на диску, кількості секторів на доріжці, кількості  доріжок на одній стороні.

Отже:Кількість  секторів на диску = 2*9*40 = 720

Результати розрахунків

Кількість магнітних голівок	2
Кількість доріжок на одному боці диска	40
Частота обертання диска (об/хв)	300
Кількість секторів на диску	720
Корисну ємність однієї доріжки (Кбайт)	4,5
Корисну ємність диска (Кбайт)	360
Швидкість передачі даних, що використовуються (Кбіт/с)	184
Повну ємність доріжки (байт)	5508
Швидкість запису (читання) інформації на доріжку (Кбіт/с)	220
Подовжня щільність  j-ої доріжки  і-го циліндра ВРІ	3119

 

2. Видеосистемы

 

2.1. Понятие видеосистемы

 

Одной из наиболее важных составных частей любого персонального компьютера является его видеосистема. Под этим понятием обычно подразумевают монитор (дисплей), видеоадаптер и набор соответствующих  программ-драйверов, поставляемых в  комплекте с видеоадаптером или  в составе прикладных пакетов.

 

2.1.1. Дисплей

 

Самая заметная, самая крупная и самая дорогая (около 1/3 стоимости всего ПК) часть  видеосистемы – дисплей (display) или  монитор (monitor). Он характеризуется несколькими  свойствами:

• Цвет. Практически все выпускаемые сейчас мониторы имеют возможность выводить цветное изображение. Количество одновременно отображаемых цветов зависит от другого компонента видеосистемы – видеоадаптера;
• Размер. Длина диагонали, измеряемая в дюймах: 14, 15, 17, 19, 21. Больший размер монитора позволяет получать при прочих равных условиях большее и лучшее изображение, что положительно сказывается на зрении пользователя. Фактическим стандартом стали мониторы с диагональю в 15 дюймов;
• Зерно. Всякое изображение на мониторе строится из множества минимально возможных точек (в ранних моделях адаптеров (CGA, EGA) такая точка была различима визуально). Размер каждой из них – одна из основных характеристик монитора. Стандарт в этом – 0.28 мм. Лучшие модели имеют точку 0.27, 0.25 и даже 0.21 мм;
• Максимальное разрешение. Фактически этот параметр зависит от размера монитора, размера точки и характеристик видеоадаптера (в частности, объёма памяти). Фактическим стандартом стало разрешение 1024 х 768 точек; лучшие модели предоставляют возможность вывода изображения с разрешением 1600 х 1280 точек;
• Вертикальная развёртка. Это свойство описывает частоту смены изображений на экране. Чем выше этот показатель, чем устойчивее картинка дисплея. Среди стандартных значений – 75, 85+ Гц (по сегодняшним эргономическим требованиям ассоциации VESA минимальная допустимая частота смены кадров для монитора равна 85 Гц).
• Контрастность — это отношение разности яркостей отображаемых монитором белого и черного цветов. Например, для дисплея, максимальная и минимальная яркости которого равны 200.5 кд/м2 и 0.5 кд/м2 соответственно, контрастность равна (200.5 - 0.5)/0.5 = 400:1.
• Яркость — максимальная удельная светимость поверхности экрана. Измеряется в нитах (nit). 1 нит = 1 кд/м² (кандела на квадратный метр). Чем больше это значение, тем светлее изображение. Яркость белого цвета для мониторов CRT составляет 80-100 кд/м2; профессионалы, использующие при работе с графикой LCD-монитор, редко калибруют его так, что яркость белого превышает 110 кд/м2.