Позабюджетні фонди, їх призначення і використання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Мая 2013 в 00:26, курсовая работа

Описание работы

Метою дослідження в курсовій роботі є визначення сфери фінансових відносин, що виникають при формуванні, розподілі та використанні фінансових ресурсів централізованих позабюджетних цільових фондів.
Досягнення зазначеної мети вимагає вирішення наступних завдань:
- здійснити аналіз існуючих поглядів учених на природу централізованих позабюджетних цільових фондів;
- визначити поняття та розкрити істотні риси, ознаки та особливості позабюджетних цільових фондів як самостійної ланки фінансової системи;
- здійснити класифікацію фондів грошових ресурсів;

Содержание работы

ВСТУП 3
РОЗДІЛ і. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ 5
1.1. Виникнення, етапи становлення та розвиток позабюджетних фондів України 5
1.2. Загальна характеристика основних позабюджетних фондів України 8
1.3. Система соціального страхування в Нідерландах 12
РОЗДІЛ іі. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИКОНАННЯ ОСНОВНИХ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ ЗА 2008-2010 РОКИ 18
2.1 Динаміка діяльності фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 18
2.2. Аналіз виконання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 23
2.3. Пенсійний фонд, його наповнення та виконання 28
РОЗДІЛ ііі. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ 33
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41

Файлы: 1 файл

Grishkin_Fik41_Pozabyudzhetni_fondi.doc

— 377.00 Кб (Скачать файл)

Закон Wajong регламентує виплату мінімальної допомоги інвалідам молодого віку. До таких належать жителі Нідерландів, які є непрацездатними на день свого сімнадцятиріччя, або ті особи, які стали непрацездатними після свого сімнадцятиріччя, але в рік, що безпосередньо передує цьому, вчилися в навчальному закладі протягом щонайменше шести місяців.Крім цього, передбачена соціальна допомога для поповнення недостатніх (сімейних) доходів до діючого для даної особи (осіб) соціального мінімуму. Виконання більшості цих законів здійснюється органами місцевої влади (муніципалітетами). Найважливішим є Загальний Закон про соціальну допомогу (ABW). Соціальна допомога виплачується особам, які не мають доходів або мають недостатні доходи. Якщо та чи інша особа має невеликі доходи, наприклад, у вигляді аліментів, то він додатково отримує суму, яка разом з його доходами дорівнює соціальної допомоги.

Крім цього, діють ще дві постанови про доходи (схожих з ABW), що регулюють надання допомоги частково непрацездатним безробітним і колишнім підприємцям. Розмір цих внесків також залежить від можливих інших доходів. Перевірка майнового стану при цьому не проводиться. Крім того, діють постанови, такі як Закон про (ре)інтеграцію непрацездатних (Закон Rea), які сприяють участі в трудовому процесі інвалідів і безробітних, які довго не мають роботи. Цей закон має на меті знизити до мінімуму фінансовий ризик підприємців, які беруть на роботу інвалідів. Крім того, Закон Rea передбачає компенсацію можливих додаткових витрат на спеціальне пристосування робочих місць і т.п. Закон надає інвалідам, тим, хто шукає роботу, додаткові можливості для збільшення їх шансів на ринку праці. Іншим прикладом є Закон про допомогу в наданні роботи особам, які шукають роботу (WIW). Згідно з цим законом довготривалі безробітні з інвалідністю з праці або без такої, особи з правом на отримання допомоги і безробітні молоді люди (молодше 23 років) швидше отримують допомогу в пошуку роботи. На підставі Закону WIW може бути запропонована робота в рамках програми WIW або ж місце для набуття досвіду роботи. Закон WIW дозволяє фінансувати різні навчальні курси для цих груп, що поліпшують їхні позиції на ринку праці. У рамках цього закону забезпечується прийом дітей батьків-одинаків у дошкільні заклади, а також нагляд за дітьми до 12 років у позашкільний час.

