Аудит необоротних активів (за їх складом)

 

Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 "Аудиторський висновок" та № 28 "Аудиторські висновки спеціального призначення".

 

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.

 

Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов"язково повинен містити наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.

 

Структура аудиторського висновку включає наступні елементи:

• заголовок;

• замовник;

• вступ;

• масштаб перевірки;

• висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

• дата аудиторського висновку;

• підпис аудиторського висновку;

• адреса аудиторської фірми.

 

Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її в усіх суттєвих аспектах Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та принципам обліку що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

 

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор зобов"язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється.

 

Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку (або перед вступною частиною аудиторського висновку або біля підпису аудитора).

 

Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор або аудитор, який має сертифікат аудитора України відповідної серії.

Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім"ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту та згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність" може бути позбавлена права на аудиторську діяльність Аудиторською палатою України у разі неякісного проведення аудиторської перевірки.

 

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та код в реєстрі суб"єктів аудиторської діяльності на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.

 

У всіх випадках обов"язкового аудиту аудиторські організації зобов"язані готувати і надавати адресату письмову інформацію (звіт) аудитора керівництву (власникам) економічного суб"єкта, що перевіряється, за результатами проведення аудиту.

Конфіденційність володіння та зберігання аудиторського висновку за результатами основних засобів.

Дані, які містить письмова інформація аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва економічного суб"єкта, що перевіряється, свідчень щодо недоліків в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерський звітності, і в порядку внесення конструктивних пропозицій щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб"єкта.

 

Аудиторська організація зобов"язана вказати в письмовій інформації аудитора всі пов"язані з фактами господарського життя економічного суб"єкта помилки і перекручення, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. Може навести в письмовій інформації аудитора будь-які відомості, що стосуються проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб"єкта, які буде вважати доцільними.

 

Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі існуючі недоліки. Вона присвячена лише тим з них, які були виявлені в процесі аудиторської перевірки.

 

Кожна аудиторська організація повинна розробляти, з урахуванням вимог законодавства, вимоги щодо форми підготовки письмової інформації аудитора. Такі внутрішні вимоги повинні забезпечувати акуратне і однакове оформлення даного документа для різних економічних суб"єктів, повинні бути затверджені керівником аудиторської організації і в обов"язковому порядку дотримуватися працівниками при підготовці цього документа.

 

Аудитори, які здійснюють свою діяльність самостійно, зобов"язані розробляти (або прийняти з урахуванням кваліфікаційних рекомендацій) акуратну і однакову форму надання письмової інформації, яка в подальшому буде застосовуватися на постійній основі.

ВИСНОВОК

Аудиторська діяльність - поняття значно ширше від поняття "аудит". Вона включає в себе: організаційне та методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов"язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

 

Аудиторська діяльність - це організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг.

 

Аудитор (аудиторська фірма) повинен ретельно планувати свою роботу контролювати свою діяльність, вести облік виконаної роботи. Тому планування в аудиті слід розглядати як планування аудиторської діяльності та планування конкретної аудиторської перевірки. Аудиторська фірма розробляє і складає стратегічні плани аудиторської діяльності, які розраховані на декілька років, і поточні бізнес-плани на поточний рік.

 

Для того, щоб своєчасно і якісно провести аудит фінансової звітності, бухгалтерського балансу, законності і достовірності господарсько-фінансових операцій і правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно чітко спланувати кожну перевірку.

 

Планування аудиторської перевірки - це система заходів, направлених на ефективне і своєчасне проведення аудиту.

 

Аудитор повинен планувати свою перевірку з трьох причин:

1) це дасть йому можливість  одержати достатню кількість  інформації про стан справ  клієнта. Одержання необхідної кількості  інформації допоможе аудитору  дати обґрунтований висновок  і в результаті звести до  мінімуму правові зобов"язання, а також зберегти хорошу репутацію  фірми серед представників своєї  професії;

2) це допоможе утримати  в рамках розумного витрати  на аудит. Збереження витрат в  розумних межах допоможе аудиторській  фірмі (окремому аудитору) зберегти  конкурентоспроможність і тим  самим не втратити своїх клієнтів  за умови, якщо фірма (аудитор) зарекомендувала себе високою якістю послуг, що надає;

3) це дозволить уникнути  непорозумінь з клієнтом. Планування  повинно базуватись на обізнаності  щодо діяльності клієнта, на ретельному вивченні його особливостей та умов економічного середовища.

 

Для того, щоб скласти об"єктивну думку щодо інформації, яку він підтверджує, аудитор повинен: одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація у бухгалтерській документації та інших джерелах даних про господарюючий суб"єкт достовірна і достатня; вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

 

Для проведення результативних перевірок аудитор повинен: добре володіти теорією аудиту; знати чинну на момент здійснення господарських операцій нормативну базу; володіти методикою організації аудиторських перевірок.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аудит: Учеб. для студ. Вузов / Под ред. В.И. Подольского. – 2-е узд.,

Перераб и доп. – М.: ЮНИТИ, 2000.

 

2. Аудит: Учеб. пособие для  вузов / Ю.А. Данилевський и др. –  М.: ИДФБК 

Пресс, 1999.

 

3. Аудит Мотгомери / Ф.Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В.М. О"Рейли, М.Б. Хирш; Пер. с англ. Под ред. Я.В. Соколова. –  М.: Аудит, Юнити, 1997.

 

4. Аудиторская деятельность  в Украине. Сборник нормативных  документов (С изменениями и дополнениями  по состоянию на 01.03.01 г.) - X.: ООО "Конус", 2001.

 

5. Додж Р. Краткое руководство  по стандартам и нормам аудита: Пер. с англ. – М.: Финансы и  статистика, ЮНИТИ, 1992.

 

6. Дорош Н.І. Аудит: методологія  і організація. – К.: Знання, КОО, 2001.

 

7. Закон України "Про  аудиторську діяльність" // Голос  України. - 1993. - №99(599).

 

8. Ковалева О.В., Константинов  Ю.П. Аудит: Учебн. пособие – М.: Приор, 2000.

 

9. Полисюк Г.Б. и др Аудит  предприятия. Организация аудиторских  проверок и комплексных анализ  финансовых результатов деятельности  предприятия: Учебн. пособие – М.: Экзамен, 2001.

 

10. Скобара В.В. Аудит: методология  и организация. – М.: Дело и  сервис, 1998.

 

11. Усач Б.Ф. та ін. Аудит  і судово-бухгалтерська експертиза / За ред Б.Ф. Усача. – Львів:Каменяр, 1998.

 

12. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001.