Курсовая работа по ГТС

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Августа 2009 в 21:22, Не определен

Описание работы

Курсовая работа по ГТС

Файлы: 1 файл

KR_GTS.DOC

— 3.21 Мб (Скачать файл)

  Задачею гідравлічного розрахунку є визначення  глибини і довжини водобійного  колодязя.

  Розрахункова  схема водобійного колодязя подана на (рис.Д.10.2). Для забезпечення затоплення гідравлічного стрибка необхідно, щоб була забезпечена умова hс"< hнб    або глибина колодязя

dc=s*hc”-hнб , (10.14)
 
де hc  - друга сполучена  глибина (глибина наприкінці гідравлічного  стрибка), м;
  hнб - побутова глибина  в руслі за  водобійним колодязем, м.
 

  Друга сполучена глибина може бути визначена  графоаналітичним методом А.Н. Рахманова [7, стор. 169].  Знаходження цих взаємно сполучених глибин  проводиться по графіках складених для прямокутного поперечного перерізу, по попередньо  обчисленим  значенням

, (10.15)
 
де To - питома енергія  потоку перед водобійним колодязем з урахуванням швидкості підходу відносно дна колодязя, м;
  hcr - критична глибина  потоку, м.
 

  Питома  енергія потоку перед водобійним колодязем визначається за формулами:

для водоскидів закритого типу

(10.16)
 

для водоскидів відкритого типу

, (10.17)
 
де H1 - напір на водозливі  із  широким  порогом перед  водобійним колодязем, м;
  V0 - швидкість підходу  потоку  перед  колодязем, м/с;
  V1 - швидкість потоку  в з’єднувальному каналі, м/с;
  ΔК - відмітка поверхні води в кінці з’єднувального каналу, м;
  ΔДно - відмітка дна  водотока в нижньому б’єфі, м.
 

  Напір Н1 визначається по формулі витрати через водозлив з широким порогом

, (10.18)
 
де m - коефіцієнт  витрати  водозливу, можна приймати рівним 0,30 - 0,32;
  bc - ширина колодязя, яку можна прийняти для відкритих  водоскидів ріною ширині швидкоструму, для закритих – 1,5.n, де n – кількість відвідних труб, м.
 

  Якщо  при прийнятій ширині колодязя його глибина є надто великою (більш 1,5 м),  ширину колодязя варто збільшити, приймаючи до увагу, що потік від  виходу з відвідної труби (швидкоструму) до колодязя розширюється під кутом 13°. Обравши ширину колодязя і форму підвідного каналу до колодязя прямокутного перерізу визначають  напір Н1 швидкість підходу V0.

  Критичну  глибину потоку знаходять за формулою

, (10.19)
 
де q - питома витрата, м2/с;
  - коефіцієнт кінетичної енергії (Коріоліса).
 

  При визначення сполучених глибин за графіком значення коєфіцієнта швидкості j варто прийняти в межах 0,85...0,90. За отриманим значенням xc знаходять першу сполучну глибина

hс=xc  * hcr ; (10.20)

за значенням xc"  - другу сполучну глибину

hс “=xc * hcr . (10.21)
 

   При розрахунку водобійного колодязя задають  початкову глибину, що надалі уточнюють. Підбір глибини водобійного колодязя вважається  закінченим, якщо різниця  між заданою й отриманою глибиною колодязя по формулі (10.14) не перевищує 5%. Після визначення глибини водобійного колодязя обчислюється його довжина за формулою

lк =lоt+lпр* k, (10.22)
 
де lоt - дальність польоту  струменя, м;
  lпр - довжина гідравлічного  стрибка, м;
  k - коефіцієнт, що рекомендовано  приймати рівним 0,8.
 

  При відсутності підвідного каналу до водобійного  колодязя (колодязь розпочинається зразу  за швидкотоком)  при визначенні довжини колодязя не враховують довжину  відльоту струменя.

  Дальність польоту струменя 

. (10.23)

  Довжина гідравлічного стрибка за формулою М.М.Павловского дорівнює

lпр=2,5(1,9* hс"-hс). (10.18)
 

   Водобійний  колодязь виконується з монолітного  або збірного  залізобетону.   При  глибині  колодязя більш 0,5 м  варто застосовувати конструкції  у вигляді підпірних стінок.

