Шумове забруднення. Вплив шуму на людину та живі організми

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Сентября 2011 в 18:03, реферат

Описание работы

Природа ніколи не була безмовною, вона – безшумна. Звук – один з найстародавніших її проявів. Звуки завжди були і, навіть, жахливої сили і потужності. Але все-таки в природному середовищі переважали звуки шелестіння листя, дзюрчання струмка, легкий плескіт води і шум прибою,які завжди приємні людині – вони заспокоюють, знімають стреси. Проте внаслідок винахідливості, діяльності “цивілізованої” людини звучання голосів природи стає все більш рідкісним, зникає зовсім або заглушається промисловими, транспортними та іншими шумами.

Содержание работы

1. Вступ
2. Вплив шуму на людину та живі організми
3. Чи може звук вбивати?
4. Музичні феномени
5. Висновок
6. Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

реферат.docx

— 131.79 Кб (Скачать файл)

    З Акту обстеження коси Пташина від 16 липня 2004 року: “ В результаті фактичного обстеження коси Пташина (біля гирла  Швидке) на місці розташування значних  колоній пестроносого ( 950 кубел і 430 кубел за підсумками обліку 28.06.04 р.) і річкового крячка (120 кубел  – за даними того ж обліку) на великій  площі виявлені залишки багатьох сотень яєць птахів вказаних видів. Характер їх пошкоджень однозначно свідчить про  те, що пташенята з них не вилуплювалися. Розрахунковий час початку вилуплення пташенят цієї колонії очікувався з 20 липня. Найбільш вірогідною причиною зникнення колоній (на їх місці у  даний час відсутні навіть дорослі  птахи) є надмірний чинник неспокою, викликаний днопоглиблювальною технікою, що працює поблизу, а також  обслуговуючими її катерами”.

 
    
  1. Чи  може звук вбивати?

    Як  правило, наше вухо сприймає звуки, що мають частоту від 20 до 20 тисяч  герц (коливань в секунду). Звуки, що мають меншу частоту - інфразвуки, і звуки з більшою частотою - ультразвуки, ми не чуємо.

    Але якщо ми їх не чуємо, це ще не означає, що їх немає, або що вони на нас ніяк не впливають.

    Адже  не бачимо ж ми радіації, а всі  знають, як вона нас дістала.

    Існує величезна кількість прямих свідчень впливу інфразвуку на людину, та й на інших живих істот. Достовірність  такого впливу виражена в нормативному документі - "гігієнічних норм інфразвуку на робочих місцях № 2274-80".

    Адже  ми, люди, представляємо собою тіла, що коливаються з Дозвуковий частотою. Справді, наші легені працюють з частотою 0,3-0,5 Гц, серце б'ється трохи частіше, з частотою близько 1 Гц, резонансна частота серця - 5-7 Гц. Резонансні частоти  мозку, шлунка, печінки - 4-9 Гц.

    Наш мозок коливається з кількома різними частотами, що залежать від  виду діяльності в даний момент. Наприклад, дельта-ритм сплячої людини - 0,3-4 Гц, а альфа-ритм спить людина - 9-13 Гц.

    І якщо на коливний мозок накладаються коливання тієї ж або дуже близької частоти, відбувається збій роботи мозку, людині ввижається казна-що.

    Інфразвук може викликати у людей не тільки неприємні відчуття, але й численні зміни в центральній нервовій, серцево-судинної та дихальної системи, вестибулярному аналізаторі. Наприклад, звук з частотою 12 герц може викликати сильні приступи морської хвороби і запаморочення.

    Власне, а що таке морська хвороба, як не наша реакція на качку з резонансною  частотою?

    Іноді виникає так званий страх невизначеності. Чи не звичайний страх, а стан незнаходження  небезпеки, сила страху експоненціально  зростає в часі і закінчується нервовим зривом. Інфразвук частотою 7-12 Гц і інтенсивністю 60-120 дБ викликає таку реакцію у 10% піддослідних. Можлива  й інша реакція - заціпеніння, каталептичній  синдром. На тлі порушеної стану  нервової системи людина легше піддається навіювання.

    Тому-то й посилюється панічний стан людей  під час бомбардування або  канонади.

    Ще  більш сильний інфразвук може викликати міокардіальне синдром. Тони серця приглушається, знижується сила і частота серцевих скорочень. Така дія характерна для інфразвуку інтенсивністю більше 150 дБ, та й  то, якщо звучить досить довго, скажімо, не менше 10 хвилин.

    З проблеми інфразвукового впливу виникло  багато навколонаукових спекуляцій. Кажуть, що якось в Австралії від  впливу інфразвуку, що генерується  обладнанням фабрики, загинули курчата  на найближчій фермі. Якщо гинуть курчата, то можуть гинути і люди? У численних  статтях на цю тему безапеляційно  стверджується, що так, можуть. Чи не так?

    Звукове вплив характеризується двома параметрами: частотою та інтенсивністю. З частотою ми трохи розібралися, тепер спробуємо  з'ясувати, який інтенсивності повинен  бути звук, щоб вплинути на людину.

    Інтенсивність звуку вимірюється в децибелах (дБ). Дійсно небезпечні дії починаються  з 120 дБ, травмують - з 130 дБ. Коливання  такої потужності викликають дзвін  у вухах, нудоту, погіршення зору, страх. Інфразвук сильніше 130 дБ порушує  травлення і розумову діяльність, викликає слабкість, сліпоту і навіть паралізує.

    Більш сильний інфразвук можливо і  зупинить серце, АЛЕ!

