Виникнення і припинення банку як юридичної особи

      

     Вступ 

     Банк - це організаційна структура в бізнесі, сферою діяльності якої є операції із позиковим капіталом, це фінансовий посередник, який виконує комплекс базових операцій грошового ринку: мобілізацію коштів, надання їх у кредит, здійснення розрахунково-касового обслуговування.

     Банк  - юридична особа, яка мас виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб [6, с. 19].

     Учасниками  банку можуть бути юридичні і фізичні  особи, резиденти та нерезиденти, а  також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених  ним органів. Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний  фінансовий стан.

     Вимоги  щодо ділової репутації та задовільності  фінансового стану засновників  та акціонерів, які набувають істотної участі у банку, встановлюються Законом  України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правовими  актами Національного банку України [10, с. 24].

     Учасниками  банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання іромадян, релігійні та благодійні організації.

     Реєстрація  банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру  банків, після чого банк набуває  статусу юридичної особи.

     Ліквідація  банку з ініціативи власників  здійснюється в порядку, передбаченому  законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність»  та за згодою Національного банку  України.

1. Правоздатність банку як юридичної особи

 

     Банк - юридична особа,  яка має виключне  право  на  підставі ліцензії Національного  банку України здійснювати у  сукупності такі операції:  залучення  у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб  та розміщення зазначених коштів від свого імені,  на власних умовах та  на  власний  ризик,  відкриття  і  ведення  банківських рахунків фізичних та юридичних  осіб.

     Цивільна  правоздатність юридичної особи  виникає з моменту її створення  і припиняється з дня внесення до  єдиного  державного реєстру  запису про її припинення.[1, ст. 91 п.4]

     Банківська  система України складається  з Національного банку України  та інших банків, а також філій  іноземних банків, що створені і  діють на території України відповідно до положень Закону України «Про банки  і банківську діяльність» (далі - Закон).

     Банки в Україні можуть функціонувати  як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

     Банк  як юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи  має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа  може мати крім повного найменування скорочене найменування, відповідно до Цивільного кодексу України. .[1, ст. 90 п.1]

     Банк  самостійно визначає напрями своєї  діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України  здійснює регулювання діяльності спеціалізованих  банків через економічні нормативи  та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

     Банк  набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного байку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

     Національний  банк України здійснює регулювання  та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього  Закону, Закону України «Про Національний банк України», інших законодавчих актів та иормативно- гіравових актів  Національного банку України [10, с. 27].

     Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності.

     Держава не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено законом  або договором.

     Національний  банк України не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку  України, якщо інше не передбачено законом  або договором.

     Органам державної влади і органам  місцевого самоврядування забороняється  будь-яким чином впливати на керівництво  чи працівників банків у ході виконання  ними службових обов'язків або  втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.

     Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню  у порядку, визначеному законом.

     Банки в Україні створюються у формі  відкритого акціонерного товариства або  кооперативного банку.

     Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного байку України з приводу наміру заснування державного байку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного байку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності [4, с. 41].

     Органами  управління державного банку є наглядова  рада та правління банку.

     Органом контролю державного банку є ревізійна  комісія, персональний та кількісний склад  якої визначаються наглядовою радою  державного банку.

     Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом  Міністрів України. При цьому  Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного  банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду  державного банку.

     Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки  можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольпого законодавства України.

     Банківське  об'єднання створюється за попередньою  згодою Національного банку України  та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

     Порядок отримання дозволу на створення  банківського об'єднання та порядок  його державної реєстрації встановлюються Національним банком України.

     Банк  може бути учасником лише одного банківського об'єднання. Учасники банківського об'єднання  перед своєю власною назвою вказують назву банківського об'єднання.

     Учасники  банківського об'єднання можуть вийти  з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та дотриманням умов укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання.

     Банківське  об'єднання зобов'язане публікувати  в офіційних друкованих виданнях - газеті «Урядовий кур'єр» або  «Голос України» інформацію про створення  банківського об'єднання за визначеною Національним банком України формою, про зміни в ньому та про  припинення його діяльності, а також консолідовану звітність за обсягами та за формою, встановленими Національним банком України [4, с. 47].

     Учасники  банківського об'єднання несуть відповідальність за зобов'язаннями інших його учасників  відповідно до укладеного між ними договору.

     Банківська  корпорація - це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків - учасників корпорації,

     підвищення  їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації  та нагляду за їх діяльністю.

     Банківська  корпорація підлягає реєстрації у Національному  банку України і заноситься до Державного реєстру банків. Статутний  капітал банківської корпорації повинен відповідати загальним  вимогам Національного банку  України щодо статутного капіталу новостворюваного комерційного банку.

     Банківська  корпорація виконує функції розрахункового центру для банків - членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ). Усі банки - члени корпорації викопують  свої розрахунки та платежі (як у національній, так і в іноземних валютах) виключно через свої кореспонден  тські рахунки, відкриті в Національному  банку України або безпосередньо  у банківській корпорації.

     Банківська  холдингова група - це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки.

     Материнському банку банківської холдингової  групи має належати не менше 50 відсотків  акціонерного (пайового) капіталу або  голосів кожного з інших учасників  групи, які є його дочірніми банками.

     Дочірній  банк не має права володіти акціями  материнського банку. У разі, якщо дочірній банк набув право власності  па акції материнського банку, він  зобов'язаний відчужити їх у місячний термін.

     Банківські  холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що

     угода про їх створення передбачає покладання па головний банк групи додаткових організаційних функцій стосовно банків - членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю.

     Банківський нагляд за діяльністю банківської холдингової  групи здійснюється на індивідуальній та консолідованій основі. Материнський банк зобов'язаний подавати консолідовапо-фінаисовий та статистичний звіти групи відповідно до вимог цього Закону.

     Материнський  банк банківської холдингової групи  відповідає за зобов'язаннями своїх  членів у межах свого внеску в  капіталі кожного з них, якіцо  інше не передбачено законом або  угодою між ними.

     2. Виникнення і припинення  банку як юридичної  особи

     2.1 Створення банку як юридичної особи 

     Згідно  Ст. 14. Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон) учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів [2].