  За  водобійним колодязем необхідно  передбачити кріплення  русла, кам'яним накидом, при цьому довжина кріплення  приймається конструктивно.

lр=lкр-lк ,       (10.24)
 
де lкр   - довжина кріплення, м.
lкр=6(hс"-hс)+8hcr . (10.25)
 

 

    

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛИТЕРАТУРИ 

  1. Гидротехнические  сооружения // Под ред. Н.П. Розанова. - М.: Агропромиздат, 1985. – 430 с.
  2. Методичні вказівки до виконання курсового проекту “Гребля  з  ґрунтових  матеріалів  з  водоскидною  спорудою” / Дніпропетр. держагроуніверситет, Дніпропетровськ – 2004. – 56 с.
  3. Гидротехнические сооружения. Справочник    проектировщика // Под ред. В.П. Недриги. – М.: Стройиздат, 1983. –  543 с.
  4. Кириенко И.И., Химерик Ю.А. Проектирование и расчет гидротехнических сооружений. - К.: Высшая школа,1987. –  253 с.
  5. Курсовое и дипломное проектирование по гидротехническим сооружениям // Под.ред. В.С.Лапшенкова. - М.: Агропромиздат, 1989. – 448 с.
  6. СНиП 2.05.02-85. Автомобильные дороги. / Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 32 с.
  7. СНиП 2.06.01-86.Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования / Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1987. – 32 с.
  8. СНиП 2.06.04-82*. Нагрузки и воздействия на гидротехнические    сооружения (волновые, ледовые и от судов)/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989. – 40 с.
  9. СНиП 2.02.02-85.Основания гидротехнических сооружений / Госстрой СССР.- М.: Стройиздат, 1986. – 45 с.
  10. СНиП 2.06.05-84*.Плотины из грунтовых материалов / Госстрой СССР. –  М.: АПП ЦИТП , 1991. – 56 с.
  11. Справочник по  гидравлике // Под  ред. В.А. Большакова. -  К.: Вища школа,1984. –  344 с.
  12. Чугаев Р.Р. Гидротехнические сооружения. Глухие плотины. - М.: Агропромиздат, 1985.–318 с.

 

Д  О  Д  А  Т  К  И

а – однорідна  земляна гребля з дренажем; б –  земляна неоднорідна; в – кам’яно – земляна; г – земляна з екраном; д – кам’яна з ядром; е – з діафрагмою; ж – з екраном та понуром; 1 – тіло греблі; 2 – крива депресії; 3 – дренаж; 4 – кріплення укосів; 5 – верхова грунтова протифільтраційна призма; 6 – діафрагма; 7 – верхова призма; 8 – низова призма; 9 – перехідний шар; 10 – екран з негрунтових матеріалів; 11 – грунтове ядро; 12 – центральна грунтова протифільтраційна призма; 13 – шпунт; 14 – понур; 15 – цементаційна завіса; 16 – зуб; 17 – грунтовий екран; h – висота греблі; b – ширина греблі понизу;  bum – ширина протифільтраційного пристрою понизу;  bup – ширина греблі;  mh , mt - коэффициенты заложения верхового и низового откосов

    Рис.Д.1.1. Типи земляних насипних гребель

     Рис.Д.1.2. Схема  до  вибору коефіцієнтів закладення укосів

    Рис.Д.2.1. Конструкція гребня греблі 

    Рис.Д.3.1. Розрахункова схема для визначення  відмітки гребня греблі

               

Рис.Д. 3.2. Профіль та елементи хвилі

                                                                                  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.Д.3.3. Графіки значень коефіцієнтів ki 
 

Рис.Д.3.4. Графік значень коефіцієнтів krun

 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.Д.3.5. Графік для визначення

елементів вітрових хвиль в глибоководній  та   мілководній зонах

Рис.Д.4.1. Кріплення укосу кам’яним накидом

Рис.Д.4.2. Монолітне залізобетонне кріплення

 
 
 
 
 
 

    Рис.Д.6.1. Схеми основних видів дренажу 
 
 
 
 
 
 

                                                                                  
 
 
 

  Рис.Д.8.1. Позначення, що застосовані              Рис.Д.8.2. Фільтрація в прямокутному  масиві

                                                                               

 
 

   Рис.Д.8.3. Зовнішні проміжки височування             Рис.П.8.4. Зовнішні проміжки височування      

                                                                                    

 
 
 
 

Рис.Д.8.5. Розрахункова схема однорідної

             греблі 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Курсовая работа по ГТС