 

РОЗДІЛ  іі. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИКОНАННЯ  ОСНОВНИХ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ УКРАЇНИ ЗА 2008-2010 РОКИ 
2.1 Динаміка діяльності фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає формування правління Фонду у пропорційному співвідношенні від кожної з трьох представницьких сторін — по 15 осіб з вирішальним голосом та по б їх дублерів.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі функціонують Управління виконавчої дирекції Фонду, а в районах та містах обласного значення — відповідні відділення.

Основним завданням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності, є організація та здійснення відповідного виду страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття пов'язане з матеріальним забезпеченням на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та наданням відповідних соціальних послуг за рахунок коштів Фонду.

Завдання страхування від нещасних випадків на виробництві:

— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві формуються за рахунок таких джерел:

— внесків роботодавців: для підприємств — а віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій — з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

— капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

— доходу, отриманого від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

— коштів, отриманих від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємства, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

— добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюють:

— для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

— для добровільно застрахованих осіб — у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Страхові внески нараховуються у межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Страхові тарифи для роботодавців диференційовані за галузями економіки і видами робіт за професійним ризиком виробництва та становлять від 0,66 до 13,6%.

Суб'єкти господарської діяльності сплачують страхові внески за визначеними тарифами, якщо обсяг робіт (послуг) за вказаними галузями економіки перевищує 50 % загальних обсягів їх робіт (послуг). Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить не менше 50 %, а частка створюваного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25 %, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50 % страхових тарифів, передбачених законодавством.[37]

Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску.

При визначенні страхових тарифів підприємства сільського господарства, з обслуговування сільського господарства, видобутку вугілля відкритим способом, збагачення вугілля, збагачення вугільних брикетів, підземного видобутку руд чорних металів, виробництва будівельних металовиробів, будівництва шахт, видобутку вугілля підземним способом, видобутку дорогоцінних металів дотуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за рахунок страхових внесків.

За рахунок коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у разі настання страхового випадку здійснюються такі види виплат застрахованим особам:

— пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

— одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

— щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

— виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку за тимчасового переведення його на легшу роботу;

— виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;

— одноразова допомога у разі смерті потерпілого;

— щомісячна страхова виплата особам, які мають на неї право, у разі смерті потерпілого;

— надання допомоги на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.[37]

Таблиця 2.1

Динаміка діяльності фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Рік

Надходження страхових коштів (тис грн)

Сума штрафіф стягнена з порушників законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на виробництві, тис грн

Сума страхових виплат (тис грн)

Сума допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілому (тис грн)

щомісячні страхові виплати потерпілим (тис грн.)

Середньомісячний розмір страхової виплати, грн

2011(перших 9 місяців)

3 980 896

492,5

2 720 400

439 300

2 058 600

971

2010

4 129 500

2079,7

2 432 700

516 000

2 551 000

851

2009

3 137 100

1 984,5

2 931 400

415 600

2 246 700

813

2008

3 926 899

1912,1

2862230

482 700

2 060 600

748


 

Варто зазначити, що найбільша частина загальної суми страхових виплат (у межах 70-80%) Україні за останні роки, припадає на шахтарські регіони. Також досить стабільним є відсток страхувальників, які ведуть господарську діяльність та використовують найману працю і сплачують внески до цього фонду . Він становить приблизно 95%.  Також необхідно відмітити динаміку до збільшення середньомісячного розміру страхової виплати.(див. Додаток 1)

2.2. Аналіз виконання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно  та в повному обсязі відшкодовувати  шкоду, заподіяну працівникові  внаслідок ушкодження його здоров'я  або в разі його смерті, виплачуючи  йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у  зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або  встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної  працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного  випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у  зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

е) грошову  суму за моральну шкоду за наявності  факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяти створенню  умов для своєчасного надання  кваліфікованої першої невідкладної  допомоги потерпілому в разі  настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організувати цілеспрямоване  та ефективне лікування потерпілого  у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних  закладах або на договірній  основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) забезпечити  потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:

а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;

б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

в) акушерський  та інший догляд удома або в  лікарні під час вагітності та пологів;

г) утримання  в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному  закладі;

д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими  виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).

Информация о работе Позабюджетні фонди, їх призначення і використання