    Максимальні рівні низькочастотних акустичних коливань від промислових і транспортних джерел не перевищують 100-110 дБ. Навіть під час руху поїзда метрополітену  в тунелі інтенсивність інфразвуку становить 104-105 дБ. Рев інтенсивністю 130 дБ видає реактивний двигун, а  звук 150 дБ можна порівняти з дією ударної хвилі. Для безперервної генерації таких звуків потрібні воістину величезні потужності. І  робити інфразвукових гармату, щоб  вбивати людей - нераціонально. Є  більш ефективні методи.

    А ось впливати на психіку, залякувати, вселяти, зомбувати - скільки завгодно.

 

    3.Музичні феномени

     

    У даний час уже ні в кого не виникає  сумнівів, що функціональна музика певним чином регулює емоційний  стан, полегшує усвідомлення власних  переживань, підвищує соціальну активність слухачів тощо. [7,15,17,21,23 і ін.]. За обробку  звукової інформації відповідальна  частина скроневої частини мозку, розташована над слуховим каналом. Активність цієї частини в лівій  півкулі найбільш виражена у тих  осіб, що почали займатися музикою  в ранньому віці, а також у людей, що володіють абсолютним слухом (тобто  здатністю визначати висоту окремих  звуків, не зіставляючи їх зі звуками  відомої висоти).

    Мелодії, що доставляють людині радість, сповільнюють пульс, збільшують силу серцевих скорочень, сприяють розширенню судин і нормалізації кров’яного тиску, а дратівлива музика дає прямо протилежний ефект. Деякі симфонічні твори, особливо Моцарта, змінюють кислотність шлункового соку. У зв’язку з цим обід у музичному  супроводі виправданий не тільки з естетичного, але і з утилітарного погляду. Виявлено вплив музики на нейроендокринну  функцію, зокрема, на рівень деяких гормонів у крові, що грають надзвичайно важливу  роль у формуванні емоційних реакцій.

    Вплив музики на стан людини пояснюється  виникненням резонансу музичних хвиль у певних структурах людського  тіла. Звукові сигнали, потрапляючи в резонансну частоту, що відповідає фізичним характеристикам тієї чи іншої структурної одиниці тіла, справляють на неї стимулюючий чи пригнічуючий вплив. Правильно підібрана мелодія впливає на хворих людей і прискорює одужання.

    Музика  діє вибірково - у залежності не тільки від її характеру, але і від  інструмента, на якому вона виконується. Скрипці і фортепіано притаманний  виражений заспокійливий ефект. А музика з перевагою в ній  дисонансів, тобто різких звукових сполучень, викликає психоемоційну  напругу.

    Останнім  часом виявлений цікавий музичний ефект дії несинхронної музики, генерованої  декількома джерелами. Справа в тому, що значне поширення технічних засобів  відтворення інформації, зокрема  музики, сприяє прояву цього ефекту в масового споживача. Уперше це явище  було виявлено при спостереженні  за рухом перехожих повз лотки  з музичними касетами, де рекламують ті чи інші мелодії [26]. Оскільки продавці не погоджують між собою відтворювані мелодії, то в просторі, насиченому найрізноманітнішими музичними  добутками, утворюється дуже своєрідний пульсуючий звук. Було помічено, що в  деяких точках простору перехожі прискорювали рух, а в інших, навпаки, йшли повільніше.

    Коли  автор провів спеціальні дослідження  для вивчення цього феномену, то було встановлено, що формований з допомогою  різних джерел пульсуючий звук значно змінює свідомість слухачів уже через 30 - 60 хвилин його експозиції. Час початку  його дії залежить від програм  джерел звуку. Для проведення експерименту в якості фонових звуків використовувалася  техномузика, важкий рок, мовлення на арабській  і корейській мові, мелодії суфіїв, класична музика, новини російською мовою, електронна музика і несинхронізовані механічні звуки настроювання. Результати дослідження призвели до таких висновків:

    - під впливом пульсуючого шуму, утвореного в результаті інтерференції  звуків з різних джерел, виникає  широкий спектр моделей психопатології  в залежності від схильності до конкретного типу реагування (афективне, пароксизмальне, дисоціативне).

    - використана модель надсенсорного  впливу виявилася подібною із  сенсорною деривацією, при якій  на перших етапах завжди відзначаються  афективні порушення: страх, тривога,  паніка і депресії, потім розвиваються  явища дереалізації у формі  зміненого сприйняття обсягів  простору, порушення рухових навичок  і рухові стереотипії, відчуття  розтягнення часу і зміна свідомості, когнітивні порушення і порушення  схеми тіла, далі ілюзії і галюцинації,  марення, і, нарешті, соматичні  розлади.

    - загальними для всіх переживань  слухачів були тривога і страх  на початку проведеного експерименту, зміна відчуття простору і  часу (дереалізація) і деперсоналізація.

    - аудіальний вплив, імовірно, еквівалентний  психоделічному.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

    Опрацювавши не велику частину матеріалу, я зрозуміла, що для всіх живих організмів шум  є дуже шкідливим, від якого він  ніколи не позбавиться.

    Останнім  часом проблемі шуму надають великої  ваги. Є багато способів боротьби з  ним: використання шумопоглинальних екранів, фільтрів, матеріалів, зміна технології виробництва, запровадження безшумних  механізмів і деталей, зміна режиму, деталей та особливостей транспортних потоків у містах.

    А ось музикальні звуки – це чудо, котре здатне дуже сильно вплинути на всі ограни живих організмів: як рослин так и тварин.

     

 
 

     

 
 
 
 
 
 
 

 

    Список використаної літератури

 
    1. В.С. Джигирей Екологія та охорона навколишнього  природного середовища: Навч. посіб. – 4-те вид., випр. і доп. – К: Т-во “Знання”, КОО, 2006. – 319 с.
    2. www.hram.kiev.ua
    3. www.mira-moon.ru

Информация о работе Шумове забруднення. Вплив шуму на людину та живі організми